27 червня в Одесі стартує Odessa Holiday Fashion Week. На нас чекають покази українських дизайнерів, модні вечірки та фінал XIV Всеукраїнського конкурсу дизайнерів «Погляд у майбутнє». Напередодні головної модної події літа Tochka.net зустрілася з генеральним продюсером Ukrainian Fashion Week Володимиром Нечипоруком та розпитала в нього про OHFW. А заодно почула про новий дизайнерський онлайн-магазин та ексклюзивні історії з часів зародження української моди.
- Круїзні покази українських дизайнерів вібудуться в Одесі. Чому вибір припав саме на це місто?
- Коли замислювався проект, була альтернатива: Одеса чи Ялта. Але справа в тому, що в Одесі є одесити! Завдання було «одеську своєрідність розбавити київською харизмою». В Одесі є місцеві модники і модниці, яким це стало цікаво, є дизайнери і магазини, які їхнім одягом торгують. А в Ялті - тільки приїжджі люди. Працювати аніматорами краще їхати в Туреччину, за більші гроші.
Коли ми вперше проводили Odessa Holiday Fashion Week, в 2007 році, був до нього великий скептицизм українських дизайнерів. Бо Одеса - це, з одного боку, місто з легендарною «Малою Арнаутською», де є все. З іншого боку - тут всі мають родичів по всьому світу, тому Одеса і за радянських часів була вдягнена у все імпортне, а тим більше - в епоху «дикого капіталізму».
Тому спочатку OHFW був скоріше шоу, і тут дуже вдалим рішенням було вибрати Олексія Залевського як режисера-постановника. У блоці показували по 4-5 дизайнерів, бо одеситам було незрозуміло: як це так, провести півдня в перукарні, вигуляти діаманти - і подивитися тільки одного дизайнера? Разом із тим, навіть у перший раз велика частина колекцій продалася. Причому смаки одеситок виявилися зовсім іншими, ніж у киянок. Там більше люблять все яскраве, декольтоване. Христина Гусіна продала все, а Лілія Пустовіт сприймалася скептично. Лише через кілька років з'явилися у неї свої клієнти.
- Ця історія наштовхує на думки про зародження самого тижня моди. Це було щось схоже?
- Ми видавали «Єву» - перший жіночий журнал, який уже відрізнявся від «Крестьянки» и «Работницы». Навколо нього одразу зібралася група ентузіастів. Часи ж цікаві - дев'яності, можна робити все, що завгодно - все буде вперше. Формою промоції були поїздки з дизайнерами і стилістами по містах України - «Єва збирає друзів». Якось на дні народження Ірини Данилевської Сергій Бизов сказав: «Досить уже нам їздити, нехай всі приїжджають до нас. Зробимо тиждень прет-а-порте, як у Парижі».
На цей момент «Єва» уже їздила до Парижу на тижні моди, журналісти та оператори розуміли ,як все відбувається. Далі все було дуже просто: якось знайшли номер факсу Палати моди і відправили туди листа. Його побачив якийсь порядний клерк, і одного дня у нас в офісі ввімкнувся факс і звідти почало з'являтися положення про Паризький тиждень моди прет-а-порте. Був один шанс із мільйона, що хтось нам відповість, і це сталося.
Раптом на папері з'явилася червона смужка, факс сигналізував, що закінчується папір! Ми бігали по сусідніх офісах, просили позичити папір. Тоді зібрався весь офіс і спостерігав, як на підлогу падають цілі рулони паперу - положення величезне. Ми його переклали і адаптували. Ідея прозвучала в березні, а в листопаді ми вже провели перший тиждень моди.
Ми були журналістами, тому колеги з інших видань радо підключилися і підтримували. Правда, видань тоді було не так багато. Можна знайти наш перший прес-реліз, де гордо написано: «Дві телекомпанії, три журнали, чотири радіо, сім газет!». А зараз у наш список акредитації не всі поміщаються, він складає понад 160 видань.
- Як за час роботи UFW змінилася публіка в Києві та Одесі?
