Системний червоний вовчак: причини, симптоми лікування

Системний червоний вовчак - серйозне системне аутоімунне захворювання, яке викликає запалення судин і сполучної тканини. Якщо в здоровому організмі імунна система людини виробляє антитіла, щоб атакувати чужорідні агенти, що потрапляють в організм, то при системному вовчаку утворюється велика кількість антитіл до клітин власного організму, а також до їхніх компонентів. Тому утворені іммунокомплекси створюють запальний процес, який вражає системи й органи. При розвитку вовчака страждає серце, шкіра, нирки, легені, суглоби, а також нервова система.

ЧИТАЙ: Низький рівень гемоглобіну

Системний червоний вовчак може початися в будь-якому віці, дуже часто захворювання на системний червоний вовчак починається ще в дитячому віці (п'ята частина всіх хворих), як правило, після 8 років, але найчастіше хвороба починається у жінок у віці від 15 до 40 років. Системний червоний вовчак у дітей протікає гостріше і важче, ніж у дорослих.

Причини виникнення системного червоного вовчака

Причини захворювання до кінця не встановлені, але часто захворювання виникає через якийсь час після перенесених вірусних захворювань.

Існує думка, що віруси, токсичні речовини та лікарські засоби можуть бути причиною розвитку системного червоного вовчака. У ряді випадків у хворих на системний червоний вовчак виявляють антитіла до вірусу Епштейна - Барр. Сучасна медицина вважає, що дуже велике значення в такому випадку має спадковість. Роль генетичних факторів підтверджує зв'язок системного червоного вовчака зі спадковим дефіцитом окремих компонентів імунної системи.

Багато хворих на цю недугу в минулому страждали від алергічних реакцій на їжу або медикаменти. Якщо у людини є родичі, що хворіли на червоний вовчак, то ймовірність недуги різко підвищується. Цікавлячись, чи заразний вовчак, слід врахувати, що заразитися недугою не можна, але вона успадковується за рецесивним типом, тобто через кілька поколінь. Тому лікування вовчака має проводитися з урахуванням впливу всіх зазначених факторів.

Гормональні впливи. Системний червоний вовчак розвивається в основному у жінок дітородного віку, але гормональні чинники, можливо, більше впливають на прояви захворювання. Перебіг захворювання у жінок помітно погіршується в дні місячних, до того ж вовчак може проявитися внаслідок вагітності, пологів.

Туберкульозний вовчак - це різновид прояви туберкульозу шкіри, його прояв провокує мікобактерія туберкульозу.

Форми системного червоного вовчака

За характером перебігу системного червоного вовчака, виділяється три варіанти хвороби: гостра, підгостра та хронічна форми.

При гострому системному червоному вовчаку відзначається безперервний рецидивуючий перебіг хвороби. Численні симптоми проявляються рано і активно, відзначається стійкість до лікування. Найбільш злоякісна форма захворювання. З цього типу часто протікає системний червоний вовчак у дітей.

Найчастіше буває підгострий вовчак, коли симптоми наростають досить повільно, але при цьому вони все-таки прогресують.

Хронічна форма - це доброякісний варіант недуги, який може протікати багато років. При цьому за допомогою періодичної терапії вдається домогтися тривалих ремісій. Найчастіше при такій формі уражається шкіра, а також суглоби.

За клінічними проявами виділяють 4 форми захворювання:

1. Дискоїдний червоний вовчак - відносно легка форма хвороби. На шкірі з'являється кілька вогнищ висипань, найчастіше на обличчі, у вигляді «метелика», висипання також можуть локалізуватися за вухами, на шиї, грудях або спині. Більше ніяких симптомів не відзначається, через деякий час бляшки покриваються лусочками і при їх видаленні на шкірі можуть залишитися рубці.

2. Дисемінований червоний вовчак - від попередньої форми відрізняється кількістю вогнищ ураження - вони виникають по всій поверхні тіла. Можливий перехід в системну форму та ураження внутрішніх органів.

3. Ерозивно-виразкова форма - на слизовій оболонці губ і ротової порожнини виявляються вогнища запалення, які призводять до появи тріщин, глибоких ранок і виразок.

4. Системна форма - найважча, захворювання починається гостро, з'являється лихоманка до 39-40 градусів, потім виникає головний біль, слабкість у всьому тілі, біль у суглобах і уражених органах. Для цієї форми хвороби характерні висипання на шкірі рук, обличчя та на нігтьових пластинах, патологічні зміни сполучної тканини багатьох органів і систем.

Симптоми системного червоного вовчака

Червоний вовчак може протікати з переважним ураженням шкіри або з переважним ураженням внутрішніх органів. У першому варіанті це буде дискоїдний або дисемінований червоний вовчак, у другому - системний червоний вовчак.

