Допоможи дитині звикнути до дитячого садка!

ТОП-5 найважливіших правил, щоб уберегти дитину від психологічних травм.

27 липня 2011, 09:34
Діти
Знайди спільну мову з вихователькою! © Shutterstock

Не всі діти охоче, без сліз йдуть у ясла або дитячий садок. Основна більшість, учепившись за спідницю мами, влаштовує такий плач, що у мами до самого вечора все  з рук валиться, а у вухах стоїть плач малюка, який переживає найсправжнісіньке, непідроблене горе від розлуки  з мамою. 

Яка сила страждань малюка, щойно «відданого», залишеного мамою в цьому чужому будинку, з чужими дорослими людьми та не дуже чуйними і добрими однолітками, можна  лише здогадуватися. Адже недарма першими спогадами малюка часто стають перші дні в дитячому садку.

Чи можна полегшити дитині звикання до дитячого садка?

«Можна!» – вважає  професор, доктор медичних наук Віталій Майданник. У своїй книжці «Ваша дитина» він акцентує увагу батьків на тому, що після теплого, домашнього виховання світ ясельок або дитячого садка може здатися дитині надто суворим.   

І батьки повинні уважно відслідковувати психологічний стан дитини, щоб вчасно вжити заходів і допомогти їй адаптуватися. Якщо малюк пригнічений, у нього весь час поганий настрій, і він із завидною наполегливістю та категоричністю відмовляється йти в дитячий садок, треба встановити точну причину такого стану дитини. Маляті може не подобатися режим, їжа, взаємини з дітьми або вихователькою.

Дитина
© Shutterstock
Постарайтеся знайти справжню, найважливішу причину й усунути її, поговоривши з вихователькою.
 
Щоб розмова була максимально продуктивною, Віталій Майданник пропонує такий алгоритм дій:

1. Бажано, щоб із вихователькою розмовляв батько дитини. Він у жодному разі не повинен вишиковувати розмову як обвинувальну промову! Відзначте заслуги педагога, подякуйте йому за все. І лише потім зверніть його  увагу на проблеми в поведінці дитини, її настрої.

2. Якщо вихователька наполягатиме на тому, що проблема криється не в дитсадку, а в сім’ї – не суперечте їй! Завдання батька – пробудити у виховательці особисту відповідальність за виховання дитини та привести розмову  до знаменника «Подумаймо разом».

Дитина
© Shutterstock
3. Попросіть виховательку хоч у вигляді експерименту бути до дитини більш уважною та добрішою:  не поспішати   сварити за дрібний неслух і зайвий раз сказати малюкові «Молодець!»

4. Обов'язково поговоріть удома з дитиною! Дитина зможе особливо важко переживати саме той факт, що батьки заодно із «злою вихователькою» та поганими дітьми.

5. Не бійтеся стати на сторону дитини в особливо складних для неї ситуаціях. Уважно вислухайте дитину і скажіть, що ви на місці виховательки вчинили б інакше. Не бійтеся зруйнувати повагу дитини до вихователя. Буде гірше, якщо в жертву уявної   солідарності  між дорослими дитина почуватиметься зрадженою найближчими людьми – батьками.

Дізнайся також про те, як перевірити, чи готова дитина до дитячого садку, и как отличить капризы ребенка от невроза.

Діти дуже чуйно вловлюють найменші нотки лицемірства. Не підривайте довіру дитини до себе!

Дивись також відеосюжет про те, як вибрати для дитини дитячий сад.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (3)

символів 999
  • Часник 10 років тому

    Просто трапляються люди, для яких робота з дітьми - покликання. А є такі, які цю роботу і вибір професії проклинають.
    Але, на жаль, у дитсадки і школи дедалі рідше йдуть працювати люди адекватні - вони стараються знайти роботу з гідною оплатою або хоча б меншим психологічним навантаженням.
    У мене є немало знайомих, які чудово миряться з дітьми, і мають педагогічну освіту. Але йти працювати на такі гроші просто не можуть - знають, що не виживуть. Працюють на прибутковіших професіях. От і виходить, що в дитсадках і школах дуже часто опиняються люди негідні.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Юстас Смольный 10 років тому

    А я сам в детстве привыкал! До сих пор помню сопли и слёзы, когда перый раз привели в детский сад и оставили одного с кучей детей и воспитательницей. Я 3 дня подряд рыдал. Потом вроде привык.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Ксю Ромашкина 10 років тому

    Если учесть, какая зарплата у воспитателей, и сравнить с нагрузкой - в т.ч. и психологической, то я вообще удивляюсь, что они еще улыбаются. Имхо, работа воспитателем - это хобби.

    Прокоментувати Мені подобається