Лікування міоми матки

Міома матки (лейоміома, фіброміома) - доброякісна пухлина, що утворюється, як правило, під впливом гормональних порушень з клітин м'язового шару матки - міометрія.

Міома - одне з найпоширеніших новоутворень жіночої репродуктивної системи. Виникає з однієї гладком'язової клітини, яка проходить процес розподілу з порушеннями, після чого утворюється вузол округлої форми, що складається з генетично однакових клітин.

Зростання вузла завжди підкоряється гормональному фону організму і виникає як відповідь на його порушення, тому міома - це насамперед гормонально-залежна пухлина. І зростання її тим більше, чим довше не проводиться коригування порушень гормональних зрушень і регуляції менструального циклу у жінки.

ЧИТАЙ: Лікування анемії народною медициною

Існує згадка в медичній літературі про вагу міомного вузла в 63 кг, але це така крайність, яка може бути пояснена тільки повним ігноруванням свого здоров'я як такого. У пацієнток, що вчасно звернулися до лікаря і пройшли обстеження, діаметр виявлених вузлів визначався від декількох міліметрів до сантиметрів.

Класифікація міоми можлива за різними критеріями:

За кількістю вузлів називають одиночну і множинну міому;
За розташуванням вузлів у матці розрізняють:
Підслизову (субмукозну),
Міжм'язову (інтрамуральну),
Подбрюшинну (субсерозну),
Міжзв‘язочну (інтралігаментарну),
Шийкову міому;
За розташуванням у порожнині матки або в шийці розрізняють «народжуваний» вузол (коли вузол спускається на ніжці з порожнини матки в шийку або навіть піхву) і просто вузли «на ніжці» з меншим діаметром основи;
За протіканням міома буває симптомною і безсимптомною.

Безсимптомний перебіг свідчить частіше про невелику одиночну або множинну міому з міжм'язовим і підбрюшинним розташуванням.

Причини і фактори ризику

Причини, що впливають на формування фіброматозних вузлів, дуже різноманітні. Існують думки, що формуванню новоутворень сприяють механічні пошкодження слизової матки в результаті хірургічного втручання, аборту або вискоблювання.

Проте основна думка в медицині щодо міоми схиляється до ідеї появи вузлів через гормональні порушення в організмі жінки, в результаті дисбалансу між естрогеном і прогестероном. Недостатній вплив прогестерону і переважання над ним естрогену впливають на зростання новоутворень. Під час менопаузи знижується вироблення естрогену і вузли регресують, а от у випадку замісної терапії естрогенами, навпаки, зростання вузлів стимулюється.

Не останню роль відіграють й інші причини міоми:

синдром полікістозних яєчників;
негармонійні інтимні стосунки;
інфекції, нездоровий спосіб життя;
стреси;
порушення балансу в харчуванні.

Все перераховане призводить до гормональних порушень в організмі і, в результаті, до захворювання.

Свою роль відіграє і спадковий фактор. Тому, якщо в сім'ї лікували полікістоз, міому, кісту, склерокістоз і тому подібні захворювання, цілком може позначитися спадковість.

Симптоми захворювання

Міома матки може виявлятися дуже різними симптомами. Прояв буде пов'язаний із тривалістю захворювання, розмірами вузлів, їхньою локалізацією, швидкістю і характером зростання. На початковій стадії фіброміома буде, швидше за все, безсимптомною, але відразу ж вирушайте на консультацію до гінеколога, якщо виникають такі скарги:

рясні і болісні менструальні кровотечі, що супроводжуються кров'яними згустками;
тяжкість внизу живота на тлі безпричинного набору ваги (більш характерно для міжм'язової і підбрюшинної міоми, особливо при великих розмірах вузлів);
кровотеча або кровомазання між менструаціями;
часті позиви до сечовипускання при можливому стисненні сечового міхура збільшеною маткою;
болісні відчуття при статевому акті;
збільшення розміру живота;
болі в нижній частині спини (запори з'являються, якщо фіброміома росте у бік спини);
метеоризм, відчуття переповненості шлунка.

Болі часто мають переймоподібний характер, але можуть бути постійними. Болі також можуть бути раптового ріжучого характеру, що відзначається при дуже рідкісному ускладненні – перекрутченні ніжки підбрюшинного вузла. До більш рідких симптомів міоми матки відносять безпліддя і порушення функції сусідніх органів: сечового міхура і прямої кишки.

Діагностика міоми

Для діагностики міоми матки найбільш інформативним і надійним методом є ультразвукове дослідження. У деяких випадках для диференціальної діагностики міоми матки і пухлини яєчників використовують магнітно-резонансну томографію. Магнітно-резонансна томографія дуже важлива у випадках, коли необхідно точно встановити місцезнаходження вузлів (зазвичай перед операцією), але, на жаль, це й найдорожчий метод.

Вагітність при діагнозі міома матки буде включати свої складності. Оптимально, звичайно, обстежитися і пройти лікування до планування вагітності, оскільки будь-який ризик під час вагітності не бажаний. Ризики при виношуванні залежатимуть від розмірів і локалізації вузлів, тривалості захворювання, загального стану вагітної. У перші місяці вагітності небезпечно, якщо фіброміома розташована в ділянці плаценти і заважає їй повноцінно доставляти плоду харчування і забезпечувати його життєдіяльність.

Велика фіброміома матки впливом вироблюваних в ній самій гормонів може викликати передчасні пологи або самовільне переривання вагітності. Оскільки ці гормони будуть викликати скорочення мускулатури матки. Але, незважаючи на всі ризики, якщо вже на тлі міоми розвивається вагітність, то при уважному контролі фахівців вони цілком сумісні.

Профілактика фіброміоми матки

Загальні рекомендації включають в себе, як завжди, дотримання здорового способу життя, запобігання і адекватне лікування поширених хвороб у дитячому і дорослому віці, Обов'язковою рекомендацією буде виняток абортів, своєчасна корекція гормональних порушень, своєчасне і грамотне лікування гінекологічних захворювань.

Існує і своя специфіка у профілактиці фіброміом матки. Це своєчасне втілення в життя планованих вагітностей. Перші пологи рекомендуються в 22 роки, другі в 25 років, наступні плановані пологи не пізніше 35 років. Пізні перші пологи призводять до передчасного постаріння міоцитів, зниження їх здатності до розтягування і скорочення. Аборти і запалення ушкоджують структуру міометрію.

ЧИТАЙ: Низький рівень гемоглобіну

Важливо запам'ятати, що найчастіший термін виявлення міоми матки доводиться на 30-35 років, коли накопичуються дії всіх шкідливих факторів.

Дуже серйозно ставитися і дбайливо зберігати першу вагітність, особливо у молодих жінок з так званою спадковою міомою. Аборт викликає зростання міоматозних вузлів і з мікроскопічних вузлів інтенсивно формуються зростаючі міоми.

Обов'язково виключати дію ультрафіолетового опромінення, підвищених некомфортних температурних режимів, особливо після 30 років. Якщо є спадковий ризик (фіброміома матки у матері і близьких родичок), пухлина розвивається на 5-10 років раніше, регулярно проходьте обстеження в 20-25 років. Продовження грудного вигодовування протягом 4-6 місяців після пологів нормалізує вміст пролактину, який впливає на зміну росту фіброміоми.

Для запобігання виникненню захворювання намагайтеся не відкладати і регулярно проходити огляд у гінеколога. Обстеження та лікуванням фіброміоми призначає і проводить лікар-гінеколог. Він визначить точний діагноз і призначить саме те лікування, яке необхідно в кожному індивідуальному випадку.

Лікування міоми матки

Лікування фіброміоми матки - складне в тому сенсі, що включає терапію відразу за декількома дуже відмінними один від одного напрямками, оскільки незважаючи на гормональну залежність, ця пухлина дуже різнорідна.

При діагнозі фіброміома матки лікування народними засобами дуже сумнівне, але в комплексі з лікуванням, обраним вашим лікарем, і якщо він не заперечує, можливе.

Лікування може бути хірургічним або консервативним, залежно від показань.

Хірургічне лікування

Показаннями до такого лікування будуть такі фактори:

підслизова локалізація фіброміоми
великі розміри вузла
маткові кровотечі, що супроводжуються хронічною анемією
швидкий ріст пухлини
швидке порушення живлення міоми (перекручення ніжки субсерозного вузла, загибель пухлини)
поєднання міоми матки з пухлиною яєчника
здавлення сечоводу, сечового міхура, прямої кишки
наявність вузла в ділянці трубного кута матки, який є причиною безпліддя
шийкова і шийково-перешийкова локалізація
зростаюча міома матки в постменопаузальному віці.

Консервативне лікування фіброміоми матки

Консервативне лікування щойно виявлених «незапущених» міоматозних вузлів невеликих і середніх розмірів дасть можливість зупинити зростання пухлини, можливо, уникнути операції з видалення матки, збереже можливість вагітності та пологів. Окремий розділ консервативного лікування - гормональна терапія.

Показання до консервативного лікування:

молодий вік;
невеликі розміри фіброміоми матки
відносно повільний ріст міоми
відсутність деформації порожнини матки.

Консервативне лікування це, насамперед, корекція системних порушень, характерних для хворих з фіброміомою матки, таких як:

хронічна анемія,
запальні процеси матки і придатків,
порушення кровонаповнення органів малого таза,
порушення з боку нервової системи.

Профілактика - це, насамперед, регулювання системних порушень - включає:

1) дотримання здорового способу життя (повноцінний сон, раціональне харчування, фізична активність, відмова від шкідливих звичок, контроль за масою тіла);

2) нормалізація статевого життя, профілактика і лікування гормональних порушень;

3) адекватний прийом вітамінів і мікроелементів у зимово-весняний період;

4) лікування анемії;

5) нейротропні препарати, якщо є порушення з боку нервової системи.