- Коли починалися Сезони моди, туди всі ходили тільки в брендованих речах, якби ще могли етикетки перешити назовні - так і зробили, щоб всі бачили. Тільки через кілька років люди звикли приходити на показ Анісімова в одязі від Анісімова, на показ Гресь - у Гресь і так далі.
Ми - немодна країна. У нас найкращі чорноземи і найкрасивіші дівчата. Щоб ці дві речі об'єднати на ниві моди - треба орати і орати. Однак еволюція відбулася і в Києві, і в Одесі. У окремих дизайнерів з'явилася своя публіка, місцева творча молодь дуже радіє тому, що конкурс молодих дизайнерів проходитиме саме в Одесі.
- Влада у цій еволюції брала участь хіба як клієнти та гості показів.
- Влада і мода - на різних орбітах. У результаті, дні української культури - це хор Верьовки і ансамбль Вірського. Мене як українофіла, при всій моїй любові до етніки, такий стан справ просто бісить. Експортувати треба вже не тільки і не стільки етнічні речі. Треба доводити, що ми сучасна країна. Мода - обов'язкова складова культури сучасної країни, і що головне - вона не потребує перекладу.
- А Ukrainian Fashion Week - як він допомагає дизайнерам?
- За останні 5-7 років у середньому продажі дизайнерів між тижнями моди зростають на 20-50%. Звісно, є винятки як у той, так і в інший бік. На жаль, розпадаються дуети, хоча у нас сформувалися чудові дуети гарних дизайнерів і гарних адміністраторів. Яскраві приклади - Літковська і Пожарська, Возіанов і його інвестиційний партнер, Бевза і Яна (Бучко - прим. ред.). З одного боку, розлад у таких парах з'являється тому, що справи йдуть настільки добре, що вже є що ділити.
Зараз ми працюємо над проектом великого онлайн-універмагу Store Fashion Week, його запуск планується на осінь цього року. Там будуть не лише стокові речі зі старих колекцій, але й актуальні для поточного сезону колекції.
- Зробити українських дизайнерів більш популярними могли б другі лінії. Чому їх досі немає?
- Багато дизайнерів було готові до других ліній, дехто навіть почав їх запускати. Каравай, Пустовіт уже запустили їх, Анісімов планував AN-2. Як це не прикро і не банально - криза 2008 року зруйнувала всі плани. Запуск другої лінії, хоч вона і доступніша, для брендів дорожчий - адже виробництво більш масове, треба зробити більші початкові інвестиції. В теперішніх умовах відсутності обігових коштів це дуже складний сценарій. Ті ж, у кого гроші є, далі футболу поки не дивляться.
- Тим не менше, тижні моди відбуваються, і Odessa Holiday Fashion Week - теж бути. Чого чекати від нього модникам?
- Частина дизайнерів продемонструють круїзні колекції, частина - «тюнінговані» весняно-літні речі. Будуть там і вечірні вбрання, бо курорт - це не лише пляж. Це особливо важливо перед Одеським кінофестивалем з його червоною доріжкою: сукні до підлоги з легких матеріалів від українських дизайнерів дуже актуальні. Наприклад, позаминулого року деякі іноземні актриси зрозуміли, що у своїх вбраннях просто зваряться, тому купили нові сукні в українських дизайнерів.
- А що стосується вечірок, заради чого на них варто приходити?
- Як мінімум - це дизайнери: Залевський, Айсіна, Пустовіт, Каравай, Лобанова, Тан, Климчук. Журналісти різних видань, букери модельних агенцій - Стас Янкелевський, Маша Манюк, Олена Іванченко та інші. Є заради кого приходити в Fashion Club, аби за нагоди познайомитися і зрозуміти дуже важливу річ: це не недосяжні боги з Олімпу, а твої талановиті співвітчизники. Як на мене, це дуже важливий момент - люди, які працюють в українській фешн-індустрії, у більшості своїй не мають зіркової хвороби. Що талановитіша людина, то менше вона робить якихось псевдо-зіркових речей. Наші дизайнери - саме такого ґатунку.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі