Як розпізнати гея. І чи потрібно?

Дівчатка – ліворуч, хлопчики – праворуч… А тепер… Стоїть перед тобою людина, «на вигляд – чоловік: штани, неголеність»… Але на шиї – кокетлива хусточка, нігті відполіровані, волосся вкладене…  Гей, чи що? Можливо. Але не факт.

Ми розмовляємо з головним  сексологом МОЗ України Горпинченком Ігорем Івановичем (0 44 486 50 54)

- Ігоре Івановичу, за якими ознаками можна зрозуміти, що перед тобою – гей?

– Зовсім стовідсоткових ознак немає. До геїв нерідко, і зовсім помилково, зараховують чоловіків, які виявляють підвищену увагу до своєї зовнішності. Манікюр, укладка, хустка на шиї – і думка склалася!

Не поспішайте з висновками!   Протягом останніх років з'явилася особлива група чоловіків із цілою низкою характерних рис, що традиційно вважаються жіночими. Їх називають метросексуалами. Такі чоловіки охоче відвідують салони краси, люблять шопінг, їхня туалетна поличка дасть фору жіночій: на ній не лише крем для гоління та дезодорант, а й широкий вибір парфумів, креми з догляду за обличчям і руками. У гардеробі метросексуалів – колекції штанів і сорочок, безліч аксесуарів…

- «Быть можно дельным человеком, и думать о красе ногтей»?

– Так. До речі, паралель між денді позаминулого століття та нинішніми метросексуалами доволі чітка. Але сексуальна орієнтація таких чоловіків у переважній більшості випадків цілком традиційна.

- Тобто за зовнішніми ознаками відрізнити гея від звичайного чоловіка неможливо?

– Із певною часткою ймовірності можна «вирахувати» пасивного гея: за особливою манерою говорити, схильності до кокетства. Але знов-таки є складнощі: у жіночому товаристві манера поведінки такої людини може бути звичайною – немає сексуального об'єкта. Поява чоловіка гея «активізує», особливо, якщо він відчуває свого.

Але поведінкові мотиви – дуже тонкі, складні. І зробити точні висновки на їх основі майже неможливо. Особливо важко визначаються активні геї: відрізнити такого чоловіка від людей традиційної сексуальної орієнтації майже неможливо. Його не видасть ні манера одягатися, ні особливості поведінки.

– А чим диктується схильність людини до гомосексуальності? Гени, виховання чи просто каприз, бажання виділитися?

– Є три теорії: уроджена патологія, порушення в гормональному рівні та виховання. І жодну з названих причин не можна назвати основною. Швидше за все, всі ці теорії об'єднані.

- У якому віці можна запідозрити, що в хлопчика «дивні» нахили?

– У 12-14 років. Звичайні діти в цьому віці ділять уже свої ігри, захоплення на «чоловічі» та «жіночі», охоче спілкуються з протилежною статтю, починають освоювати ази флірту. Хлопчики, схильні до гомосексуалізму, концентруються на своїх друзях-товаришах. Перший досвід гомосексуального контакту, як правило, відбувається в 17-18 років.

- Чи багато гомосексуалістів у світі?

– Справжніх гомосексуалів – 7-8%. Близько 2% – бісексуали.

– Але це означає, що в чоловічому колективі із 30 осіб двоє можуть виявитися гомосексуалістами?

– Теоретично – так. Ще Фрейд казав, що будь-яка людина – бісексуальна. І в сни будь-якої людини іноді приходять «дивні» образи. І не тільки в сни. Неясні бажання, неусвідомлені потяги можуть з’являтися в кожного… І 10-15% людей мають усе-таки гомосексуальний або лесбійський досвід. Хтось із них, спробувавши одного разу, назавжди відмовляється від цього, хтось назавжди залишається в «нетрадиційному таборі».

– Кажуть, що серед творчої еліти гомосексуалістів більше?

– Значною мірою така думка визначається публічністю цих людей. Журналістам не дуже цікаво, із ким спить пекар Вася, а от в інтимне життя Філіпа Кіркорова, Миколи Баскова, Ані Лорак (без натяків!) зазирнути дуже кортить. Розкажуть про одну людину, іншу, дивишся – мало не половина співаків, танцівників, дизайнерів у «тому» таборі. Утім, серед творчих, освічених людей цей відсоток однозначно вищий.

– Чому?

– Однозначної відповіді на це запитання немає, як і відповіді на причини виникнення гомосексуальних нахилів. Може, причина в тому, що більшість людей стримує свої неусвідомлені бажання. А творчі люди на те й творчі, щоб давати собі максимальну волю. Зокрема й у сексі. Але наполягати на своїй думці я все-таки не буду: щоб говорити про це на рівні вченого, потрібні не домисли та припущення, а вивірена аргументація.

– Можете охарактеризувати ставлення українського суспільства до гомосексуалістів?

– Офіційна політика така: не пропагувати, але й не переслідувати. Це особистий вибір кожного.

Небагато статистичних даних (від редакції):

Перша організація захисту прав гомосексуалістів, Науковий Гуманістичний Комітет, заснував Магнус Гіршфельд 15 травня 1897 року в Берліні.

12 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла закон, що скасовує кримінальну відповідальність за добровільні гомосексуальні стосунки.
У Франції законодавча заборона гомосексуальних зв'язків була відмінена у 1810 р.,
у Росії – в 1917 р., (у 1934 кримінальну відповідальність відновлено)
у Польщі – в 1932 р.,
у Швейцарії – в 1942 р.,
в Іспанії – в 1980 р.,
у Новій Зеландії – в 1986 р.

У США 1 млн. лесбіянок і близько 3 млн. геїв виховують від 6 до 14 млн. дітей. 100 тис. дітей були народжені лесбіянками за допомогою штучного запліднення. За даними 35-ти досліджень, проведених протягом 15 років, у дітей, яких виховують лесбіянки або геї, не спостерігається підвищеної схильності до гомосексуалізму.

У Китаї гомосексуалізм розглядається не як гріх, а як захворювання, що лікується шоковою терапією та блювотними засобами.

Першою героїнею-лесбіянкою була Мерилін Макгрет у телесеріалі «Биття серця», вперше показаному на каналі АВС у 1989 р.

3 грудня 1993 р. на Центральному Комедійному Кабельному Каналі (США) було показано першу комедію про гомосексуалістів під назвою «Зовні».

Першою церквою геїв стала Ліберальна Католицька Церква, заснована Чарльзом Вебстером у 1916 р., у Сіднеї

Із 137 геїв і бісексуалів 30% здійснювали одну спробу покінчити життя самогубством, 13% зважувалися на це двічі. Середній вік таких людей становив 15,5 років. 75% із них здійснили таку спробу після того, як усвідомили себе гомосексуалістами.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!