Як київська "Дача" допомагає перемогти рак дітям з усієї України

На воротах перед приватним будинком у Києві біля Інституту раку висить вивіска "Дача". Це не звичайний будинок, а єдиний в Україні центр, де разом із родинами живуть і одужують діти з найтяжчими формами раку. Вони були змушені залишити рідні міста для тривалого лікування у київських лікарнях. Оскільки знімати житло у столиці дорого, "Дача" – єдина можливість для родин залишатися разом під час лікування та у період між блоками хіміотерапії. За 8 років свого існування "Дача" безкоштовно прийняла 1000 дітей з усієї України та подарувала їм шанс на щасливі спогади з дитинства.

Все почалося з того, що моя подруга попросила підмінити її у якості перекладача на перемовинах італійської благодійної організації Soleterre та Інституту раку. Тоді я не знала, що діти хворіють на рак, і що у Києві є спеціальне відділення, де їх лікують, адже про це ніхто не говорив. Коли я розповідала знайомим про почуте на зустрічі, вони відповідали, що не хотіли б бачити "тих лисих дітей". Мене зачепила їхня байдужість. Я була у декреті – за рік до того на світ з'явилася моя перша донька Злата – і сприймала біль інших дітей як свій власний. Я зрозуміла, що хтось має допомагати онкохворим дітям, і стала волонтером в Інституті раку, а пізніше, за підтримки Soleterre, ми заснували фонд "Запорука"
розповідає президент БФ "Запорука" Наталія Оніпко.

БФ "Запорука", проектом якого є "Дача", – один з найстаріших фондів в Україні з 10-річною історією. Головний партнер "Запоруки" – італійська благодійна організація Soleterre, що означає: усі звіти ведуться за європейськими стандартами та є у відкритому доступі на офіційному сайті фонду. "Запорука" також входить у ТОП-3 лідерів національного рейтингу благодійників. Нещодавно проект підтримав Святослав Вакарчук, надавши йому право на використання пісні "Життя починається знов", назва якої стала гаслом фонду.

За час роботи з дитячою онкологією ми не раз ставали свідками, як через довгу розлуку розпадалися сім'ї – як тати йшли від своїх дружин. Це і було головною мотивацією створити "Дачу", що стала серцем фонду. На "Дачі" сім’ї живуть повним складом: мама, тато, дитина, інколи братики-сестрички. У кожної родини окрема кімната, яка на період лікування стає справжнім, нехай і тимчасовим, домом
розповідає координатор "Дачі" Людмила Пелих.

При відкритті центр називався "Посмішка", проте лікарі Інституту раку чомусь відправляли пацієнтів не до Центру "Посмішка", а "на дачу". Виявилося, що так між собою будинок називали діти та батьки, адже тут вони відпочивали від лікарняних стін та медичних процедур.

Один лише запах дому покращує стан та аналізи дітей. А можливість зачинитися в окремій кімнаті та притиснутися до мами часто є більш ефективною за будь-які ліки. "Дача" – це запорука одужання для онкохворих дітей
розповідає Сергій Павлик, кандидат медичних наук і завідуючий відділенням дитячої онкології Національного інституту раку.

У затишному будинку діти оживають, адже тут ніщо не нагадує про лікарню. "Дачники" будують замки, лікують плюшевих ведмедиків і купаються у різнокольорових кульках, забуваючи про хворобу, а тати печуть їм торти і ліплять вареники. Мешканці будинку разом святкують дні народження та інші свята, адже багатьом дітям доводиться зустрічати у лікарні Новий рік чи Святвечір. У Центрі також працюють висококласні психологи та реабілітологи і є власний дачний автомобіль з водієм, завжди готовий відвезти дітей на процедури.

Зараз на "Дачі" постійно перебувають 6 сімей. Ми мріємо побудувати нову велику "Дачу", у якій житиме 15 родин. Тоді ми зможемо приймати 350 сімей щороку – саме стільки дітей в Україні з найскладнішими випадками онкології не мають де жити під час лікування і потребують нашої допомоги
розповідає Наталія Оніпко.

Багато портретів тих, хто подолав хворобу та вже став дорослим, прикрашають вестибюль "Дачі". Одними з перших мешканців будинку була сім’я п’ятирічної Соні. Незважаючи на погані прогнози лікарів, дівчинці вистачило сил і віри перемогти хворобу. Працівники фонду зустрілися з Сонею через 8 років. Виявилося, що вона взагалі не пам’ятає, що колись лікувалася від раку.

Я пам’ятаю лише, що жила у яскравому затишному будинку
сказала дівчинка.

З усіх болючих процедур, блоків хіміотерапії і крапельниць дитина запам’ятала лише яскравий затишний будинок.

Допоможіть Центру "Дача" й надалі дарувати дітям віру в майбутнє і збільшувати кількість дітей, що перемогли рак, – перераховуйте кошти на сайті zaporuka.org.ua або станьте дачним волонтером. І не забудьте поділитися цим матеріалом у соцмережах!

ЧИТАЙ ТАКОЖ: