Весілля по-українськи

Багато молодих людей не лише щиро захоплюються, а й активно підтримують традиції рідної землі.

© Олена Пономаренко

За словами менеджера компанії з організації урочистих заходів «Примавера» Марини Захаржевської, сьогодні дедалі більше молодят хочуть відзначити весілля в українському народному стилі, з національними весільними костюмами, звичаями та традиційними частуваннями. Це красиво, колоритно та запам'ятовується на багато років.

 

У сучасному весіллі на український манір зазвичай організовують усе в стилі кращих традицій, які прийшли з глибини століть нашої історії. Іноді строго дотримуються регіональних звичаїв, наприклад, Гуцульське весілля (за правилами Західної України), Волинське весілля або Чернігівське весілля. Але більшою популярністю користується просто українське весілля, тобто урочистість, на якій будуть ті народні обряди, які виберуть наречений і наречена (звісна річ, із довгого списку гарних весільних ритуалів із усіх куточків України).

Весільні дійства по-українськи зазвичай містять такі ритуали: сватання, заручини, випічка короваю, дівич-вечір, звивання весільного гільця, весілля, вшанування двору молодого та молодої.
Тому неспроста в народі кажуть «грати весілля», адже це триває кілька днів. А колись взагалі свято відзначали трохи більше тижня. До весілля треба серйозно готуватися: розучувати спеціальні пісні, приповідки, приказки, послідовність проведення врочистих обрядів і т.д. Це не просто пиятика-гулянка заради забави та відпочинку, а ціле дійство, таїнство, адже завдяки цьому закладаються основи майбутньої сім’ї та гарантії її благополуччя.

І один із найбільш відповідальних моментів – це сватання. Щоб усе минуло вдало, і батьки нареченої не відмовили боярам нареченого, для успіху справи сватів б’ють прутами або закидають жіночими головними уборами. І удача їх супроводжує!

За українськими традиціями весілля справляють обов'язково в неділю, тому весь тиждень ретельно готуються до цієї події. П'ятниця — для випікання короваю (ритуальний весільний хліб, яким батьки благословляють молодят у добрий шлях).

Субота — для нареченого та нареченої, але проводять вони цей вечір окремо одне від одного. Вільні від сімейних зобов'язань молоді люди прощаються з холостяцьким життям. У суботній вечір друзі молодого «прощаються» з ним, тобто гуляють, бешкетують, розважаються та проводжають його в сімейне життя, де він уже не буде пустуном, а стане турботливим чоловіком і надійним батьком. Подруги нареченої збираються на дівич-вечір і прощаються з дівоцтвом подруги: співають пісні, діляться секретами, розглядають прикраси та весільне посаг.

А також роблять весільне дерево, яке називають «гільце» (або «вільце», «різка», «трійчатка»). Як правило, «гільце» прикрашають цукерками, хлібом, стрічками, калачами, квітами та бантами, щоб воно нагадувало густе квітуче дерево — символ молодості та краси, а також благополуччя молодих. Саме «гільце» має знаходитися на найбільш видному та почесному місці протягом усього весільного торжества.

У довгоочікувану неділю подружки нареченої готують її до одруження й одягають у національне весільне вбрання: найкраща сорочка, вишита спідниця, намисто (коралове або з червоних намистин), гарний вінок зі стрічками та квітами. Цікаво, що за українськими звичаями молода повинна берегти вінчальну сорочку до самої смерті, як святиню, реліквію. А в колишні часи, син, ідучи на війну, обов'язково брав із собою вінчальну мамину сорочку, як оберіг і захист від біди. Вбрання нареченого, безумовно, теж в українському стилі: вишита нареченою сорочка, жупан, пояс і козацькі чоботи.

Після вінчання в церкві молоді повинні обов'язково заїхати у двір нареченої, щоб поклонитися батькам й одержати благословення, а потім вшанувати двір нареченого. Після батьківських настанов і привітань, зустрічі хлібом-сіллю, благословення священною іконою, прикрашеною рушником, молодих обов'язково обсипають  житом. У добру дорогу спільного життя! А потім щасливі молодята запрошують усіх до столу, і починається веселе гуляння, з колоритними закусками та напоями: крученики, пироги з грибами, пампушки, голубці, фарширований короп, запечене порося, вареники з маком, вишнями й сиром (сиром), різноманітність наливок — малинівка, вишнівка, калинівка, а також інші традиційні частування.

За матеріалами: tochka.net версія для друку

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділися в соціальних мережах

Теги

Читай також


Новини партнерів


Коментарі (2)

символів 999
  • Joffer Green 8 років тому

    что до свадьбы, то делать сенсацию из женитьбы или замужества - бред... я сам решил жить с другим человеком и устраивать из этого сейшн крайняя неохота... решили быть вместе? Распишитесь, отметьте вместе тихонько и живите душа в душу... а вот это обряды, обычаи... большинство из них очень наивные и на наше бешеное время не рассчитаны вообще... сейчас это действительно способ "выпендриться" на миллион и не более...

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 8 років тому

    это все хорошо... Вот если бы и к самой семье молодежь сейчас относилась так же ответственно, как к ритуалу свадьбы! А то часто бывает свадьбу отыграли на миллион, а пожили месяц и разбежались... Соблюдать традиции - так уж последовательно, а не "играть" в свадьбу...

    Прокоментувати Мені подобається

Ще на tochka.net

Новини партнерів

Новини tochka.net

МЫ В СОЦИАЛЬНЫХ СЕТЯХ

Новини партнерів

Loading...

Ще на tochka.net