Як знайти роботу після декрету

Здається, що втрачені всі навички, аж до вміння нанести гарний макіяж й одягти доречну блузку… А про вміння спілкуватися на теми, відмінні від «животиків», і говорити не варто…  Загалом, страшно…

Про способи подолання різних бар'єрів на шляху до нових бізнес-вершин ми розмовляємо з директором рекрутингового агентства «Приват-сервіс»  Іриною Римаренко:

– Ірино, яке ставлення роботодавців до дівчат, які «відсиділи» три роки в декреті?

– Ви знаєте, ситуація на ринку праці зараз взагалі доволі складна. Цього року по багатьох фірмах прокотилася хвиля скорочень, і більшість роботодавців упевнена, що «асортимент» хороших, але тимчасово безробітних фахівців дуже широкий. Ця думка значно знизила рівень пропонованих зарплат: більшість фірм із іноземними інвестиціями, наприклад, пропонують зарплату в доларах, але за курсом 5,0.

А от вимоги до кандидатів зросли… Тому, на мій превеликий жаль, я змушена засмутити молодих матусь: дуже часто роботодавці, побачивши в анкеті дані про тривалий декрет, відмовляються навіть від співбесіди. Бояться, що дівчину треба буде вчити мало не заново, лякають лікарняні за доглядом за малюком, відпрошування з роботи тощо.

– По яких фахівцях «декрет» і наявність маленьких дітей б'є найболючіше?

– Дівчат, які пішли в декрет із керівної посади, це майже не стосується. Але з необхідністю шукати нову роботу вони зустрічаються вкрай рідко – зазвичай повертаються туди, звідки йшли. До рекрутингових агентств вони звертаються лише у випадку ліквідації старого підприємства через незалежні від них обставини, переїзд до іншого міста та інші «форс-мажори».

А от у фахівців малої та середньої ланки справді можуть бути проблеми… Щоправда, і тут є нюанси: у медсестер шанс знайти роботу є завжди. Свої навички вони не втрачають: крапельниці та шприци за три роки не вельми змінилися… Інше питання – на яку зарплату? Приватні клініки можуть «спотикнутися» об наявність маленьких дітей. А в державних лікарнях така зарплата, що говорити про конкуренцію на ці вакансії не варто.

Бухгалтери, які «відсиділи» три роки вдома, також постануть перед певними труднощами: закони змінюються, і більшість роботодавців сумнівається у здатності своєї «правої» руки не наробити фатальних помилок.

Зазнає сумніву й кваліфікація перекладачів: відсутність практики.

– А хіба не можна розвіяти ці сумніви на співбесіді, наприклад?

– Звісно, можна. Але за умови, що до співбесіди вдалося дійти. Повторюся: три роки бездіяльності мають величезне значення і нерідке «рубають» кандидатів на підступах!

- Ваша порада?

- Не випадати з життя більше ніж на півроку. Погодьтеся, журналісти, перекладачі, бухгалтери цілком можуть працювати фрілансерами. Тренери у фітнес-клубах, викладачі – вони теж завжди можуть знайти дво-, тригодинне навантаження. І справа тут навіть не в грошах: дуже важливо не випасти з робочого темпу.

– А якщо це все-таки відбулося?

– Відпрацьовуйте майстерність співбесід. Може, варто пройти для цього спеціальні тренінги.

– До речі, а чи можуть бути «плюсом» в очах роботодавця курси підвищення кваліфікації або ті самі тренінги, відвідувані жінкою під час декрету?

– Ну, якщо це МВА, то так! А всі інші «скоринки» значення, на жаль, майже не мають. Переваги у тих, хто має хороший досвід практичної роботи. Але пам’ятайте: із таким багажем не народжуються! І ніколи не пізно почати створювати своє портфоліо! Сміливіше, енергійніше – і все вдасться!

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!