Приклади прихованих ревнощів, або Як піти від Отелло

Із легкої руки великого Шекспіра образ ревнивця та злочинця злилися воєдино… І

25 листопада 2009, 17:29
Секс і стосунки
Ревність - для не впевнених у собі людей © Stock.xchng

 навіть далекий від поезії та сантиментів об’єктивний суд готовий визнати ревнощі пом'якшувальною обставиною…«Б'є – отже, кохає», «Ревнує – отже, кохає». Між цими двома афоризмами можна сміливо ставити знак рівності. На жаль, усе не так просто… На бурхливі ревнощі з рукоприкладством (у гіршому разі – голосним гриманням дверима) здатні здебільшого холерики. От уже хто не витрачає марно часу на похмуре мовчання та похмуру тугу! До пари їм і сангвініки… А от флегматики та меланхоліки можуть надовго поринути в себе, страждати  в гордій самотності, розробляти «плани», щоб одного чудового дня приголомшити тебе чимось таким…

Чому? Знов-таки, залежно від слабких місць у своїй дорогоцінній особистості. Адже ревнощі – штука комплексна, що вбирає в себе енергетику й гостроту інших неприємних емоцій. Наприклад, надмірна залежність від думки інших людей може «замісити» ревнощі на почутті сорому перед сторонніми: «Що про мене скажуть люди при погляді на цю…» (впиши потрібне слово). Або зростити до небачених розмірів жагу влади над тобою, якщо ти примудрилася зв'язати свою долю з прямим нащадком Наполеона. Такий «наполеончик», не схильний до кавалерійських атак, буде тихо, не називаючи конкретної причини, гризтиме тебе доти, поки… А Бог його знає, до яких «поки»!

Деяких «тихих ревнивців» це дивовижне почуття опускає в темні глибини почуття власної неповноцінності. Цей варіант – мало не найгірший, бо нерідко приводить  чоловіка до… імпотенції. Так-так, люба, ти трохи пофліртувала, злегка посміхнулася, а він – бац! І імпотент. Щоправда, виліковний, але однаково приємного мало…
Тому дозволивши собі з «чужим» на два танці більше, простеж за реакцією коханого, не схильного бити посуд на гарячому. Адже мовчить – ще не означає «не ревнує».

Ознаками серйозних внутрішніх бур, що призводять до неврозів, паралічів та імпотенції, можуть бути: 

Його часті дзвінки на роботу. Запитання до оскомини просте: «А що ти сьогодні робиш?» Наче на одній і тій же роботі можна сьогодні продавати пиріжки, а завтра – шити сукні для королеви Англії… Причому розмова, по вінця переповнена втішною увагою й турботою, підозріло змахує на перехресний допит: надто вже багатьма деталями доводиться прикрашати свою оповідь!  Ловить на дрібницях… Ревнує! Але мовчить… Одного чудового дня скажи коханому, що все, що ти робиш на роботі, – комерційна таємниця. Найсуворіша. За порушення загрожує звільнення. Нехай пошукає новий метод «огляду». А ти перепочинеш і вирішиш, що з цим робити далі.

Нескінченно починає розмову про те, як багато може бути в тебе шанувальників. І в очі при цьому дивиться так пильно, так уважно, наче це вікна Швейцарського банку, за якими щойно зникла спадщина його бабусі. Це – розрахунок на те, що ти зніяковієш при певному імені (або при всіх одразу) і видаси себе, невірну. Треба сказати, що погляд коханого буває таким, що витримати його, не зніяковівши, може хіба що відмінник розвідшколи. Усім іншим, навіть напрочуд чесним, смертним це не під силу.

«Тест» розпочався? Не приймай виклик, шансів на програш надто багато. Просто запитай: «Ти що, ревнуєш?» Таємні ревнивці у відкриті бої зазвичай не йдуть. А якщо й йдуть – це на краще, крапки над «і» треба розставляти вчасно…

Вимагає «офіційно затвердженого» сценарію й списку учасників заходу, на який ти йдеш сама. При цьому, зважаючи на умови, встановлює для тебе обмеження: «Але день народження твоєї подружки не протриває пізніше 7-ї вечора, хіба не так?» Або вводить «дрес-код»: «А навіщо тобі ця міні-сукня? Чи не доречнішим буде отой сарафан моєї бабусі?» І не біда, що збираєтеся ви на 18-00, а отим сарафанчиком ти давно підлогу миєш…

Будь пильна! Це дуже відверте зазіхання на твою свободу! Якщо совість твоя чиста – наполягай на тому, що рамки своїх дівочих посиденьок (навіть якщо вони – з участю чоловіків) визначаєш ти сама. Ну, або за обопільною згодою… А його муки ревнощів – це проблеми його особистості, з якими ти можеш допомогти розібратися. А можеш і не допомогти – сам собі щось надумав, сам і розбирайся!

Він з’являється поруч, наче з-під землі, навіть якщо ти спілкуєшся з даішником. І рішуче відводить тебе убік (якби цю енергію та в мирних цілях!), дорогою докладно розповідаючи про справжні наміри цього «лектора з філософії». Ще б пак: про що, про що, а про те, що всі чоловіки думають про секс майже безупинно, він знає не з чуток… Так, повністю ізолювавши тебе від пагубного впливу сторонніх чоловіків, доморослий Отелло може спати спокійно…

Постарайся пояснити коханому, що винищити всіх чоловіків на Землі – навряд чи в його силах. І ти однаково будеш змушена спілкуватися, наприклад, із його друзями, коли в їхні світлі голови приходить непереборне бажання викликати його на термінову «нараду», а він у цей час, пардон, у ванній… Одне слово «другові», ще одне…

І не пошкодуй сил і часу на підбір фото «синіх панчіх» – жінок, які тривалий час позбавлені чоловічої «сторонньої» уваги. Аморфність характеру та сірість обличчя – це ще не найгірше з того, що чекає таких «попелюшок». А як щодо ретельно вихованої ревнивцями фригідності? Отож, любий!.. Пильнуй, але не переборщи!

Роками не ходили в кіно, і зненацька – як із рогу достатку! Сьогодні – у театр, завтра – у цирк, післязавтра – на лижі. І все – зненацька й терміново, щоб буквально через годину – на іншому кінці міста. А скажеш  «Не можу», несподівано замовкає і після довгої паузи повільно так: «А чому-у-у?» Будь впевнена: у його збудженому мозку вже щосили миготять картинки про те, як ти плутаєшся у щойно знятих панчохах, як, спотикаючись, біжиш до дверей… І не встигаєш, і «спалилась»…

О Боже, а може, Отелло – все-таки кращий? Хоча ні: психотерапія, кажуть, робить величезні кроки вперед. Запиши його до лікаря. Або просто скажи «Прощавай, любий!». Останній варіант дешевший.


Вважає себе зобов'язаним бути особисто знайомим з усіма твоїми друзями та знайомими, зокрема й із бабусею шефа. Чи варто це робити, вирішуй сама. Але більшість людей навіть у найщасливіших шлюбах воліють зберігати за собою особисту територію. Утім, це питання особистого вибору.

Резюме: хоч якими були б вияви ревнощів, не вважай  це почуття безперечним доказом кохання. Почуття ревнощів може бути непоганим діагностом якості ваших взаємин або тестом на впевненність у своїх силах або особистісну проблематику. А кохання для ревнивця – це лише допоміжне тло та « пом'якшувальна обставина». На жаль, не більше…

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (4)

символів 999