Ромашка – символ сім’ї, кохання та вірності

Це свято два роки тому ініціювало прадавнє місто Муром, де жили Петро та Февронія, і росіяни сприйняли його на ура. Ти не належиш до людей, схильних відзначати церковні свята? І не дуже хочеш сприймати російські свята як свої? Облиш! Кохання та сім’я – поняття інтернаціональні, й зайва нагода сказати «Кохаю!», сховавши обличчя в оберемку ромашок – хіба це не чудово?

Благовірний князь Петро був другим сином Муромського князя Юрія Володимировича. Він вступив на Муромський престол у 1203 році. За кілька років до цього князь Петро захворів на лепру, від якої ніхто не міг його вилікувати. Князю приснилося, що його може зцілити дочка «древолазця» бортника, який добував дикий мед, Февронія, селянка села Ласкавого в Рязанській землі. Діва Февронія була мудрою, її слухалися дикі тварини, вона знала властивості трав і вміла лікувати недуги, була вродливою, благочестивою та доброю дівчиною. Князь пообіцяв одружитися з нею після зцілення. Февронія зцілила князя, однак він не стримав свого слова. Хвороба відновилася, а Февронія знову вилікувала його та вийшла за нього заміж.
Коли Петро успадковував князювання після брата, бояри не захотіли мати княгиню простого звання, заявивши йому: «Або відпусти дружину, яка своїм походженням ображає знатних баринь, або покинь Муром». Князь узяв Февронію, сів із нею в човен і відплив по Оці. Вони стали жити простими людьми, радіючи тому, що разом, і Бог допомагав їм.
У Муромі ж почалися чвари, багато хто вирішив домагатися звільненого престолу, почалися вбивства. Тоді отямилися бояри, зібрали раду та вирішили повернути князя Петра. Князь і княгиня повернулися. Февронія ж зуміла заслужити любов городян.
У немолодому віці прийнявши чернечий постриг у різних монастирях з іменами Давид і Єфросинія, вони молили Бога, щоб померти в один день, і заповіли тіла свої покласти в одній труні, заздалегідь приготувавши гробницю з одного каменю з тонкою перегородкою. Померли вони в один день і час — 25 червня (за новим стилем — 8 липня) 1228 року.
Визнавши поховання в одній труні несумісним із чернечим званням, їхні тіла поклали в різних обителях, але наступного дня вони виявилися разом. Поховано було святе подружжя в соборній церкві міста Мурома на честь Різдва Пресвятої Богородиці, зведеній над їхніми мощами за обітниці Іваном Грозним у 1553 році, нині відкрито почивають у храмі Святої Трійці Свято-Троїцького монастиря в Муромі.