Весільні традиції: кидання підв'язки

Історія найбільш пікантного і таємничого атрибуту образу нареченої - підв'язки - таїть у собі чимало цікавих фактів. Здавалося б, як така інтимна частина жіночого туалету могла стати основою весільної традиції. Але почати, мабуть, варто з невеликої передісторії.

Винахідниками даного аксесуара по праву вважаються французи, саме їм першим в голову прийшло підв'язувати панчохи красивими стрічками або шовковими смужками. Саме слово "підв'язка" походить від французького "la jarretière", яке дослівно перекладається як "підколінна западина". І саме тому спочатку підв'язки було прийнято носити під коліном, де вони в давнину підтримували панчохи. З роками підв'язки ставали все витонченіше і витонченіше: маркіза де Помпадур ввела моду на мереживні підв'язки, а також прикрашала їх різноманітними любовними написами, дантист-хірург Мартін ван Батчелл в кінці XVIII століття доповнив підв'язку мідною пружинкою, яка міцно фіксувала її на нозі. Ну і, звичайно, варто відзначити, що був цей елемент костюма був не тільки жіночим: підв'язка служила також для закріплення чоловічих панчох і як красива прикраса чоловічого костюма.

ЧИТАЙ: Історія весільної сукні

Існує декілька легенд про походження традиції кидання підв'язки на весіллі.

Найромантичніша версія свідчить, що традицію кидати підв'язку на весіллі ввів якийсь конфуз, що стався в 1348 році на помпезному балу в Кале, організованому на честь взяття міста. Графиня Солсбері танцювала з королем Великобританії Едуардом III, і під час танцю підв'язка зісковзнула з її ноги, прямо під ноги монарху. Але король не розгубився, і щоб врятувати свою фаворитку від збентеження і безчестя, він підняв підв'язку, надів на ліву ногу і заявив: "Ганьба тому, хто про це погано подумає!". І саме ця фраза в наслідок стала гаслом Ордена Підв'язки.

Є й більш практичні версії. У XIV столітті в Європі існувало повір'я про те, що частина весільного костюма нареченого і нареченої приносять удачу і любов. І тому під час застілля, гості то й діло намагалися відірвати хоча б клаптик щасливого вбрання. Для того, щоб весілля не перетворилося на фарс, придумали оригінальне рішення - кидати різні деталі вбрання. І підв'язка була однією з таких. Причому важливий момент, що знімати її мав право тільки наречений.

ДИВИСЬ: Фата нареченої – весільний атрибут з тисячолітньою історією

І ще одна цікава версія, досить спортивна, згідно з якою існував звичай, який зберігався аж до XIX століття. Після вінчання юнаки наввипередки бігли з церкви до будинку нареченої. Переможець даної гонки мав право особисто зняти підв'язку і подарувати своїй коханій в якості амулета. Складно сказати, що є дійсною причиною виникнення традиції, але її існування сьогодні - незаперечний факт. Сучасні наречені найчастіше одягають дві підв'язки. Перша називається "щасливою", і призначена саме для проведення обряду, друга - "медовою", в якості прикраси для першої шлюбної ночі. Але може бути і тільки одна підв'язка. "Щаслива" підв'язка зазвичай надівається під коліно правої ноги. "Медова" може розташовуватися на пів-долоні вище або взагалі на лівій нозі.

За традицією, наречений повинен зняти підв'язку з ноги коханої і кинути її своїм неодруженим друзям. Хто зловить - той і наступний обзаведеться сім'єю.

Найпопулярнішими кольорами є синій і білий, як символ вірності в шлюбі і цнотливості.

Але варто зауважити, що не всі пари в захваті від цієї традиції, деякі вважають її занадто відвертою. Існує й альтернатива, і наречений замість підв'язки може кидати бутоньєрку або ж квітка з букета нареченої.

Як бачиш, виходи, рішення і варіанти є з будь-якої ситуації. І вирішувати бути чи не бути даної традиції на твоєму весіллі лише тобі. Адже найголовніше в цей день - це позитивні емоції і моменти, які їх викликають.

Завжди твоя, Саша Дергоусова

http://dergousova-agency.com/