Зовсім інакші справи з чоловічими зрадами, які можна умовно розбити на дві групи.
До першої групу потраплять так звані випадкові зради. У них теж є своє обґрунтування: це легкий, ледь відчутний психологічний дискомфорт, коли все добре, але чогось усе-таки бракує… У такому випадку зраду може спровокувати вдалий збіг обставин (компанія, вино, банальна зваба). Від цього не застрахований навіть найміцніший шлюб. Щоправда, такі випадки настільки скороминущі та малозначимі, що навіть найбільш чуйна жінка не розпізнає їх. Найчастіше вони проходять повз сімейну фортецю, абсолютно не потривоживши її мешканців. Іноді таємне стає явним. І кращий вихід у цьому випадку – прийняти це як урок, зробити висновки, трохи підправивши своє життя, та жити далі, не загострюючи на цьому уваги.
Група друга - наявність постійної коханки. Про її існування здогадується навіть найбільш неуважна дружина. І всі розмови на тему «ми так добре жили і я ні про що не підозрювала» – лукавство із самою собою. Знала, не могла не знати. Але воліла заплющити очі та заткнути вуха. А коли грім вдарив – опинилася перед необхідністю ухвалювати якесь рішення, діяти. Але, щоб не помилитися, треба добре розуміти причини, джерела біди.
Найчастіше на запитання про те, навіщо знадобилася коханка, чоловік відповідає: «Я замерз». І це дуже точна відповідь. Жінка є «емоційним сонечком» чоловіка. Він іде, якщо йому «холодно». Треба розуміти це, хоч як би боляче нам було.
Уперше чоловік відчуває «холод» під час першої кризи, що відкривається одразу ж після того, як гормональні бурі, більше відомі під словом «закоханість», вщухнуть. Це може статися через місяць, через рік, п'ять років, але станеться обов'язково. Холерик зненацька відкриє для себе, що поруч – флегматик і це «не гріє». Екстраверт пліч-о-пліч із собою, без гормональних амортизаторів, відчує інтроверта… Можна сприйняти ситуацію як тупикову та почати віддалятися одне від одного, але можна зробити такі недоліки перевагами. Подумай, яким шляхом ви пішли?
Несхожість темпераментів – зовсім не обов'язкова причина для охолодження. Гарна господиня, чудова мати, успішна бізнес-леді… Але чи впевнена ти, що в тобі все ще видніється та жінка, яка колись зачарувала його?
Ще один частий варіант: жінка щосили береже чоловіка від вторгнення у його світ рутини побуту: він не підходить уночі до дітей, не знає, що таке магазин. У його житті немає сім’ї, він – почесний гість. Чи не тут причина того, що йому «холодно»?
А може, з вашого життя пішло спілкування, ви перестали розмовляти?
Ідучи до коханки, чоловік «латає» своє життя, прикриває нею емоційну діру у своєму житті. Якщо хочеш зберегти сім’ю – візьми на себе функції «білошвейки». «Діру» шукайте разом, а от латати її доведеться тобі самій. Якщо цей чоловік, як і раніше, тобі цікавий, звісно…
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (5)
изменял 12 лет, выдавая себя за другого человека.... не знала, не догадывалась, думала, что кругом светлые люди.... и такое такое бывает
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Я была замужем 5 лет, до свадьбы жили год и три года "дружили". но отношениям пришел конец, муж всегда был "царём" и не признавал ничего... всему терпению приходит конец.... И я ушла , не хочу терпеть унижения, несправедливости и т.д. этот уход мне дался очень дорогой ценой!!! он забрал у меня дочь ((( сейчас мы судимся... но я хотела сказать о другом: я встретила замечательного человека, который тоже был связан узами брака. как раз в его душе я и залатала много дыр оставшихся от прошлых отношений. сейчас если кого то из нас , что-то беспокоит , мы говорим об этом и решаем все вопросы сразу. никто не копит в себе обиды и недоверие. чистые откровенные отношения и мы этим ДОРОЖИМ!!
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)А почему не боротся? только будьте истинной женьщиной − боритесь не кулаками и истериками, а лаской и заботой. С удлібкой отправляйте своего мужчину на рыбалку с сыном, или на море. Пусть они побудут в мужской компании, пусть муж поймет как ему дорог. А вы пока займитесь собой, хотя бы денек. Поверьте, муж будет в восторге если увидит Вас после пусть и не долгого раставания оновленную и посвежевшую. Если ЭТО прошло, значит ЭТО было. А значит есть возможность, что ЭТО повторится. В первую очередь выведите себя из этой самой апатии. Заставте себя переступить через себя саму. Только так можно добится качественного эфекта. И тогда точно поймете, что слова мужа − не фальш. Мой например мне за все 4 года только раз сказал что любит. И то не прямо в глаза, а друзьям по пьяни, они потом мне пересказали. Такой уж он человек, и мне с ним хорошо, а в свое время тоже пришлось побороться с другой. Но сейчас мы вместе, я действительно счастлива, и он тоже. Вам тоже искренне желаю быть счастливой!
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)А почему Вы думаете что останетесь одна? Зачем тратить столько времени и нервов чтобы склеить разбитую чашку? Оно Вам надо)) может лучше бросить энергию на поиски "того самого единственного"
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)А, я все перепробовала, а теперь апатия и ничего не хочется.Это произошло три года назад и мне кажется,что длится до сих пор,но точно я не уверена(в том,что сейчас это есть).Он говорит,что любит,а чувствую фальш и не знаю что с этим делать.Они вместе работают это сводит меня сума.Хотела уйти, но не могу,сына жалко(маленький еще) и страшно остаться одной.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)