Хронічний тонзиліт: міф чи ні?

Хронічний тонзиліт - це хронічне запалення піднебінних мигдалин. Піднебінні мигдалини - орган, який бере активну участь у формуванні захисних механізмів організму.

Хронічний тонзиліт багато хто не вважає серйозним захворюванням. І дарма! Адже цей діагноз означає, що в організмі тліє незатухаючий осередок запалення. Він може періодично спалахувати, проявляючись ангіною, а може і тліти роками, послаблюючи організм, знижуючи працездатність, погіршуючи самопочуття. А найнеприємніше - він здатний провокувати такі захворювання, як ревматизм, поліартрит, нефрит, холецистит, дати поштовх зниженню загальної імунного захисту організму.

ЧИТАЙ: Ліки від застуди: як її лікувати не потрібно

Загострення захворювання може розвинутися в результаті впливу деяких несприятливих факторів, таких як переохолодження, вживання холодних напоїв і їжі, а також у результаті зниження імунітету або алергічних реакцій. При тонзиліті запальний процес локалізується на піднебінних мигдалинах, які в побуті називають гландами.

При діагнозі тонзиліт при огляді горла можна помітити такі симптоми:

Мигдалини збільшені в розмірі, тканина мигдалин пухка, почервоніла і має набряклий вигляд.
Видно скупчення в лакунах мигдалин «пробок» - білуватих сирнистих мас з неприємним запахом, які іноді самостійно виділяються з мигдалин; неприємний запах з рота.

Діагноз ставлять за наявності двох і більше перерахованих вище місцевих ознак тонзиліту.

Залежно від характеру протікання розрізняють гострий і хронічний тонзиліт.

Гострий тонзиліт розвивається на тлі зниженого імунітету і викликається або вірусами (вірусний тонзиліт), або бактеріями (ангіна). Для гострої фази захворювання характерні такі симптоми, як висока температура (до 39-40 градусів), сильні болі в горлі, особливо при ковтанні, утруднене дихання, збільшені розміри і почервоніння піднебінних мигдалин, білі або жовтуваті нальоти на мигдалинах. Збільшення мигдалин при гострому тонзиліті може досягати такого ступеня, що вони повністю перекривають просвіт зіва.

У разі неправильного або недостатнього лікування гострого тонзиліту він може перейти в хронічну форму. Коли має місце хронічний тонзиліт, симптоми менш виражені, захворювання може протікати мляво, без загострень у вигляді ангін, проявляючи себе періодичним негострим болем у горлі, збільшенням розмірів мигдалин, субфебрильною температурою.

Небезпека хронічного тонзиліту полягає в тому, що він представляє собою постійний осередок інфекції в організмі з можливістю поширення інфекції на інші органи, в тому числі на нирки і серце.

Діагностикою та лікуванням хронічного тонзиліту займається ЛОР-лікар і терапевт. Після ретельного огляду та розпитування вас можуть направити на додаткові дослідження (Загальний аналіз крові, аналіз крові на антитіла до стрептокока та ін.) Постарайтеся звернутися до кваліфікованого ЛОР-лікаря і дотримуйтесь його рекомендацій. Хронічний тонзиліт можна лікувати консервативно або хірургічно.

ЧИТАЙ: Клубок у горлі: чому він з'являється

Думки лікарів з приводу операції тонзилектомії розділилися. З одного боку, після видалення мигдалин, які є постійним вогнищем інфекції, знижується частота захворювань горла. З іншого боку, в ході операції видаляється певна кількість тканин, що виконують захисну функцію, і, можливо, це призведе до почастішання ГРВІ (бронхіти або пневмонії).

Постарайтеся не вдаватися до самолікування домашніми способами, а тим більше - до безконтрольного прийому антибіотиків. Як гострий, так і хронічний тонзиліт - це обов'язковий привід звернутися до лікаря, незалежно від тяжкості стану.