Вегетосудинна дистонія: симптоми, ознаки і лікування

Вегетосудинна дистонія (нейроциркуляторна дисфункція) - досить складний комплекс симптомів з різноманітними клінічними проявами, що зачіпає багато органів і системи. Вегетосудинна дистонія розвивається через відхилення у функціонуванні центральних та/або периферичних відділів вегетативної нервової системи.

Загальні відомості

Саме через таке широке трактування діагноз вегетосудинна дистонія у всьому світі крім країн пострадянського простору не існує в списках медичних висновків. Діагноз-фантом. Давайте спробуємо розібратися, чому так.

З одного боку наявні всі ознаки поганого самопочуття, страждання пацієнта, його скарги. З іншого - об'єктивна відсутність будь-яких серйозних підстав для занепокоєння щодо здоров'я: дані медичних досліджень часто не виявляють патології, лабораторні дослідження в порядку. Всі фахівці, яких у пошуках відповіді проходить такий пацієнт, констатують, що нічого страшного немає, рекомендують відрегулювати режим дня, більше відпочивати, гуляти, приймати вітаміни. І призначають заспокійливі препарати або відправляють врешті на лікування до фітотерапевта.

Таким чином, вегетосудинна дистонія таки не є самостійним захворюванням. Проте при поєднанні з іншими несприятливими факторами (стрес, перевтома, нездоровий спосіб життя, неврози, безсоння, гіподинамія тощо) може «дати сигнал» до розвитку багатьох проблем зі здоров'ям і збоїв у роботі основних систем організму, що найчастіше мають у своєму формуванні психосоматичний компонент (виразкова хвороба, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, бронхіальна астма і багато інших).

Причини вегетосудинної дистонії

Емоційна лабільність, зумовлена ​​низькою стійкістю нервової системи до стресу, стає однією з головних причин збоїв у роботі вегетативної нервової системи. Мова йде як про симпатичної, так і парасимпатичної частини нервової системи. Змінюється узгодженість подачі сигналів до розслаблення і скорочення судин. Це викликає спазм і розширення, або спазм з подальшим розширенням судин, а значить, порушення постачання киснем клітин і органів організму. Таким чином, оптимально налагоджене забезпечення киснем органів і тканин порушується. Збої нервово-ендокринної регуляції викликають підвищення больової чутливості. Нормальним рефлексом у такій ситуації стає відчуття болю.

Перш за все, з'ясуйте чинники, що вказують на діагноз вегетосудинна дистонія - причини можуть бути в спадковості, стресах і дисфункції органів.

Вегетосудинна дистонія розвивається під дією разлічнихфакторов:

• під впливом емоційного стресу;
• в періоди гормональних перебудов організму (період статевого дозрівання, вагітність, клімакс)
• при зміні кліматичних зон;
• при фізичних, розумових і емоційних перевантаженнях;
• при загостренні неврологічних і соматичних або ендокринних захворювань;
• при невротичних розладах.

Слід зазначити, що є спадкова схильність до розвитку вегетосудинної дистонії.

Симптоми вегетосудинної дистонії

Прояви вегетосудинної дистонії пов'язані з порушенням контролюючих функцій вегетативної нервової системи в одній або відразу в декількох системах організму.

• в серцево-судинній системі: коливання артеріального тиску від гіпер- до гіпотонії, порушення частоти серцевих скорочень (найчастіше це його почастішання - тахікардія), болі в лівій половині грудної клітини (кардіалгії);
• у дихальній системі: відчуття браку повітря, задишка, ядуха, утруднений вдих, прискорене дихання і форсоване дихання (гіпервентиляційний синдром)
• у шлунково-кишковій системі: нудота, блювання, метеоризм, печія, відрижка, запори, проноси, болі в животі;
• у терморегуляційній системі: субфебрилітет, озноби, підвищена пітливість, хвилі жару і холоду;
• у вестибулярній системі: несистемне запаморочення, переднепритомні стану;
• у сечостатевій системі: прискорене сечовипускання, свербіж і болі в області геніталій;
• при вегетосудинної дистонії вегетативні порушення обов'язково поєднуються з емоційними розладами: тривога, неспокій, підвищена дратівливість, стомлюваність, знижена працездатність, внутрішнє напруження, знижений фон настрою, плаксивість, розлади сну і апетиту, різні страхи.

Різновиди вегетосудинної дистонії

Як уже раніше зазначалося, в регулюванні нервової системи беруть участь дві системи: симпатична і парасимпатична нервові системи. Вони абсолютно різні. Симпатична нервова система відповідальна за неспання в денний час, фізичні, розумові навантаження, стрес і збільшення частоти серцевих скорочень. Парасимпатична нервова система, навпаки, відповідальна за відпочинок, сон і відновлення сил.

Таким чином, переважно симпатика працює вдень, а парасимпатика - вночі. Позмінно дві системи чергуються, дозволяючи організму людини протягом доби оптимально витрачати і відновлювати сили.

При порушенні нормальної взаємозв'язку двох цих систем виникає вегетосудинна дистонія. Виділяють три її типи:

• за гіпертонічним типом,
• за гіпотонічним типом,
• за змішаним типом.

Якщо протягом 24 годин переважає симпатична нервова система, то людина буде відчувати серцебиття, у неї з'являється почуття страху, людина погано спить, її організм швидко втомлюється. Таким чином, парасимпатична нервова система не справляється, не відбувається відновлення сил. Вегетосудинна дистонія розвиватиметься за гіпертонічним типом.

Якщо добу без зупинки буде суттєво переважати парасимпатична нервова система, то організм переповнює енергія, якою він не може скористатися, з'являється гіпотонія, депресія тощо. Розвивається вегетосудинна дистонія за гіпотонічним типом.

Третій тип вегетосудинної дистонії - змішаний. У цьому випадку йдеться про виникнення конфлікту між симпатикою та парасимпатикою. І виглядає це як банальна конкуренція, яка відбувається між двома відділами нервової системи і не дає працювати нормально всьому організму.

Діагностика вегетосудинної дистонії

Основна проблема діагностики вегетосудинної дистонії полягає в тому, що апаратури або аналізів, щоб достовірно «зафіксувати» всі відхилення, які свідчитимуть, що це нейроциркуляторна дистонія, немає. Ця хвороба може бути визначена тільки за її множинними симптомами. Крім того діагноз встановлюється «від протилежного», при діагностиці вегетосудинної дистонії необхідно спершу точно виключити будь-які соматичні, неврологічні, ендокринні захворювання або визначити їх значимість у походженні скарг пацієнта. І тільки якщо нічого іншого не зможе «пояснити» скарги пацієнта, лікарю залишиться тільки вдатися до діагноза-фантома. Незважаючи на це, дуже важливо, щоб ваш лікар усе-таки визначив причини захворювання і призначив лікування.

Профілактика вегетосудинної дистонії

Профілактика вегетативно-судинних порушень у дорослих в першу чергу включає в себе організацію правильного способу життя, відмову від шкідливих звичок і освоєння способів саморегуляції. Люди, які вважають здоровий спосіб життя неодмінною рисою пристойної людини, рідко мають шанс відчути це захворювання. Важлива роль у своєчасному лікуванні гормональних порушень, які пов'язані з віковими перебудовами організму.

Тим, у кого вегетосудинна дистонія проявляється хоча б раз на рік, необхідно проходити лікувально-профілактичні курси. До них зазвичай належить немедикаментозне лікування - голкорефлексотерапія, лікувальна гімнастика, масаж, фітотерапія, заняття в групі психологічного тренінгу тощо. Завдання цих профілактичних заходів - поліпшення самопочуття хворого і запобігання загостренням.

Лікування вегетосудинної дистонії

Лікування при будь-яких формах вегетосудинної дистонії має бути комплексним, тривалим, індивідуальним, що враховує особливості вегетативних порушень та їх етіологію. Використовуються вегетотропні, судинні, ноотропні та психотропні препарати (антидепресанти, транквілізатори); психотерапія, масаж, голкорефлексотерапія, фізіотерапевтичний вплив, фототерапія, гідромасажні ванни, курортне лікування. Використовуються також спеціальні комплекси вітамінів і мінералів, спрямованих на стабілізацію підвищеної нервової збудливості.

Курс комплексного лікування під керівництвом досвідченого невролога, як правило, займає від 4 до 6 місяців залежно від вираженості порушень.

Не треба відразу вдаватися до пігулок, якщо у вас виявилася вегетосудинна дистонія: народні засоби більш щадні, але не менш ефективні.

От зараз лікування травами буде дуже доречне. Саме народні засоби м'яко допоможуть зняти  прояви хвороби, що вас турбують.

Застосовуйте настій, приготований з трави материнки звичайної: 15 г сухої подрібненої трави потрібно залити 250 мл окропу і настояти півгодини. Цей приємний на смак чай потрібно приймати по 2 ст. л. за чверть години до прийому їжі 3-4 рази на день.

Настоянка заманихи близька за своїми цілющими властивостями до знаменитого женьшеню. Вона стимулює центральну нервову систему при гіпотонічному типі вегетосудинної дистонії. Купуйте готову або самостійно приготуйте спиртову настоянку. Для цього залийте 1 склянку заманихи горілкою і дайте настоятися мінімум 1 тиждень. Приймати 2-3 рази на день по 30-40 крапель засобу до прийому їжі.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!