Дитячі суїциди: українські батьки не люблять своїх дітей?

Психологи й відомі люди стурбовані тим, що дитячих самогубств стає дедалі більше.

1 березня 2012, 14:39
Діти
© Володимир Шевчук, tochka.net

Саме на тему дитячого суїциду вчора відбувся круглий стіл у Київському інституті сучасної психології та психотерапії спільно з благодійним фондом "Анкора". Проблема більше ніж актуальна, адже, за статистикою, 40% самогубств здійснюють діти й молодь віком 15-25 років.

Психологи стверджують, статистика така жахлива, тому що батьки дедалі менше часу приділяють дітям, мало спілкуються з ними й вникають у їхні проблеми, зосереджуючи свою увагу на фізіологічних потребах дітей.

Круглий стіл
© Володимир Шевчук, tochka.net

І найстрашніше те, що батьки, за словами психологів, заперечують небезпеку дитячого самогубства. Папи й мами з жахом відмахуються від застережень психологів. Мовляв, ця біда не трапиться з нами і нашими дітьми, мовляв, моя дитина – нормальна, вона не стане навіть думати про суїцид. Дорослим соромно й не завжди вистачає сміливості зізнатися, що в дитини є недитячі думки про суїцид.

А між тим, за даними багатьох досліджень, про суїцид думає практично кожен підліток. І причин таких чорних думок більше ніж достатньо. Суїциди дітей 7-10 років частіше за все пов'язані з розлученнями батьків, смертю близької людини або дією психотропних препаратів.

Круглий стіл
© Володимир Шевчук, tochka.net

Серед причин дитячих суїцидів самотність, соціальна дезадаптація, моральні та фізичні страждання, відсутність перспектив, що породжує тривогу, агресія й аутоагресія, гіперопіка батьків, занадто строге виховання, домашнє насильство, обмежені комунікативні можливості, тиск рейтингової системи в школі, неадекватна вимогливість батьків і вчителів, маргінальний статус дитини в колективі, насильство серед одноліток.

Що ж може врятувати дітей від суїцидальних думок?

Мабуть, найдієвіший засіб, що допоможе уникнути дитячого суїциду, – це батьківська любов. З цією думкою психологів погодилася й актриса Ольга Сумська, яка теж брала участь у круглому столі. Ольга, мама двох доньок, наголосила:

– Необхідно знайти час, щоб розмовляти з дитиною тоді, коли вона хоче цього, щоб дитина не закрилася від батьків. Тому що батьки й діти в родині розмовляють своєю особливою мовою, і саме батьки можуть допомогти своїм дітям, як ніхто інший.

Круглий стіл
© Володимир Шевчук, tochka.net

Тож, з одного боку, добре, що батьки не вірять у можливість дитячого самогубства і вірять у те, що їхня дитина сильна і здатна протистоять обставинам. Але, з іншого, батькам не можна розслаблятися, потрібно постійно пам'ятати про загрозу й уважно стежити за поведінкою дитини.

Читай також

Дитячі самогубства: шокуючі цифри та причини

15 дивовижних фактів про батьків і дітей у соцмережах

Скільки часу дитині можна дивитися телевізор

Чим шкідливі 3D-фільми для дітей

Якщо батькам не подобаються друзі підлітка

Як уникнути конфліктів із підлітком

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (5)

символів 999
  • Гість 11 років тому

    А ти в підлітковому віці думала про самогубство?
    Відповідь: Років з 7 почав часто думати про суїцид,добре що до 12 пройшло,бо думка була дуже нав'язливою.Ці думки з'явилися як наслідок того,що батьки мене дуже сварили,а часто і били за найменшу провину.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 11 років тому

    когда я матери говорю, что мне жить не хочется, она со всем соглашается. Думаю и она, и отец легко бы пережили мой суицид и в 6 лет. и в 14, и сейчас в 32.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 11 років тому

    Мне 32. Я до сих пор живу с ними - я так и не поняла, как самостоятельно зарабатывать на жизнь и отделится - им попросту некогда было заниматься этим - все объяснить и разложить по полочкам. Они хотели, чтоб я все сама поняла, но я так и не поняла. У меня нет личной жизни практически - просто партнеры для с..., уверенности в завтрашнем дне. Осталась лишь ненависть родителей ко мне и чувство бессилия что-то изменить. Чтобы жить, надо знать, КАК. Должны объяснить либо родители, либо воспитатели. Когда этого не происходит, ребенок хоть при родителях, но сирота...только сиротам часто воспитатели обеспечивают это объяснение, говорят с ними...Ребенку в такой семье намного сложнее делать самостоятельные шаги, он всего боится. Часто потом и вправду развивается сильнейшая социофобия. Я считаю выход из этого всего - если ты родил ребенка, но чувствуешь, что он не нужен, отдать его в детский дом - так будет правильнее. Будет меньше сломанных жизней.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 11 років тому

    Причина детских суицидов и подростковых в том, что ребенок мешает родителям. Бессознательно они сожалеют о его рождении. Они не в состоянии дать ему воспитание, говорить с ним, любой вопрос раздражает их. У меня было постоянное ощущение, что я должна побольше молчать и не трогать и так уставших родителей, в 6 лет я задумалась о том, чтобы работать. Иногда хочется тепла, ты подходишь к родителям и наталкиваешься на холод с их стороны. Ты понимаешь, что должен уйти побыстрее, потому, что твое присутствие раздражает мать или отца.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 11 років тому

    да..с лет 6. Причину уже не помню. Наверное, казалось, что не нужна им и моя жизнь им мешает.

    Прокоментувати Мені подобається