Як трирічна дівчинка побувала у 16 країнах світу (фото)

Читай неймовірну історію про те, як сім'я об'їхала півсвіту з маленькою дитиною.

Неймовірно цікаву історію про подорожі цілим світом розказала мама маленької Маґдалени - Діана Карпенко. Вони всією родиною об'їхали Латинську Америку. І жодні побутові складнощі не спинили цих затятих мандрівників. Про всі подробиці читай в інтерв'.

- Скільки було доньці, коли ви вирушили?

- Перша подорож моєї доньки Маґдалени була у її 9 місяців. Посеред морозної зими ми відправилися на Синайський півострів, де місяць жили з бедуїнами в будиночку з пальмового листя на узбережжі Червоного моря. З того часу, за три роки свого життя вона побувала в 16-ти країнах.

Подорож двома Американськими континентами планувалася, як завершення проекту "Із Табуретом до Океанів" - останній табурет потрібно було віднести на "останній" Тихий океан (до мису Горн).

дівчинка-мандрівниця
© svitmam.ua

Шість років тому майбутній тато Маґдалени і мій чоловік – Леонід Кантер, почав втілювати свою мрію у життя разом з друзями-однодумцями, розносячи табуретки зі своєї київської кухні до світових океанів.

З третього океану -  Північно-Льодовитого - ми привезли в животику Маґдалену. Не брати її з собою в наступну мандрівку навіть думки не виникало. Ми вирішили тільки дочекатися часу, коли вона зможе самостійно ходити в туалет, як би не смішно це звучало.

Їй було два роки, коли ми перелетіли на Американський континент і з головою ринулися в пригоди автостопу Латинською Америкою.

Дорогою я з нею реалізовувала свій власний проект "Казки народів світу". Суть його полягала в пошуку казкарів і казок в країнах, у які потрапляли. Ми відзняли короткі фільми для дітей за участі казкарів і Маґдалени та записали купу казок країв ацтеків, майя, кечуа…

В пошуках матеріалу я пізнала також цікавий дитячий світ Латинської Америки: ми відвідували різні школи, дитсадки, заняття, майданчики, дитячі свята.

Маґдалена опанувала іспанську, трохи англійську і навіть  навчилася рахувати, дякувати і вітатися мовою індіанців Куна Яла. В цій мандрівці вона отримала купу важливих, як на мене, навичок.

Але головне, що я мала на меті, щоб вона винесла з цієї подорожі -  це усвідомлення, що світ – це не коло: дитсадок-дім-дитсадок (майданчик  і т.п.), а що світ безмежний, різноманітний і повний можливостей.

дівчинка-мандрівниця
© svitmam.ua

- В яких країнах ви побували і які з них найбільш запам’яталися?

- Я побувала трохи більш, ніж в двадцяти країнах. Для мого віку не так багато. Трирічна Маґда – в 16-ти. Для її віку – це ого-го: США, Мексика, Гватемала, Гондурас, Нікарагуа, Коста-Ріка, Панама, Колумбія, Еквадор, Перу, Болівія, Аргентина, Ізраїль, Єгипет, Росія, Білорусь.

З останньої мандрівки найбільше, мабуть, запам’яталася Аргентина. Там я прожила чотири місяця, ця країна була останньою на шляху подорожі, там народилася моя друга донька.

дівчинка-мандрівниця
Магда побувала у 16 країнах світу. © svitmam.ua

- Яким був ваш побут в таких мандрівках? Саме побутові питання часто турбують матусь перед далекими подорожами з дітьми.

- Побут зводиться до мінімуму. Дуже гарна практика і для мам, і для дітей. Ніяких гір одягу, іграшок і дитячих речей.

Одяг: один на спеку і один на прохолоду, взуття теж одна пара.  Коли зношується – викидається і купується нове. Найпотрібніша іграшка – блокнот і олівець, малювати, вчити букви і писати, поки їдеш в транспорті.

Дорогою Маґді постійно дарували цяцьки чи я купувала. Вона гралася ними там, де подарували, а потім ми передаровувала іншим дітям. Возити з собою їх було неможливо, інакше б за рік подорожі назбиралося кілька рюкзаків виключно з іграшками.

дівчинка-мандрівниця
© svitmam.ua

До того ж постійне роздаровування виховує неприв’язуваність до предметів. Нещодавно Маґдалена вразила мою подругу, коли з власної ініціативи подарувала її донці з двох однаково красивих коробок фломастерів більшу.

Всілякі гігієнічні процедури такі, як і всюди. Всюди є туалети чи травичка, крани чи вода з криниці, тому тут особливих проблем не виникає.

Оскільки Маґдалена маленька, то щоб помитися їй достатньо було будь-де відерця водички, в той час як нам, дорослим, потрібно було щоразу шукати спеціалізовані місця. Хоч це село в Україні, хоч в Гватемалі, якщо ви попросите помити дитину, бо кілька днів в дорозі, вам ніколи не відмовлять.

Спати Маґда теж звикла в будь-яких умовах. Кожен будинок, чи готель, чи намет, де б ми не зупинялися, називала "домом", якщо ми там ночуємо.

дівчинка-мандрівниця
© svitmam.ua

- Як донька сприймала ваші подорожі?

- Складно відповісти на це запитання. Це як розказати "Як вона сприймає своє життя". Дитина адаптується до ВСЬОГО. Який спосіб життя ви їй запропонуєте, такий їй сподобається. Запропонуєте мажорний будинок у Лос-Анджелесі з басейном і кімнатою, заваленою пластиковими іграшками – дитина буде рада, а запропонуєте пальмовий будиночок на островах з гамаком замість ліжка і мушлями на пляжі у вигляді цяцьок – їй це теж сподобається.