У разі переважного ураження шкіри симптоми червоного вовчака проявляються переважно на обличчі: з'являються червоні плями, які з часом перетворюються на бляшки, а пізніше покриваються лусочками. Лусочки мають шипи на зворотній поверхні. Бляшки відокремлені від решти шкіри червоною рельєфною облямівкою. Через деякий час вогнища запалення починають гоїтися, шкіра під ними атрофується, стаючи блідою і тонкою. Утворюються рубці. Якщо запалення було на волосистій частині, то в цьому місці волосся більше не ростуте. Класичниф «метелик» при вовчаку - висип на шкірі носа і щік.

При системному червоному вовчаку симптоми ураження шкіри йдуть на другий план. Масивні пошкодження внутрішніх органів призводять до розвитку поліорганної недостатності. Поступове наростання загальних симптомів - своєрідний інкубаційний період вовчака, коли основних проявів хвороби ще немає. З накопиченням великої кількості антитіл відхилення в роботі організму посилюються. Людина відчуває хронічну втому, у неї болять суглоби і м'язи, зникає апетит, підвищена температура. На тлі цих проявів нерідко розвивається депресія. Збільшуються лімфовузли. Відповідно до внутрішніх змін спостерігаються зміни в крові: знижується кількість еритроцитів, лейкоцитів, з'являються специфічні клітини вовчака, зменшується кількість білка. При цьому білок виявляється в сечі.

Діагностика вовчака

1. Загальний аналіз крові

2. Антинуклеарні антитіла

3. Виявлення в крові LE-клітин

4. Діагностичні критерії Американської ревматологічний асоціації

Діагноз системного червоного вовчака вважають достовірним за наявності 4 і більше критеріїв:

Висип на вилицях у вигляді «метелика»
Дискоїдний висип: червоні підняті бляшки з прилиплими шкірними лусочками.
Фотодерматит: шкірний висип, що виникає в результаті незвичайної реакції на сонячне світло.
Виразки у ротовій порожнині: виразки порожнини рота або носоглотки, зазвичай безболісні.
Артрит (ураження суглобів).
Плеврит.
Перикардит.
Ураження нирок.
Судоми: за відсутності прийому ліків або метаболічних порушень
Психоз: за відсутності прийому ліків або електролітних порушень.
Гематологічні порушення
Анти-ДНК: антитіла до ДНК вище норми.
Підвищення титру антинуклеарних антитіл в будь-який період хвороби за відсутності прийому ліків, що викликають вовчакоподібний синдром.

Лікування системного червоного вовчака

Системний червоний вовчак належить до захворювань, що на сьогодні вважаються невиліковними.

Проте комплексне лікування системного червоного вовчака здатне зняти агресивні прояви захворювання, зробити вовчакові кризи більш рідкісними і менш активними, а періоди поліпшення стану більш тривалими.

Лікування системного червоного вовчака здійснюється за трьома напрямками:

симптоматична терапія;
імунокорекція;
загальнозміцнювальна терапія, в тому числі і зміна способу життя в бік більш здорового.

Вовчакові кризи знімаються високими дозами гормональних протизапальних препаратів, гормональними засобами також лікується системний червоний вовчак у дітей.

Починати лікування хвороби потрібно при появі перших ознак:

Основними препаратами вибору є гормональні (кортикостероїди) - вони пригнічують імунну відповідь організму і мають виражену протизапальну дію;

Нестероїдні протизапальні засоби;

Імунодепресанти - дозволяють припинити вироблення аутоімунних антитіл;

Висипання на шкірі лікують гормональними кремами і мазями;

Застосування препаратів для лікування захворювань внутрішніх органів - сечогонні, препарати калію, дезагреганти.

Лікування вовчака народними засобами

Необхідно, щоб лікар першим ознайомився з народними засобами, які хотілося б застосувати, бо вовчак захворювання дуже серйозне і нашкодити подібним лікуванням ймовірність досить висока.

ЧИТАЙ: Як лікувати вітрянку

Таке лікування можливе для полегшення стану та усунення вогнищ запалення на ураженій шкірі або слизових оболонках уражених органів і може сприяти їх регенерації. Лікування вовчака народними засобами включає використання таких рецептів:

1. Збір трав для прийому всередину готується з таких компонентів: колір пижма, листя брусниці, листя берези, корінь кульбаби, трава буркуну, деревій, материнка, мати-й-мачуха, трава кропиви. Всі інгредієнти в рівних кількостях змішати і добре подрібнити. 50 г збору заливають половиною літра води і настоюють на водяній бані, приймають по 50 грам від 3 разів на день. Приймати цей трав'яний збір необхідно не менше двох місяців.

2. Корінь молодий верби є доцільним у лікуванні вовчака народними засобами. Висушений і подрібнений в порошок корінь молодий верби заварюються крутим окропом (на склянку води береться столова ложка цього інгредієнта), настоюється протягом 8-12 годин. Отриманий відвар приймається по 15 мл щогодини протягом дня, протягом місяця.