У Європі глобальний інтерес до суші прокинувся ще на початку 1980-х. До нас ця вишукана страва потрапила лише двадцять років потому. Проте, ця смачна й гарна їжа, як і раніше, не втрачає актуальності, користуючись незмінним попитом на ринку вітчизняного ресторанного бізнесу. Сьогодні будь-який заклад, який хоч трохи себе поважає, вносить у своє меню хоча б кілька різновидів традиційної японської страви. Щоб не заплутатися серед безлічі столичних закладів, назвемо п'ять найцікавіших ресторанів Києва, в яких подають суші.
Відкриває список ресторан «Тампопо». У перекладі з японської «тампопо» означає «кульбабка», і свою назву цей затишний заклад, розташований у напівпідвальному приміщенні, виправдовує на всі сто відсотків. Безліч дзеркал, ненав'язливий high-tech в інтер'єрі та чудовий сервіс роблять цей заклад ідеальним місцем для відпочинку. Атмосфера «Кульбабки», незважаючи на відсутність японської стилістики, буквально занурює гостя у справжню медитацію, яку лише зрідка необхідно перервати, щоб відправити в рот наступну порцію суші, приготованого місцевими кулінарами. Кухня «Тампопо» має як традиційні страви японської кухні, так і цікаві делікатеси, приготовані місцевим суші-майстром. Крім того, в цьому закладі регулярно влаштовуються різноманітні тематичні вечірки – від Дня святого Валентина до Свята Цвітіння Сакури.
Під номером два в списку – суші-бар «Кампай». Входячи в цей заклад, відразу ж почуваєшся дорогим і бажаним гостем. Це місце просто просочене гостинністю – настільки приємна тутешня атмосфера. Крім того, абсолютно всі предмети інтер'єру в барі виготовлені вручну. Не поспішайте саркастично посміхатися й малювати в думках недолугі вироби – інтер'єр закладу просто вражає уяву. Усе оформлено в приємних солом'яно-рудих тонах і скомпоновано в найкращих традиціях Японії – стримано, але зі смаком. Саме тут, насолоджуючись вишуканими суші, можна збагнути філософію ручної праці, яка оспівується в Країні Сходу Сонця – адже, готуючи суші, справжній самурай, який приймає гостей, повинен думати про їхній комфорт і докладати всіх зусиль, аби мимоволі – навіть випадковим «неестетичним» рухом – не порушити гармонію.
Ресторан «Танукі», посідає третє місце в нашому списку. Заклад, що, втім, не дивно, характерний атмосферою веселощів і задоволення. Річ у тому, що танукі – це кумедне звірятко з японського фольклору, в чомусь схоже з нашим домовиком. Але, на відміну від шкодливого й навіть небезпечного слов'янського духа, танукі, в першу чергу, турбується про комфорт і безтурботність людини, в оселі якої живе. Усе це якнайточніше описує й однойменний ресторан. Місцевий інтер'єр поділений бамбуковими перегородками на невеликі затишні кабінки, де гості, насолоджуючись суші, можуть творити все, що спаде на думку. В обробці внутрішнього оздоблення використані лише натуральні матеріали – камінь, різноманітні породи дерева, бамбук. Окрім приємної атмосфери, всі гості ресторану одержують «комплімент від «Танукі» – особливий чай із чайника з довгим носиком. Чай має просто приголомшливий смак і чудово налаштовує на трапезу.
Під номером чотири в списку значиться суші-бар «Нобу», у якому вишукані витвори кухарів, мабуть, навіть затьмарюють його інтер'єр. Заклад частково стилізований під класичний японський чайний дім, із урахуванням сучасних тенденцій. Відповідно, тут можна скуштувати найекзотичніші страви японської кухні, зручно розташувавшись під покровом круглих паперових ліхтариків у компанії традиційних японських ляльок, оберегів і засобів для приваблення удачі. Взагалі, епітети «традиційний» і «японський», мабуть, найкраща характеристика цього закладу. Крім того, суші-бар міняє свій вигляд залежно від пори року. Навесні тут розцвітає сакура, восени заклад розфарбовується в жовто-червоні тони хризантемами та кленовим листям.
І останнім – за списком, а не за пишнотою – йде один із ресторанів мережі «Муракамі». Мабуть, це єдиний ресторан Києва, чий інтер'єр оформлявся за фен-шуй. Згідно з ним, на стелю навіть нанесені ієрогліфи, які приносять достаток, здоров'я й благополуччя всім, хто під ними проходить. Місцева кухня приємно тішить як асортиментами, так і цінами, а з-за столика, розташованого на зовнішній палубі, досить важко піднятися. Адже споглядати, як Дніпро котить свої води, освітлений вогнями вечірнього Києва, можна нескінченно довго. Особливо, якщо у вашій тарілці ще є добряча порція суші. Напевно, точно так само великі сегуни епохи Сенгоку Дзідаі просиджували вечори – в думках про політику, поезію та красу довколишнього світу.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі