Андрогінність особистості: про напомаджених хлопчиків замовимо слово

Одне з найбільш делікатних питань в fashion-індустрії та світі

андрогинність особистості: про напомаджених хлопчиків замовимо слово

Гендерне питання в fashion-індустрії зараз розмите так само, як дешева туш 15-річної дівчинки під проливною травневою зливою. І цей факт потрібно прийняти як даність, а не нескінченно аналізувати і посипати голову попелом. Питання самоідентифікації - це вибір, а іноді і усвідомлений виклик кожної людини розумної і мислячої.

Андрогінність стара, як світ, і цьому є маса доказів. У Стародавньому Римі чоловіки і жінки носили тоги і туніки. Чоловіча туніка доходила до колін і фіксувалася поясом на рівні талії, більш коротку довжину могли собі дозволити лише мандрівники і солдати для зручності і розкутості рухів. Один з найбільш видатних поетів Давнього Риму Вергілій описав римлян так: "Владики світу, народ, одягнений в тоги". Король Англії Генріх VII і французький король Людовік XIV носили панчохи, колготки і тріко. Джорд Брамелл - перший англійський денді і законодавець моди епохи Регентства (1811-1830) носив обтягуючі бриджі. У 20-х роках ХХ століття серед дівчат були популярні брюки-кюлоти і чоловічі стрижки. У 60-х на піку популярності була андрогінна муза Енді Ворхола Еді Седжвік. У 70-і з всі були вражені успіхом Девіда Бові і його геніальною фразою, вимовленою на врученні престижної музичної премії "Греммі", яка звучала наступним чином: "Леді, джентльмени та інші", чітко позначаючи той факт, що невидимий фронт андрогінів не боїться заявляти про себе і вибирати ті ролі, які близькі їм, а не нав'язані суспільством.

Новий тренд, про який кілька років тому заговорили всі світові модні видання, − це гендерна нейтральність. І світ розділився на два табори. Ніби й не було 1965-го і Ів Сен-Лорана, який кинув виклик сучасності − представив чоловічий костюм у жіночій колекції. Начебто не була геніальною Коко Шанель, яку весь світ знає завдяки маленькій чорній сукні, але забуває про її пристрасті до чоловічих костюмів і коротких стрижок. Складається таке враження, ніби банальна фраза про те, що нове − це добре забуте старе, живе виключно завдяки модному бізнесу, в якому раз по раз повторюються одні й ті ж фасони, силуети і навіть провокації.

Gucci, Maison Martin Margiela, Armani, Givenchy, J.W.Anderson, Comme des Garcons, Dolce & Gabbana, Yohji Yamamoto і багато інших відомих брендів і будинків моди ініціювали повернення андрогінності в своїх колекціях, в яких зчитувався тотальний унісекс, нормкор і вже улюблений oversize.

На обкладинках журналів з'являються популярний актор, режисер і сценарист Джеймс Франко із зухвалим макіяжем, американський дизайнер Марк Джейкобс в панчохах, одна з найбільш затребуваних топ-моделей Жизель Бундхен позує в андрогінному образі для кампейна Balenciaga, а вишенькою на торті, зробленому з вершків, божевілля і бісексуальності, стає відомий femiman Андрій Пежіч. Світ божеволіє. Або повертається до витоків.

Днями Інтернет підірвала стаття про хлопчиків c яскравим макіяжем і викликала бурю невтішних коментарів від диванних критиків соціальних мереж. 5 різних історій, 5 акаунтів Instagram з величезною кількістю пыдписників, 5 чоловічих осіб з майстерно нанесеним макіяжем. Яка головна мета fashion-індустрії? Крім відмивання грошей, викликання тренд-брендової залежності в незміцнілих умах підлітків і 4 головних світових Тижнів моди, які проводять у Нью-Йорку, Парижі, Лондоні та Мілані 2 рази на рік. Мода дає нам свободу вибору. Вибору бути тим, ким ти хочеш в даний момент. Вишуканою жінкою в сукні-футлярі і човниках від Christian Louboutin. Придуркуватим дівчиськом у джинсах-бойфрендах і кедах. Людиною, яка вийшла за рамки гендерних ролей.

Суспільство завжди буде чимось незадоволеним. 40-кілограмові манекенниці вирощують покоління анорексічок, моделі plus-size пропагують нездоровий спосіб життя, занадто юні дівчата з обкладинок глянцю викликають почуття безнадії і зневіри, і ми думаємо, що краще застрелитися, ніж дожити до сорока. Фотомоделі, яким за 60, виглядають смішно і безглуздо з усіма цими smokey-eyes, яскраво-червоними помадами і позуванням перед камерою разом узятими. Ми забули про те, що у моди дійсно немає статі, немає віку і навіть більше − немає того самого модельного розміру, який то звеличували до небес, то відправляли на саме дно смітника. Справжня краса − це не завжди питання гендерне, як би нам не намагалися нав'язати зворотнє.

Завжди є ті, хто будуть "за і ті, хто "проти", але основна перевага нашого часу − це те, що він дає тобі можливість бути тим, ким ти хочеш. А мода лише допомагає витримувати цей нейтралітет. Рассел Бренд, Джонні Депп, Оззі Осборн, Мерилін Менсон талановиті і чудові. Андрогінні і нафарбовані. І не надто хвилюються про те, що напишуть про них перші шпальти світської хроніки. Все інше − це виключно питання нашого особистого вибору, головне − зважитися його зробити.

Щоб припинити плюватися пафосними словами і високоморальними гаслами, нижче ми наведемо невеликі уривки з інтерв'ю тих самих напомаджених хлопчиків, яких так не злюбили фейсбучні аналітики.

Андрогины
© Інна Малыш, tochka.net
Андрогины
© Інна Малыш, tochka.net
Андрогины
© Інна Малыш, tochka.net
Андрогины
© Інна Малыш, tochka.net
Андрогины
© Інна Малыш, tochka.net

Що ж, бути вільним − природне бажання будь-якої людини, і якщо комусь для цього потрібно прикрасити своє обличчя яскравим мейк-апом, чому б і ні?

За матеріалами: tochka.net версія для друку

Як ти ставишся до андрогінів?

Відповісти

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділися в соціальних мережах

Теги

макияж макіяж очей макіяж губ трансгендер чоловічий макіяж більше... приховати

Читай також


Новини партнерів


Коментарі

символів 999

Ще на tochka.net

Новини партнерів

Новини tochka.net

Новини партнерів

Loading...

Ще на tochka.net