"Народна зірка" відкриває Особистості

У нас у гостях Євгенія Власова та Зера Кераджиєва. Після четвертого туру конкурсу вони опинилися в зоні ризику, одержавши 26 балів. Судді обвинуватили їх у невідповідності зовнішнього та внутрішнього образів. Про зовнішні манери цих неймовірно гарненьких дівчат кожен може скласти свою особисту думку, а завісу над їхнім внутрішнім світом ми піднімемо завдяки цьому експрес-інтерв'ю:

- Дівчата, ваш шлях на велику сцену – це тяжка праця чи справа випадку? Із чого все починалося?

Відповідає Євгенія Власова:

– У дитинстві я співала постійно: прибираю – співаю, купаюся – співаю. Усе, хоч що б я робила, робила з піснею на вустах. Мама навіть казала: «Женю, ти можеш хоч трохи помовчати». Напевно, це бажання в крові, адже мій рідний батько співає в капелі ім. Ревуцького, бабуся по батьковій лінії теж співачка, хоча вона не захотіла продовжувати цей шлях. Усі мої дядьки по батьковій лінії співають, мама співає. Мама до того ж колись була акторкою. Ця творча жилка оточує з усіх боків, тому для мене було абсолютне природно стати співачкою.

Але я також хотіла стати археологом, пам'ятаю, колись побачила, як продавщиця з діловим виглядом продає хліб, мені подобалася й ця професія. Але всі ці мрії відбувалися з піснею на вустах. Коли я лягала спати, у голові часто з’являвся образ Даяни Росс, розпущене кучеряве волосся, а в мене теж волосся в'ється від природи. Густа шевелюра, довга сукня. Коли я починала творчий шлях, я десь приблизно прагнула до образу Росс і намагалася відповідати йому. Що найцікавіше, я завдяки цьому здавалася старшою.

Зера Кераджиєва:

– Я виросла в зовсім звичайній, далекій від естради, сім’ї. Мої здібності першими помітили шкільні вчителі. Я була беззмінним учасником усіх ранків і шкільних оркестрів. Звісна річ, співати я дуже любила і після закінчення школи з улюбленим заняттям не розпрощалася. Але справжньою подією для мене стали концерти «Відчинилося життя». Їх у 2008 році організували Оркестр Національного академічного українського театру ім. М. Заньковецької й обласна організація Українського товариства сліпих. Думаю, що цей проект став моєю першою сходинкою до «Народної зірки».

Щоб описати радість, яка охопила мене, коли я дізналася, що братиму участь у цьому проекті, забракне слів, слово честі! Та ще й у дуеті з Женечкою!

- Євгеніє, нещодавно ви подарували Зері книжку «Стратегії геніальних жінок». Чи є там героїні, які близькі вам за світоглядом?

– Зізнатися чесно, не всю книжку я прослухала. У мене насправді своя стратегія і ні до чиїх інших я не прислухаюся. Що стосується Зерочки, то лише на перший погляд здається, що вона реготушка і завжди в настрої, але внутрішньо вона значно глибша. Завжди, коли вона виходить на сцену, в неї тремтить мікрофон. Вона дуже хвилюється. Мені дуже хотілося б приділяти більше уваги Зері, налаштовувати її перед виходом. Для того, щоб у людині поселилася впевненість, і з'явився цей диск. Завдяки цьому я хоч якось зможу підтримувати її психологічно.

Зера Кераджиєва:

Зі змістом книжки я теж ще не знайома – немає часу. Але після повернення додому обов'язково прослухаю. Думаю, ця книжка буде для мене корисною. Адже за натурою я дуже невпевнена в собі людина… І завжди, одержуючи нагороду за перемогу в конкурсі, я думала, що журі просто помилилося, що я – не найбільш гідна, не найбільш талановита. Якби не мій чоловік… От уже хто вірить у мене! Я відчуваю його підтримку через сотні кілометрів. Ми прожили разом вісім років, після роботи я часто йду не додому, а на репетицію. Жодного докору, тільки палке схвалення. Надійне чоловіче плече – це так важливо! Я довго була сама й знаю, про що я кажу.

- Женю, ви строгий наставник для Зери?

- До Зери я ставлюся з усією душею. Якби мені було важливо показати себе, з цим проблем немає – вийти та заспівати. Їй намагаюся приділити максимум уваги, навіть приїжджаю в той час, коли ніхто не приїжджає. Займаюся вокалом, коли можу, адже прекрасно розумію, що педагоги не можуть за досить короткий період зробити те, що треба зробити.

Наші минулі репетиції були більш м'які, а сьогодні вийшла жорсткіша, але не стосовно Зери, а до всіх подій. Пісня, яку ми вибрали, складна за вокалом, емоціями. Її не можна проспівати, як гімн України. Тут важливі почуття, тому неймовірно складно цього досягти. До Зери я ставлюся як до абсолютно повноцінної людини. То й що, що вона не бачить? Із неї можна й треба питати максимально, тим паче, вона – талановита людина.

- Зеро, а ви що скажете? Може, поскаржитеся?

– На Женечку? Що ви! Робота з нею – просто подарунок долі! Так, вона вимоглива, але це професійна вимогливість. Я дуже намагаюся не обтяжувати її, не телефонувати без нагальної потреби, не стомлювати. Але вона приїжджає за графіком і без, відгукується на всі мої sms, не шкодує ні часу, ні сил!

- Женю, Зера якось казала, що багато людей вважають її участь своєрідною спекуляцією стосунків із вами? Як ставитеся до таких реплік?

– Знаєте, кожен думає в міру своєї розбещеності. В одному з видань я веду свою сторінку під назвою «Щоденник Жені Власової», де нещодавно вийшов матеріал із великим заголовком про те, як нещодавно я сказала Максиму Папернику : «Не треба з нас робити двох жертв: одна – лиса, друга – не бачить». Пісні ми вибираємо разом із командою каналу «Україна». І от уже два ефіри поспіль у нас були дві темпові пісні: «Девушки из высшего общества» і «Музыка нас связала». Цей вибір пов'язаний із тим, щоб люди розуміли: ми не збираємося тиснути на жалість. У нас усе нормально й усе гаразд. Ми можемо і те, і друге, і п'яте, і десяте. Я здивувалася оцінкам журі, а особливо Барбари Брильської. Попри всю мою любов до фільму «Іронія долі», я дивуюся цій людині, як можна бути такою суб’єктивною та говорити такі речі: «Тобі, Зеро, потрібні інші пісні». Тобто це прямий натяк на те, що, мовляв, співай пісні, які викликатимуть у людей жалість. Та якби ми виходили щоразу з ліричними композиціями, у нас би поцікавились, чи ми взагалі танцювати можемо. Тут не догодиш, розумієте.

Подивившись у чесне, відкрите обличчя Зери, цього запитання ми не ставили…

Дивіться шоу «Народна зірка» на каналі «Україна» щосуботи о 17:00. Повтор у неділю о 12:00.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!