Лікар Комаровський: щоб дитина не зруйнувала сім’ю, треба…

« Найголовніше – постарайтеся ні на кого не розраховувати, – радить знаменитий лікар

22 березня 2010, 12:03
Діти
Давай дітям більше свободи! © photl.com

– Навіть на чоловіка, хоч яким би він був коханим і чудовим, – радить Комаровськийу своїй книжці «Здоров'я дитини». – Без допомоги інших вам буде важко, але ви зобов'язані зробити все, щоб ця допомога не стала необхідністю та не перетворилася, зрештою, на послугу. Я вас запевняю, що, правильно організувавши режим, ви впораєтеся самі.

Як же треба організувати день?

Почнімо з ранку

Дитина прокидається о 5-7 годині і вимагає сніданок. Просить? Давай. Якщо до кінця годування дитина закуняла, одразу ж відправляй її на балкон спати. Якщо не засинає одразу, нехай полежить у ліжечку голенькою. Але через півгодини – обов'язковий сон на свіжому повітрі! Тобто на балконі.

Годуємо батька. Якщо він зумів поїсти сам – чудово, якщо ж не вміє користуватись кухонною плитою – не варто обурюватися. Вчити та виховувати чоловіка треба було до вагітності. Дуже непогано під час годування татка поїсти і самій.

Тато ситий? Побажай йому хорошого дня – і ти залишаєшся наодинці з дитиною.

Навіть якщо вдома безлад (на кухні немитий посуд, старший син залишив ліжко незастеленим) – нічого страшного! Зараз ти можеш зробити не більше двох справ – налити малюкові воду, яку він питиме протягом дня, та заварити череду для вечірнього купання. Усе. Йди спати. Бажано – в тій кімнаті, що поруч із балконом, щоб почути, коли дитина тебе покличе. А станеться це в 9-10 годині.

Погодуй, і за колишньою схемою – спати на свіжому повітрі.
Якщо ти до цього часу все ще хочеш спати – не відмовляй собі в цьому! Поки повністю не відпочинеш – жодної домашньої роботи!

Полудень

До цього часу ти повинна почуватися повністю відпочилою та готовою до виконання всієї домашньої роботи. На це в тебе є від 4 до 7 годин. Цілком достатньо часу, щоб прибрати в оселі, приготувати їжу та привести себе в порядок.

Останнє в жодному разі не можна недооцінювати. Зовнішній вигляд жінки має для сімейного благополуччя не менше значення, ніж вчасно приготовлений обід. І немовля – не привід, щоб від вас шарахалися знайомі
та сусіди.


Чоловік повинен прагнути повернутися в дім, де його з усмішкою чекає спокійна приваблива дружина, сімейний обід і спокій.  Тільки такий дім стимулює в нього бажання щось у цьому домі робити. Це правда, хоч якою б осоружною та несправедливою вона здавалася з жіночого погляду.

Сімейний вечір

Цей час треба звільнити від усіх не дуже нагальних домашніх справ. Якщо батько після роботи вимушений зайнятися домашніми справами, цьому є лише два виправдання – хвороба дитини або хвороба мами.

О 8-9 годині вечора найкраще всім разом здійснити вечірній моціон, свіже повітря потрібне всім.

О 22.30 дитину, якщо вона спить, треба починати поволі будити. Це єдиний випадок, коли здорову дитину треба будити спеціально. Але краще розбудити зараз, ніж не спати півночі.

Прокинувся – масаж, гімнастика, ванна. Потім годування. На добраніч!

Цих правил цілком достатньо для того, щоб пережити перші місяці після появи дитини на світ. У міру дорослішання дитини часу буде менше. Але на той час ти вже не будеш настільки замученою вагітністю та пологами, як раніше. Тож впораєтеся».

Дитина будь-якого віку повинна залишати мамі особистий час!


Відволічемося від порад лікаря Комаровського та попитаємо порад у батьків досвідчених:

- Час для книжок, косметичних масок, домашніх занять фізкультурою та іншого я знаходила, надаючи дітям повну свободу дій, – говорить Анна, мама двох дітей, 7 і 3-х років.

- Я вважала, що однорічну дитину не можна ні на хвилину залишити одну, що я просто зобов'язана складати їй компанію в її іграх. Але одного разу з подивом виявила, що вона цілком може обходитися без моєї допомоги.

Відкриття було випадковим: я погано почувалася, прилягла на диван, виклавши в центр кімнати всі іграшки сина.


Він здивувався щастю – я належу до тих мам, які переймаються порядком, і рідко дозволяю «усе й одразу». Син зарився у своє багатство. А я сама не помітила, як задрімала на півгодини. Прокинулася в холодному поту: я була впевнена, що мій Сергійко вже з'їв якусь машинку, придавлений плюшевим ведмедиком тощо. Але він зовсім спокійно грався! Без мене! Півгодини! І без жодних проблем.


До речі, мушу сказати, що сучасні іграшки не становлять загрози здоров'ю дитини, від них не так уже й легко щось відламати, засунути в рот і подавитися при цьому. Усе це – наші страхи, породжені та підтримувані бабусями.


Експеримент мене здивував і викликав бажання піти далі. Я почала залишати кімнату, надаючи малюкові повну свободу. Спершу залишала йому лише іграшки. Коли трохи підріс – почала «озброювати» фарбами, надаючи повну свободу дій. Як з’ясувалося, вимити лінолеум не так складно, як сидіти із малюком поруч, спостерігаючи за кожним його «шкідливим» рухом.


