Леся Оробець: довелося "попрацювати" над собою, щоб завоювати чоловіка

Народний депутат розповідає про ставлення до жінок у парламенті та про роль батька у житті.

- В одному з інтерв’ю ви наводите цитату з Біблії: «Хто шкодує різки для сина свого, той не шкодує сина свого». Як би ви розтлумачили її для сучасних батьків?

Особисто я категорично проти насильства в сім’ї. Лупцюючи дитину, ти принижуєш не лише її, а й себе.
І колись запитання про різки я поставила знавцю Біблії. Він пояснив, що в первісному тексті йшлося не про знаряддя биття та насильства, а про інструмент, що вказує напрям – посох. Не побиттям, а спрямуванням. Очевидно, таке тлумачення більше відповідає християнським заповідям.

- Чи є потреба пропагувати образ правильних стосунків в Україні? І під яким соусом це варто подавати?

Від нормальних здорових стосунків у сім’ї виграють не лише ті, хто бере в них участь, а й ті, хто є свідками. Насамперед діти, які у свою чергу передають естафету сімейної поведінки власним нащадкам.
Зверну увагу, що від таких стосунків виграє економіка, хоч це і дивно. Адже не таємниця: якщо в нас удома все гаразд – ми і на роботі працюємо краще. Приділяємо їй належну увагу та сили, робимо менше помилок.

Як краще подати «правильні стосунки»? Найлегше – власним прикладом. Це краще ніж традиційні й абстрактні заклики шанувати сімейні цінності – вони сприймаються як звичайна пропаганда. Іншими словами, не сприймаються зовсім.

- Питання ґендерної нерівності стосується парламенту? Відчуваються неформальні утиски жінки?


Правду кажучи, є таке відчуття. Від деяких компліментів залишається такий собі післясмак меншовартості.
Інколи думаєш: радше б тебе у чомусь звинуватили або відверто принизили, ніж поставили у двозначне становище.

При цьому подібні суб’єкти подеколи й гадки не мають, що вагітну жінку треба випустити з задушливого приміщення першою, не змушуючи її чекати, доки вийдуть усі. Власне кажучи, ставлення суспільства до вагітної жінки є важливою характеристикою його цивілізованості.

Утім, і в парламенті трапляються достойні чоловіки, які знають, як галантно і водночас коректно поводитися в компанії жінок.

- Чого ви найбільше навчилися від батька?

На мою думку, саме батько має змалку формувати у маленькій підростаючій жінці її впевненість у тому, що вона є привабливою та важливою. Тато вмів хвалити так, що люди від його похвали розцвітали та ставали кращими. І мені дісталось його підтримки і впевненості в тому, що він гордиться мною та моїми досягненнями. Це дає натхнення і досі, хоча батька вже кілька років немає поруч.

- А пам’ятаєте, як склався образ ідеального чоловіка?


У мене все було від зворотного. Спершу я побачила майбутнього чоловіка. А потім зрозуміла, що саме така на вигляд моя мрія. Це було в 10 класі – 1 вересня. Він довго не помічав мене – і довелося «попрацювати» над собою. Аби заслужити право на мрію.

- Як мама, в чому вбачаєте найкращий захист своїх дітей від суспільної агресії?


Я не є прихильницею тепличних умов – адже все життя вони не триватимуть. Рано чи пізно дитина опиняється сам на сам із соціумом. І як показує практика, що пізніше, то гірше. То довше відбуватиметься «вакцинація». Найкраще захищає, так би мовити, убезпечує дітей від агресії, і водночас робить їх сильнішими материнська та батьківська любов.

Обдарована любов’ю людина ніколи не дозволить комусь принижувати власну гідність. Вона даватиме відсіч будь-якій агресії. У такий спосіб ми зможемо захистити наших дітей навіть тоді, коли нас немає поруч.

- Які характери ви хотіли б виховати у ваших доньках?


У цьому мене важко назвати формалістом. Не в тому сенс, аби дітки сиділи собі тихесенько та чемненько, наче янголи во плоті. Із таких дітей зазвичай виростають найбільш нещасні створіння.

Важливо, щоб дітям було комфортно жити зі світом і самими собою. Аби вони відкрили в собі дароване Богом. Для прикладу: вже відзначаю у старшої доньки талант комунікатора – вона вміє домовлятися, подобатися, переконувати та налагоджувати зв’язок із людьми. Вона може це робити, не знаючи і п’ятдесяти слів. Мабуть, це і варто розвивати.

На мій погляд, завдання батьків – вчасно роздивитись талант і допомогти йому максимально розвинутися.

- Що ви сказали б жінкам, які терплять насильство у сім’ї, але мовчать про це?

Дійте. Адже все, без перебільшення, залежить від вас. Якщо відчуваєте, що потребуєте допомоги – скажіть про це, ви слабшими від цього не станете.

Навпаки, ви зміцните себе. Чи то психологічний консультант, чи то консультант Центру захисту жінок, які потерпають від насильства, чи то духовний наставник, чи то просто близька подруга. За будь-яких обставин важливо виговоритися. Якщо почуєш себе – легше ухвалити тверезе рішення.

Найгірший вибір – ховати все в собі й тішити себе думкою, що все минеться саме собою. Не минеться, бо люди просто так не змінюються.

До відома:

Сайт lady.tochka.net приєднується до щорічної національної акції «16 днів проти насильства», що є частиною кампанії «Стоп насильству!». Спільно з Програмою ЄС «Права жінок та дітей в Україні» наш сайт представляє низку інтерв’ю з відомими особистостями України, які засвідчують свою небайдужість до проблеми насильства в сім’ї та закликають «Не мовчіть!».

Національна гаряча лінія з питань запобігання домашньому насильству та захисту прав дітей: 0 800 500 335

За матеріалами: tochka.net версія для друку

Як ти вважаєш, чи може ставлення батька до власної доньки вплинути на її жіночу долю, професійну успішність?

Відповісти

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділися в соціальних мережах

Теги

Читай також


Новини партнерів


Коментарі (5)

символів 999

Ще на tochka.net

Новини партнерів

Новини tochka.net

Новини партнерів

Loading...

Ще на tochka.net