Чи варто повертатися до колишніх чоловіків

І так само, як і бумеранг, мають властивість повертатися, а при незграбному використанні - боляче при цьому ранити...

Подивімося, що пишуть дівчата на одному з жіночих форумів про своїх колишніх чоловіків:

 - Дівчата! От пишу зараз, а сама думаю про нього. Минуло 10 років... А я все ще мрію про нього, кохаю, згадую... Я бачила його фото в інтернеті - змінився, зовсім не той, кого я покохала... А очі колишні. Дивлюся і тону... Я заміжня, є дочка. І ніколи навіть не думала, щоб піти від чоловіка. Я його (чоловіка) кохаю дуже, але якимось іншим коханням, спокійним, надійним... 

А от кохання своє перше не можу забути. Ми були такі молоді... Я була студентка, а він ще школяр. Я голову втрачала від ревнощів, бо вчилася в іншому місті. А він був красивий, дівчата вішалися йому на шию... Я не підпускала його близько, тримала на відстані, удавала, що він не єдиний, а лише один із багатьох.

Це зводило його з розуму, він робив усе, щоб я дізналась про його нав'язливих шанувальниць. Мабуть, хотів, щоб я зрозуміла, що він кращий.  Я знала, що він кращий, знала, але не могла бути іншою. Дурна була. А він втомився від такої невизначеності. Одного разу моя мама побачила, як він плакав, коли я при друзях його ігнорувала.

Одного разу я приїхала, а його немає. Просто немає. Він поїхав, не залишив ні адреси, ні телефону. Ні-чо-го. Я тоді шаленіла, але була надто горда, щоб звернутися до його друзів. Здалася, вирішила, що так треба. Чекала...

 - Три роки тому познайомилися, зустрічалися три місяці. Освідчувався в коханні, знайомив із батьками. Чудовий секс, говорив, що ні з ким йому не було так добре, як із мною. Хотів від мене дітей. Я відповідала йому максимальним, та що там - супермаксимальним коханням. Але він зненацька зник.

Позавчора бачилися, вчора ще був на зв'язку (мило говорили по телефону, інтонації ті самі - ясні та ніжні), а сьогодні - пропав! Через 3 дні - смс: пробач, я заплутався, справа не в тобі і «бла-бла-бла». Я відповіла щось на зразок "готова чекати". Він зателефонував через три роки. Я сказала, що вже не актуально і повісила трубку. А він смс: "я тебе кохаю, тільки тепер зрозумів, як ти мені потрібна".

Дівчата, милі! Ваше резюме? Мені щось підказує, що вірити йому не варто.

І таких історій на жіночих форумах - сотні... Чи варто вертатися до своїх колишніх чоловіків? Або, одного разу розпрощавшись, треба забути про все раз і назавжди?

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!