Звільнений час я присвячувала собі і тільки собі! Жодних домашніх справ у цей час! Це стало моїм залізним правилом. Син зайнятий своїми справами? Я – своїми: купила диск із фітнесом і займалася. Робила косметичні  маски, читала. І дивувалася сама собі: як я могла раніше стільки часу витрачати абсолютно бездарно! Чому не вірила в здатність малюка розважати себе самостійно?


Коли Сергій підріс, я давала йому книжки з далеким прицілом: про тварин, машини, рослини, різні камені-мінералах, медицину. Стежила за тим, що його зацікавить найбільше. Батькові гени позначилися одразу: ще до школи мій син прекрасно знав систему кровообігу людину. Тож із вибором професії, думаю, у нас проблем не буде.


Таку систему виховання я перенесла й на дочку. Завдяки цьому вона у свої три роки дасть фору деяким шестирічним діткам: сама і речі свої прибере, і на стіл накрити мені допомагає.


Моя порада всім мамам: уникайте зайвої опіки над дітьми! Це корисно і вам, і дитині.


А тобі вдається викроїти час для себе?

 

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (15)

символів 999
  • Гость -2 тому

    Сразу видно, что Комаровский никогда не занимался собственными детьми, наверное все тянула на плечах жена.
    Мой единственный ребенок вытянул из меня все жилы, пока достиг 2-х лет. Он ужасно срыгивал (на руках нужно было носить по 2 часа), у него были страшные колики, он кричал по 20 часов в сутки. Когда полезли зубы - это было что-то...
    Спала я несколько раз в день по 15 минут. Совсем немного помогали родители и муж после работы, и к 6 месяцам я была в полном изнеможении, похудела и разболелась.
    У знакомых дети были более спокойные, но тоже отнимали все время и организовать по плану не

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость -2 тому

    Да уж,оставлять ребёнка хорошая идея,но разные бывают ситуации..моя малышка часто срыгивает и через 1-2 часа после кормления,причёт во время этих срыгиваний у неё случаются приступы асфиксии,один раз 5 минут не дышала. И как её можно саму оставить? А если не успеешь среагировать будешь всю жизнь рыдать и жалеть.. И на счёт папы я категорически не согласна,делали вместе и ростить вместе должны!

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость -2 тому

    давайте, балуйте мужей)), а потом будет как мой папа, пришел с работы и давай подавай ему еду, сам сходить не может, а потом лежит и лежит, а мама все дела делай..

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость -12 тому

    мдааа. Мне конечно мнение комаровского очень симпатично, но в других вопросах

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость -10 тому

    Парадокс. Если Комаровский следует своим собственным советам и не занимается домашними делами и воспитанием детей, откуда он может знать как этими делами заниматься. Наверно наблюдает за женой и пишет. Тогда получается, что жена ракетостроителя может написать книгу про ракеты.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость -7 тому

    Я полностью согласна с доктором, т.к. сама когда-то так жила, после рождения каждого из трёх детей. Муж, конечно помогал по возможности и просить его об этом не надо было. Но ведь он был весь день на работе и я жила по расписанию составленному самой же. Нас в то время учили, что всё должно быть строго по часам и это давала свои положительные плоды, но были моменты когда, что-то приходилось и корректировать. Каждый из моих детей спал на балконе в любое время года, а жили мы в то время на севере Иркутской области.Очень хорошие советы доктора

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость -6 тому

    Интересно, доктор Комаровский тоже не помогал супруге? Я до одного месяца малышке валилась с ног от усталости и жутко не высыпалась. Ее нужно было носить в вертикальном положении по два часа после каждого кормления.И если бы не помощь моего золотого мужа, не знаю, как бы пережила это чисто физически. А муженек моей сестры ребенка ей ночью не подаст (она после Кесарево) и требует каждый раз разносолов, как и прежде. Очуметь, позиция: должна все успевать.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость -6 тому

    Какая то категоричность в его распорядке ,буд о бы все дети живут по такому графику.Все дети разные и режим у них разный.Причем этот график постоянно меняется.Никогда мои дети не жили по такому совершенному графику.Как придется .Тем более то животики,то зубки ,да и вообще ,не всех детей просто вот так вот положишь ,даже на балконе ,и они будут спать .У меня дочка не спала сама ни в какую,даже на балконе ,сын же спал.Короче не практичные советы совсем.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Таня-мама 2 місяці тому

    Згодна майже з усім. А головне з тим, що реально можна встигати і готувати, і прибирати і з дитиною гратись. Головне не сидіти довго в інтернеті і не дивитись довго ТВ :D

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 1 рік тому

    Папе тоже полезно хоть полчаса побыть наедине с собственным ребенком. По-моему вечером после работы в самый раз! И маме и папе лучший отдых смена деятельности: мама отдыхает от малыша, а папа - от компьютера. "пришедший с работы папа вынужден заняться домашними делами" ХА! Просто мужской шовинизм какой-то! Ну а советы Комаровского в целом ммм... Если б я будила свою ляльку в 22.30 для массажа и ванны - дурдом на полночи точно был бы обеспечен

    Прокоментувати Мені подобається
Показати ще