Поради психолога: Темна сторона Дня закоханих

День Святого Валентина, у просторіччі - День закоханих, як завжди, непомітно підкрадається й валиться на голову тяжкою липкою самотністю. Рожево-червона мішура й плюшеві сердечка дратують, щебетання подруг про передчуття подарунків виводить із себе, а найактуальніше бажання, щоб це свято взяли і скасували.

А все тому, що кандидатів на роль судженого немає, давно не було й невідомо, коли вони з'являться. Це про тебе? Якщо так, то давай спробуємо розібратися, в чому річ.

Подруги давно (або недавно) заміжні, всі симпатичні колеги одружені, а ти все ще сама. І саме це тебе турбує, а стан погіршується, як правило, у дні романтичних свят, які добре було б провести з коханим чоловіком, - день Святого Валентина, 8 березня, Новий рік.

Якщо тебе це пригнічує, ти соромишся, зізнаючись, що в тебе немає пари, злишся на всіх своїх "парних" подруг і періодично поринаєш у депресивно-похмуру сплячку, значить, час експрес-методом досліджувати, що з тобою відбувається і в чому причина.

Як знайти причини похмурого настрою на День Валентина

Щоб знайти причини своєї самотності, варто почати з термінів - скільки часу ти сама? Варіантів, сама розумієш, може бути, багато. Ти самотня вже кілька місяців, рік-два чи, може, чотири-п'ять років? Скільки тобі років - ти юна, як весняна троянда, чи навчена досвідом пані? Якщо ти молода дівчина й іще не пізнала радості стосунків із чоловіками, то це одна історія.

А якщо ти цілком досвідчена жінка після розлучення, то це зовсім інша річ. І саме з відповіді на це питання варто замислюватися над причинами своєї самотності.

Можливо, ти занадто себе підганяєш, намагаєшся прискорити той процес, який потребує природності? Висуваєш до себе завищені вимоги, пригнічуєш себе, знецінюючи свої досягнення й позитивні риси, керуєшся чужими принципами (але, як правило, авторами таких принципів є близькі авторитетні люди): "я повинна вийти заміж не пізніше 21 року", "у 25 у мене має бути сім'я, діти, квартира, машина", "після розлучення потрібно швидко завести новий роман", "жінка без чоловіка неповноцінна".

Позбавляємося від похмурих думок

Якщо написане вище схоже на твоє життя, спробуй на секундочку уявити, як росте зернятко. Для початку його садять у землю, удобрюють, поливають, воно пускає коріння, потім над землею з'являються перші паростки.

Але ж є нюанси - якимось рослинам не потрібна земля, а потрібна кора дерев, якісь потребують щедрого поливу, а якимось комфортна сухувата земля. І якщо умови не збігаються з тими, яких рослина потребує, то природний процес порушується й навряд чи паросточок зможе вижити.

Так само й ти потребуєш своєї особливої швидкості, особливого догляду та спеціальних добрив. Дотримуючись логіки з рослиною, ти можеш бути ще просто не готова до нових стосунків після розриву, тобі потрібно трохи більше часу. Або, якщо в тебе ще й не було жодного разу серйозних стосунків, то, можливо, для тебе поки що рано.

Можливо, щоб серйозні стосунки з чоловіком стали можливими, тобі потрібні "спеціальні добрива" для розвитку твоєї жіночності та розкриття внутрішньої краси. Але в жодному разі не орієнтуйся тільки на цю мету, думай у першу чергу про те, чи приносить тобі особисто задоволення прикрашати себе, радувати масажами чи фітнес-тренуваннями, чи комфортно тобі на величезних шпильках, чи ти затишніше й упевненіше почуваєшся в кедах.

Зупинися в пошуку чоловіка

Для початку спробуй зрозуміти, що тобою рухає й чи об'єктивна ти до себе у вимогах. Якщо вимоги твої об'єктивні (досить зріла, всі можливі психологічні травми на ґрунті жіночо-чоловічих сутичок уже пережила), ти давно вже готова (і хочеш) "вступити у серйозні стосунки" й уже втомилася себе "не підганяти", спробуй подивитися з іншого боку.

Може, себе ти й не підганяєш, а от чоловіків, які періодично з'являються у твоєму житті, відразу ошелешуєш своєю бойовою готовністю до сімейного життя. Задай собі питання, невже ти готова створювати сім'ю з будь-яким чоловіком, який тобі запропонує вийти за нього заміж? Якщо так, то, мабуть, справа погана - ти зовсім себе не цінуєш, а можливо, погано знаєш.

Причин такого ставлення до себе може бути багато - непопулярність серед хлопців у підлітковому та юнацькому віці (і від цього страх, що залишишся сама) або низька самооцінка (я така посередненька, поганенька, що якщо покликали заміж, то добре). Ми не будемо вдаватися до перерахунку всіх можливих варіантів, ти спробуй сама відповісти на це питання, в чому причина твоєї невибірковості. А коли зрозумієш, у чому причина, то вже можна буде розбиратися, як її усунути та змінити щось у своєму житті.

Якщо справді до стосунків готова

Якщо ж ти себе цінуєш, до стосунків готова, чоловіків не підганяєш і, загалом, "уся така зріла", досвідчена й успішна, то, можливо, чоловікові поруч із тобою немає місця? Ти занадто сильна, лякаєш його своєю витримкою і стійкістю. Або настільки впевнена в собі й самостійна, що він узагалі навіть не знає, як тебе дивувати й радувати.

А можливо, ти щосили своєю самостійною, впевненою й мудрою поведінкою повідомляєш, що чоловіка зовсім не потребуєш. Тільки вечорами буває іноді дуже сумно, але жоден твій чоловік тебе такою слабкою, ніжною й тендітною ні разу не бачив. Постарайся відповісти собі на питання, що ти демонструєш оточуючим чоловікам і яким чином.

Можливо, ти намагаєшся бути не собою, а образом, який, на твою думку, цікавий чоловічій статі. Будь чесна з собою, не поспішай відповідати, побудь поруч із чоловіками такою, якою ти почуваєшся - переляканою, дурненькою і слабкою. Або, можливо, навпаки, ти якраз демонструєш саме слабку сторону, хоча всередині повнісінько сили й мудрості. Просто будь собою. Жінка, яка конгруентна у своїх проявах, привабливіша для тривалих стосунків.

Читай також:

Страшні та смішні торти до Дня святого Валентина (фото)