Чому чоловіки люблять футбол?

Думка перша, вона лідер.  Тому що еволюції й усім благам цивілізації так і не вдалося зробити з них людину… Під час матчу всі чоловіки – первісні чудовиська, а не люди.

Коментар фахівця: попри очевидне негативне забарвлення відповіді, в ній чимало чистої правди. Адже від усіх установок первісної людини не дуже далеко пішли як чоловіки, так і жінки. Цивілізація, звісно, нас «причесала», але звички, що формувалися мільйони років, забути не так просто.

Подивімося на футбольний матч як на театральне дійство. Що ми бачимо? Задійте уяву – і перед вами колективне полювання на мамонта, бій ворогуючих племен, змагання за право володінням дочкою вождя, ритуальне дійство (є думка, що прабатьком футболу був звичай після бою буцати голови переможених ворогів)… Та що завгодно! У футболі є головне – почуття ліктя вірного друга та змагальність. Навіть пасивна, в ролі спостерігача, участь у футбольному матчі повертає чоловіка в первісні часи, за якими його несвідоме его так тужить ночами та вечорами.

Запитання редакції:

– Але ж жінки теж «родом із первісних» . Чому ж ми здебільшого не любимо футбол? Адже дух змагальності притаманний і слабкій половині людства, хіба не так?

– Авжеж. Але жінки змагаються інакше: вони вкрай рідко вдаються до грубої сили, їхні «атаки» більш тонкі, психологічні. Застосування грубої сили чуже для жінки, споконвічно орієнтованої на  «домовимося мирно».

Думка друга: Футбол – це узаконений загальним менталітетом, рекламою та навіть державною політикою спосіб утекти від сімейних обов'язків до таких же тимчасово збожеволілих індивідуумів, як і він сам.

Коментар фахівця:
– Чиста правда. Футбол – це особиста територія чоловіка. І хочете ви цього чи ні, цю територію треба поважати. Немаловажне значення має й «почуття ліктя», яке зненацька охоплює всю країну, а іноді – і пів-Землі. Ну що ще, яка гра або справа, може дати чоловікові таке гостре почуття членства в непереможній армії?

Думка третя: це спосіб скинути емоційне напруження, розрядитися від стресу.

Коментар фахівця: Так. Але не тільки. Проаналізуйте чоловічі вигуки: вони ж не просто переживають! Вони керують кожним футбольним матчем! «Куди ти біжиш? Як б'єш?! Туди йди, осліп, чи що?» Кожен уболівальник під час матчу розумніший за будь-якого тренера, швидший за будь-якого футболіста.
При цьому нерідко спостерігається цікава тенденція: що більш незначна соціальна значимість чоловіка, то нестерпніший він як уболівальник. Така людина  готова відправити на мило весь УЄФА! Так виходить назовні нереалізована тяга до лідерства.

Я розумію, що у деяких жінок, які переживають не найкращий період у взаєминах зі своїм партнером, це може викликати презирливу усмішку. Але, повірте, нехай уже краще гіркі почуття та думки «невдахи» (цілком можливо, що дуже навіть гідної людини, яка опинилася у владі тимчасових обставин) вийдуть назовні таким чином, ніж інфарктом.

Запитання редакції: А можна чи з чоловічої любові до футболу отримати якусь користь?

Відповідь фахівця: Безперечно! Пристрасті людини – це її ахіллесова п'ята, і не вміти цим користуватися просто грішно! Тільки дурна жінка активно протестуватиме проти того, чим чоловік дорожить зовсім відкрито, яскраво, безпосередньо! Розумна винесе користь. Яку? Від найдрібніших до найглобальніших.

Перша користь, мінімальна: футбольний матч – твоя індульгенція. Коханий на футбольному матчі? Отже, ти отримала право на заняття чим завгодно: можеш піти до подруги, у театр, влаштувати собі шопінг. Запитання «Де була?» не пролунає, повір! Не до тебе – «наші грають!»

Друга користь, стратегічна: зіграй на зближення. Якщо вид двадцяти двох здорових мужиків, які з люттю ганяють маленького м'ячика, та багатотисячної божевільної юрби вболівальників не викликає в тебе гострої огиди, використовуй футбол як спосіб стати для милого ближчою. Спершу спробуй посидіти з ним біля телевізора.

Не виключено, що одержиш чимало задоволення як від самого матчу, так і від спостереження за своїм коханим: оголені емоції інколи дають більше знань про людину, ніж знаменитий пуд солі.

Але тут є дві маленькі тонкості: якщо чоловік «іде у футбол» як на свою суверенну територію, все-таки краще йому не заважати. Твоє бажання бути з ним скрізь, навіть на футболі, може бути розцінене як агресія однієї держави проти незалежності іншої.

Друга тонкість: ти можеш стати милому ближчою, якщо футбол справді зацікавить тебе. Дилетантство для священнодійства на ім’я «футбол» образливе. Подумай, ти справді готова знати різницю між дриблінгом і офсайдом? Тоді дій!

Висновок редакції: чим би дитя не тішилося, аби не плакало. Нехай дивляться!

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!