Особливий кайф подорожі в тому, що можна спробувати і те, і інше. З досвіду моєї доньки можу сказати, що варіант пальмового будиночка їй більше сподобався. Абсолютно серйозно вона хотіла залишитися жити на островах з індіанцями Куна Яла, "без мами, без тата".

дівчинка-мандрівниця
© svitmam.ua

- Не було у вас проблем з дитячим харчуванням?

- В тропічних країнах воно ідеальне – купа фруктів просто на деревах (пальмах) або дешевих базарах. В "цивілізованих" країнах, типу Штатів – жахливе. Або їж  "Єшки" - самі консерванти, або плати гігантські суми за "органічну" їжу. Саме через це не раджу їхати з дітьми ні в Штати, ні в Канаду, ні в Європу, якщо у вас немає кількох зайвих тисяч доларів.

Важливо ще не призвичаювати дитину до якихось конкретних продуктів. Діти за природою гурмани: вони готові пробувати все нове, і їхній організм готовий адаптуватися до нових продуктів.

Що гречка, що папайя бувають для маленької дитини вперше. І якщо ви вважаєте, що ваша дитина п’є лише яблучний сік і жити без нього не може, то це лише тому, що колись ви помітили, що він їй подобається і купили його сто разів, не давши спробувати всі інші.

дівчинка-мандрівниця
© svitmam.ua

Адаптаційні можливості дитячого організму мене вражали не раз. Коли я через півроку подорожі Латинською Америкою страждала за чорним хлібом і яблуками, моя дворічна донька  з насолодою їла кукурудзяні тортільї й манго. Коли в мене й чоловіка крутило животи й навіть трохи морозило після дегустації лангустів, Маґда почувалася прекрасно. Навіть перша спроба справжнього мексиканського чилі, що викликала півгодинний плач, не відбила в неї бажання пробувати нове.

З’явилася певна традиція: щоразу, коли ми зустрічали невідомий продукт, чи то дивний фрукт, чи сир, чи якесь незнане зерно, ми завжди брали трошки, щоб спробувати. Звісно, це не стосується тих дітей, у яких специфічна дієта через хвороби чи алергії.

дівчинка-мандрівниця
© svitmam.ua

- Що цікавого ви спостерігали в різних країнах у ставленні до дітей, до вагітних? Як виховують малечу в різних країнах?

- В Штатах бачила восьмилітніх школярів в колясках – дітвора там вулицями не ганяє. Спеціалізовані майданчики. Ні кроку в бік. І постійне: "Бі найс!" (Будь хорошим). Все має бути стримано і контрольовано. Кілька разів поліцейський робив мені зауваження, що Маґда відійшла надто далеко від мене, і погрожував якоюсь службою. Мої міркування, що дитина повинна мати власний простір, свободу, якщо їй хочеться, його не цікавили: "Тримайте її за руку, біля себе", розмова коротка.

В Латинській Америці дітей дуже люблять. Точніше, обожнюють. Спершу я думала, що це до Маґди така увага, бо вона "біла", але потім помітила, що до дітей просто на вулицях часто звертаються незнайомі дорослі, щоб посюсюкати чи потріпати за маківку: "Ой, який ти гарненький".

Дітей там багато всюди, і ніхто не дратується від їх присутності чи крику, як це часто буває в нас. Немає цих дивних забобон:  не показувати дитину до якогось там місяця, говорити замість гарне, "тьху, яке погане".

Одна моя знайома в Аргентині розповідала, що коли була вагітна, то якийсь чоловік на вулиці впав перед нею на коліна і став сипати їй компліментами. До мене теж часто незнайомі люди могли підійти і погладити по животу, сказавши щось приємне. У мене це викликало нерозуміння, поки не звикла, що там так.

- Чи плануєте ви нові мандрівки?

- Звісно. На Землі шість материків. Ми побували лише на трьох. Попереду купа невідомих країн і місць. Як же можна не познайомитися з планетою, на якій народився?

Більше про вагітність і малюків читай на сайті "Світ Мам".

Підписуйся на наш telegram і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!

За матеріалами: tochka.net версія для друку

Як вважаєш, як люди зважуються подорожувати з такою маленькою дитиною?

Відповісти

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділися в соціальних мережах

Теги

Читай також


Новини партнерів


Коментарі (5)

символів 999
  • Ганна 2 роки тому

    Матусі, раджу виписати дитячий пізнавальний журнал «Пізнайко». Яскравий та корисний у розвитку дитини. Багато цікавих ігор і завдань на розвиток логіки, в кожному номері нові веселі настільні ігри.
    Журнал виходить на українській, російській та англійській мові (для тих, хто вчить англійську мову).
    Також, журнал має вікову категорію від 2 до 10 років.
    Проводьте час разом з вашими дітьми!

    Прокоментувати Мені подобається
  • Аня 6 років тому

    Класс, молодцы. я бы тоже путешествовала.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Ольга 6 років тому

    Меня интересует практическая сторона вопроса. Путешествие с таким маленьким ребенком это, мягко говоря, очень смело и здорово. Но за какой счет они жили все это время? По логике и образу жизни мамы врядли они нсколько лет тяжело работали с мужем, чтобы накопить на путешествие.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Anna 6 років тому

    Они ЖИВУТ!Не циклятся на заработке и трате.....

    Прокоментувати Мені подобається
  • nattalya 6 років тому

    класс! я была бы не против так попутешествовать в детсве, ну и сейчас тоже. Интересные родители

    Прокоментувати Мені подобається

Ще на tochka.net

Новини партнерів

Новини tochka.net

Новини партнерів

Loading...

Ще на tochka.net