В Україні на кожні сто людей – двоє ВІЛ-інфікованих

Ми розмовляємо з директором Київського міського центру профілактики та боротьби зі СНІДом Ладою Валентинівною Булах:

- Ладо Валентинівно, опишіть, будь ласка, стан справ із ВІЛ/СНІД в Україні мовою цифр.

Будь ласка:

На 1 квітня 2009 р. в Україні офіційно зареєстровано:

ВІЛ-інфіковані: 146,549 осіб,

із них діти - 21,938.

Хворі на СНІД: 28,009 осіб.

Усього померло від СНІДу: 15,866 осіб.

Загальні висновки такі: ВІЛ-інфекція вийшла за рамки соціально неблагополучних верств населення. Грубо кажучи, сьогодні в кожному багатоповерховому будинку, у кожному вагоні метро в годину пік є ВІЛ-інфікована людина. Не сприймайте мої слова як заклик до панічного страху. Але я не втомлюся повторювати: «Будьте розбірливі в статевих зв'язках! СНІД справді, у буквальному значенні, поруч!»

- Ладо Валентинівно, де і як можна обстежитися на ВІЛ-інфекцію?

- Кияни можуть зробити аналіз на ВІЛ-інфекцію в одному з чотирьох кабінетів Довіри. Адреси цих кабінетів:

- вул. Трьохсвятительська, 7

- вул. Бориспільська, 30;

- б-р. Висоцького, 8;

-вул. Голосіївська 59а.

Можна прийти і безпосередньо у наш Центр.

- Обстеження анонімне?

- Так, абсолютно анонімне, конфіденційне та безкоштовне.

- Що означає «конфіденційне»?

- Це означає, що відповідь може одержати тільки та людина, яка здавала кров на аналіз. Ні дружина, ні мати, ні батько відповіді не одержать.

- Що далі відбувається з людиною, яка дізналась, що вона ВІЛ-позитивна?

- У кожному кабінеті Довіри є соціальний працівник, який може взяти людину, яка довідалася про те, що вона ВІЛ-позитивна, під свою опіку. Але не можна надавати допомогу насильно. На жаль, нерідко люди, які одержали діагноз «ВІЛ-позитивний» зникають із поля зору медичних і соціальних працівників. І в цьому – чималий ризик як для суспільства, так і для самої людини.

Зупинімося на ризику для людини. Треба розуміти, що ВІЛ-інфекція має свої особливості. Тобто на початкових стадіях (а ця «початкова стадія» може розтягтися на багато років) ВІЛ-інфекція абсолютно нічим не проявляється!

- Я не почуваюся хворою! – каже ВІЛ-інфікована людина та категорично відмовляється від нагляду.

Але що таке ВІЛ? Це повільна атака на імунітет, його планомірне знищення. Так, через 3 місяці після зараження симптомів немає, їх може не бути і на п'ятому році. А на сьомому буде вже пізно. ВІЛ-інфекція зруйнує імунітет – з'явиться туберкульоз, герпес, гепатит тощо. Як допомогти людині в боротьбі з ВІЛ-інфекцією, якщо її треба лікувати від туберкульозу?

- А якщо людина розуміє, що без допомоги медиків їй не обійтися?

- Люди, які дізналися про те, що вони ВІЛ-інфіковані, насамперед потребують допомоги психолога. Особливо важко переживають такий діагноз чоловіки. І завдання наших фахівців – переконати їх у тому, що і з ВІЛ-інфекцією можна жити повноцінним життям і навіть мати здорових дітей.

Другий аспект допомоги – це обстеження організму на «глибину захворювання». Не ускладнюватиму свою мову суто медичними термінами, скажу лише, що до певного етапу ВІЛ-інфіковані люди можуть справді обходитися без лікування. Імунітет такий міцний, що до певного часу не має потреби в підтримці ззовні. Але не треба втішати себе: ВІЛ-інфекція наполеглива і рано чи пізно підведе організм до рубежу, за яким без допомоги медиків не обійтися. Цей «рубіж» визначається аналізами.

