Виховай із дитини справжнього українця! (фото)

Кілька порад від lady.tochka.net щодо національного виховання дитини.

14 квітня 2011, 18:53
Діти
Справжні козаки! © hopak.kiev.ua

Зараз багато хто замислюється, а чи так уже необхідне національне виховання дитини?

Адже в багатьох країнах навіть не чули, що таке Україна. До того ж увесь світ прагне до інтернаціоналізму. А щоб спілкуватися з мешканцями багатьох країн, досить англійської мови.

Національне виховання: вчимо звичаї, щоб не було соромно

Але куди б ви не поїхали відпочити, всюди вас намагатимуться долучити до національної культури. Вам співатимуть пісні своєю рідною мовою, розкажуть про народні промисли. Та й розмовляти волітимуть національною мовою.

А як ми приймаємо іноземців? Найчастіше, крім борщу, нічого з національних розваг запропонувати не можемо.

Нашим дітям просто необхідно прищеплювати любов до народних звичаїв, щоб перед усім світом не було соромно, що в нас немає свого обличчя, своєї особливості, щоб не зливатися в сіру масу пострадянського простору.

До того ж звичаї в нас унікальні. Ось, наприклад, звичай розписувати писанки відомий тільки в Україні. До речі, lady.tochka.net пропонує тобі разом із дитиною розписати писанки до Великодня, подивившись майстер-клас.

Заняття і розвиваюче, й цікаве, і дитина дізнається більше про звичаї. І для дитини корисніше так провести час, ніж псувати очі в 3D-кіно або за комп'ютером.

Національне виховання: чи вчити українську мову?

Національне виховання дітей
© hopak.kiev.ua
Багатьом здається, що українська мова не така вже й потрібна дітям. Мовляв, краще нехай дитина вчить іще одну іноземну.

Але якщо ваша мета виховати справжню людину, то ще одна мова не зашкодить.

Тим паче, що ця мова закладена в підсвідомості вашої дитини, адже ментальність у всіх, хто живе в Україні - українська. Без національної складової неможливо виховати гармонійну особистість. Про це знають в усіх країнах.

А ви знаєте, що українська мова друга за милозвучністю після італійської? Чим не аргумент за те, щоб віддати дитину в українську школу?

Адже російську дитина вивчить однозначно, а ось літературні шедеври, якими захоплюється увесь світ, не вивчивши українську, прочитати в оригіналі не зможе. Наприклад, кіноповісті Олександра Довженка, філософські вірші Лесі Українки, Тараса Шевченка, Василя Стуса.

Якщо ви вибрали національне виховання для своєї дитини

Якщо ви твердо вирішили виховати справжнього українця, то обов'язково на літо віддайте його в один із таборів із національним вихованням. Можна записати у "Пласт". Можна - в "Козацьку Лицарську Школу", організатори якої пропонують дітям відпочити в дитячому таборі "Козацька Фортеця".

Національне виховання дітей
© hopak.kiev.ua
Ваш майбутній козак або козачка порине у вир справжнього запорозького життя, сповненого козацьких традицій, подвигів і таємниць.

Тут не тільки вивчають історію України, а й формують національну гордість, повагу до свого роду й народу, розуміння того, що всі ми нащадки славного козацького роду, й повинні бути гідними своїх предків.

Досвідчені інструктори навчать дітлахів їздити верхи, стріляти з луків, управляти козацькими човнами-довбанками.

Ще у програмі вивчення козацького бойового мистецтва гопак, орієнтування в лісі та степу, народна медицина, змагання на силу, спритність і витривалість. І все це - за майже символічні гроші.

У засмаглому хлопчиськові або дівчинці ви свою дитину просто не впізнаєте!

Про дитячий туризм читай також на lady.tochka.net.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (12)

символів 999
  • Андрей 6 років тому

    И всё же без "Познайка" патриота никак не воспитаешь ;-)

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 10 років тому

    Сын учится в русскоязычной школе с языковым уклоном. Того, кто составлял учебник
    украинского языка - растрелял бы гнилыми помидорами при максимальном скоплении народа.
    За 3 года в учебниках ни одного мало-мальского ритмичного и мелодичного стиха. Куда подевали украинских поэтов ? Сам учился в украинской школе- ВЕДЬ были ХОРОШИЕ стихи.
    И потом зачем 8 летнему пацану "Iсусики, дiдухи, мазанки, писанки, сорочечки та волики" ?
    Их ведь никто не видел и не увидит. Як "плугатарi iдуть за плугом" он уже не увидит никогда.
    Как впрочем не видели этого и составители учебников. А отвращение к языку вырабатывается
    устойчивое. Читаю поэтому самостоятельно "Пригоди Незнайка та його друзiв", "Тореодорiв
    з Васюкiвки" и др. Ребенок в восторге от языка

    Прокоментувати Мені подобається
  • Zirka 10 років тому

    Ні, ну це все добре, загальні поради авторки, і.т.д.
    Краще підкажіть, де в Києві є нормальні дитсадки та школи де у вчителів не совдепівсько-нафталінові мозги? Де дитина може перебувати в природньому українському середовищі й не почуватиметься індіанцем з резервації?

    Прокоментувати Мені подобається
  • Severin 10 років тому

    Дружин хотіла віддати малого в пластуни. Повів я його туди, - це ж просто жах. Хлопці ходять в якихось ідіотських шортах, гольфах, з мотузочками на шиї. А з наставників - дівчатка років 17, які не можуть дати ради зграї гіперактивних пацанів. Ні, краще вже хай на якесь бойове мистецтво підемо

    Прокоментувати Мені подобається
  • Анна 10 років тому

    Благодаря "Козацькій Фортеці" мой сын научился не только скакать на коне, розводить костер, стрелять, но и есть кашу, застилать постель, быстро просыпаться утром))) Главная причина почему я его отправила именно туда - недостаток мужского воспитания дома. Очень благодарна Тарасу Викторовичу, и всем педагогам, которые прививали сыну волевитость, собраность, серьезность - истинно мужские качества!

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гість 10 років тому

    Козацька фортеця))))))) Як приємно їх бачити. Наша донька вже два роки відпочиває в цьому таборі. Кориснішого відпочинку для дитини годі й уявити!

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гість 10 років тому

    я кілька років по обміну навчався в Японії. В цій країні шанують власну культуру і цікавляться іншими культурами світу. З собою мав вишиванку, шаровари. Щовесни у нас був фестиваль де усі студенти презентували культуру своєї країни. Тож ми співали народних пісень, танцювали. (подумки дякував мамі що в школі відвідував купу творчих гуртків, в тому числі народні танці) Іноземці були в захваті.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 10 років тому

    пласт = гитлерюгенд

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 10 років тому

    Делать акцент на воспитании национализма, (а это и есть национальное воспитание, не будем лукавить), значить сознательно готовить пушечное мясо для политиков.
    Что касается "рабских столетий", то проблема в голове " свидомо оскорбленного"

    Прокоментувати Мені подобається
  • Наталія Коваль 10 років тому

    Багато чула про "Козацьку Фортецю". У моїх знайомих теплично-інтернетні діти, які спочатку не зі сльозами на очах не хотіли їхати до табору, просилися на 2 і 3 зміну ))) Причому з російськомовних міських родин.

    Прокоментувати Мені подобається
Показати ще