Прошу наголосити: на сьогодні в Києві є всі необхідні препарати для допомоги ВІЛ-інфікованим людям. І одержують вони їх зовсім безкоштовно! До речі, вартість лікування ВІЛ-інфікованої людини становить $10-12 тис. на рік за умови лікування оригінальними препаратами. І $6-7 тис. у рік при лікуванні генериками (замінниками) – ліками переважно з Індії.

- Ви сказали, що ВІЛ-інфікована людина може вести звичайний спосіб життя. Можна докладніше?

- Так, для допомоги ВІЛ-інфікованим людям у нас розроблено сім напрямів. Ці напрями охоплюють практично всі сторони життя людини.

Розповім про основні.

Перший напрям роботи з ВІЛ-інфікованими людьми – це підтримка ВІЛ-інфікованих дітей. Це насамперед матеріальна допомога: ліки, путівки в санаторії, памперси, дитячі суміші для немовлят. До речі, до 30% дітей одержують ВІЛ-інфекцію через молоко матері. І в цьому – чимала провина відповідних держорганів. Адже на закупівлю сумішей цього року ми одержали замість 600 тис. грн. 120 тис. Менше 20%! Чим мамам годувати дітей? Грудьми? Результат передбачуваний…

Ще один аспект з ВІЛ-інфікованими дітьми: психологічна допомога. Дітей треба готувати до звістки про діагноз. І треба вчити їх жити із цим діагнозом. Адже вже в 14 років вони можуть почати статеве життя!

Другий напрям роботи з ВІЛ-інфікованими людьми: допомога ВІЛ-інфікованим вагітним. Приблизно 97% дітей від ВІЛ-інфікованих жінок народжуються здоровими! Але за умови, що ВІЛ-інфікована мама з 24 тижня вагітності одержуватиме лікування. Їй, швидше за все, буде рекомендований кесарів розтин, їй не можна буде годувати грудьми. Але дитина буде здорова!

Третій напрям роботи з ВІЛ-інфікованими людьми: робота у в'язницях. Ми хочемо дати ув'язненим можливість зробити аналіз на ВІЛ і забезпечити їм право на лікування. Так, людина вчинила злочин. Але ж вона не одержала смертного вироку, правда? Отже, має право на таке ж лікування, як і будь-який громадянин України.

Четвертий напрям роботи з ВІЛ-інфікованими людьми: тренінги та семінари. Адже існує чимало сімей, у яких один із подружжя здоровий, а другий ВІЛ-позитивний. Дуже боляче, якщо такі сім’ї розпадаються, і ВІЛ-інфікована людина залишається сам на сам зі своїм лихом. І це при тому, що у неї є всі шанси вести повноцінний спосіб життя! При дотриманні низки умов, звісно. Ми навчаємо людей безпечного подружнього сексу, допомагаємо подолати психологічні труднощі.

Крім роботи з ВІЛ-позитивними людьми, в рамках цього напряму ми проводимо лекції в школах, інститутах, різних організаціях.

П'ятий напрям роботи з ВІЛ-інфікованими людьми: догляд за людьми, хворими на СНІД на останній стадії. Людина не повинна йти з цього світу в страшних муках! На жаль, у нашому Центрі лише чотири ліжко-місця для людей, дні яких злічені. От-от створимо ще чотири, але поки що наші працівники допомагають помираючим від СНІДу людям удома.

- Скажіть, а чи може ВІЛ-інфікована людина повністю вилікуватися?

- Мені часто ставлять таке запитання. Людям притаманно сподіватися на чудо. Я таких випадків не знаю. Зусиллями лікарів можна довести організм людини до стану, коли ВІЛ перестане виявлятися в її крові. Але інфекція не зникає! Щойно людина розслабиться, вона повернеться. І людей, які уповають на диво, мені завжди хочеться запросити на «екскурсію» у морг, де лежать 25-річні люди, які померли від СНІДу.

Вони могли б жити, якби лікувалися… Я віруюча людина. Але знаєте, сказано: «Не спокушай Господа Бога твого». Хіба недовіра лікарям – це не спокуса?

Бережіть себе від зараження! Але якщо вже сталося – боріться за своє життя!