Трахеїт: симптоми, ознаки і лікування

Трахея - нижній відділ дихальної системи людини. Цей орган з'єднує гортань і бронхи, по ньому в легені разом з повітрям надходить кисень. Коли трахея запалюється, виникає трахеїт, який може протікати або гостро, або набути хронічної форми.

Трахеїт проявляється в запаленні слизової трахеї. Незважаючи на те, що трахея належить до нижніх дихальних шляхів, медицина зараховує до захворювань верхніх дихальних шляхів. Зрідка трахеїт проходить відокремлено, найчастіше він приєднується до риніту, фарингіту, ларингіту, бронхіту, утворюючи ринофаринготрахеїт, ларинготрахеїт, трахеобронхіт.

Почувши на прийомі у лікаря назву цього захворювання, занадто лякатися не варто. Трахеїт розвивається зазвичай на тлі захворювання вірусними інфекціями, при цьому він успішно лікується у пацієнтів різного віку. Як видно з назви, трахеїт вражає слизову оболонку трахеї, викликаючи запалення.

Різновиди захворювання

Гострий трахеїт проявляється у вигляді запальної реакції слизової оболонки трахеї у відповідь на вірусно-бактеральні, бактеріальні або вірусні інфекції. Як правило, гострий трахеїт виникає як продовження інших респіраторних захворювань. Можливо, захворювання може бути спровоковане загальним переохолодженням організму, вдиханням занадто холодного або сухого повітря, деякими патологічними станами легенів і серця, що провокується екологічною обстановкою. Найяскравішими ознаками гострого трахеїту будуть раптовий нежить, біль і першіння в горлі нижче, ніж при ангіні, і сухий кашель, підвищення температури.

При цьому розвивається гіперемія, інфільтрація і набряк слизової, іноді - точкові крововиливи.

Хронічний трахеїт розвивається при відсутності лікування гострого захворюванні, яке тоді неминуче переходить в хронічну форму. Слизова трахеї при цьому може зазнати гіпертрофічних або атрофічних змін. Упізнати хронічний трахеїт можна за досить сильними болями в нижніх відділах грудини і тривалими нападами кашлю. Мокрота може бути як незначна і в'язка, так і слизисто-гнійна, рясна.

Через виникнення: інфекційний та алергічний трахеїт. Інфекційний трахеїт буває вірусним, бактеріальним і змішаним.

До вірусів, здатних викликати запалення трахеї, належать вірус грипу та ГРВІ. До бактерій, що викликають трахеїт, належать пневмококи, золотистий стафілокок, гемолітичний стрептокок, гемофільна паличка та інші.

Симптоми трахеїту

Клінічна картина гострого трахеїту зазвичай проявляється після розвитку гострого запалення відділів дихальних шляхів, розташованих вище. Найбільш характерна ознака трахеїту

• сухий кашель вночі і особливо вранці,
• напади кашлю при глибокому вдиху, сміху, плачі, при зміні температури повітря;
• під час і після нападу кашлю відчувається біль у глотці і за грудиною, хворі намагаються обмежити дихальні рухи;
• часто у дітей дихання стає поверхневим і прискореним, навіть невелике скупчення мокротиння в ділянці роздвоєння трахеї викликає черговий напад сильного судомного кашлю;
• при супутньому ларингіті голос може бути хрипким;
• при перкусії та аускультації легень відхилень від норми зазвичай не відзначається;
• загальний стан хворого задовільний;
• температура тіла частіше трохи підвищена, особливо вечорами (у дітей вона може досягати 39°);
• мокрота спочатку в'язка, слизового характеру, відходить важко в невеликій кількості, починаючи з 3-4-го дня вона стає слизисто-гнійною, більш рясною, відділяється легше: біль при кашлі стає менш інтенсивним.

Одночасний з трахеєю запальний процес охоплює великі бронхи і симптоми стають схожими з трахеобронхітом, при якому кашель більш болісний і постійний, ніж при трахеїті, температура тіла вище.

При аускультації легень у початковій стадії трахеобронхіту прослуховуються сухі, пізніше - незвучні вологі дрібно- та середньопузирчасті хрипи, розсіяні по обох легенях (переважно в ділянці кореня і нижніх часток).

Найчастішим ускладненням трахеїту і трахеобронхіту є поширення запального процесу на слизову оболонку нижчих дихальних шляхів. Особливо небезпечний розвиток бронхопневмонії в старечому віці і бронхіоліту у дітей.

Діагноз гострого трахеїту ґрунтується на клінічній картині, даних анамнезу, а також результати огляду трахеї за допомогою ларингоскопа.

Діагностика та обстеження

При виникненні симптомів захворювання пацієнти з трахеїтом звертаються до терапевта. Добре б для уточнення діагнозу і характеру запальних змін (особливо при хронічному трахеїті) необхідна консультація отоларинголога. Пацієнту також призначають:

• клінічний аналіз крові,
• ларинготрахеоскопію,
• взяття мазків із зіву та носа з їхнім подальшим бактеріологічним дослідженням,
• бакпосів мокротиння та його аналіз.

Якщо анамнез пацієнта обтяжений алергічними захворюваннями (поліноз, екзема, алергічний дерматит), необхідно виключити можливість алергічної причини трахеїту.

Характер трахеїту визначають за клінічним аналізом крові. При трахеїті інфекційного генезу в аналізі крові відзначаються запальні зміни (лейкоцитоз, прискорення швидкості осідання еритроцитів), при алергічному трахеїті запальна реакція крові виражена незначно, відзначається підвищена кількість еозинофілів. Для остаточного виключення або підтвердження алергічного трахеїту необхідна консультація алерголога і проведення алергологічних проб.

Ларинготрахеоскопія при гострому трахеїті виявляє гіперемію і набряклість слизової трахеї, в деяких випадках (наприклад, при грипі) петехіальні крововиливи. Картина гіпертрофічного хронічного трахеїту включає ціанотичне забарвлення слизової і її значне потовщення, з причини якого межа між окремими кільцями трахеї не візуалізується. Атрофічна форма хронічного трахеїту характеризується блідо-рожевим забарвленням, сухістю і стоншенням слизової, наявністю на стінках трахеї рясних кірок.

При підозрі на туберкульоз пацієнта направляють до фтизіатра, при розвитку бронхо-легеневих ускладнень - до пульмонолога. Додатково проводять риноскопію, фарингоскопію, рентгенографію легень і навколоносових пазух.

Трахеїт необхідно диференціювати від бронхіту, коклюшу, хибного крупу, дифтерії, туберкульозу, раку легенів, чужорідного тіла гортані і трахеї.

Лікування трахеїту

Лікування цього захворювання має починатися з встановлення причини, яка призвела до його виникнення. Для визначення точного діагнозу необхідно звернутися до лікаря, оскільки напрямки лікування при вірусному, бактеріальному та алергічному трахеїті різні.

При бактеріальному трахеїті застосовуються антибіотики, при вірусному - противірусні засоби, при алергічному - протиалергічні препарати.

Призначаються відхаркувальні засоби (корінь алтея, мати-й-мачуха, термопсис) і муколитики (засоби, що розріджують мокротиння) При болісному сухому кашлі можливе призначення протикашльових препаратів. Пацієнтам з хронічним трахеїтом обов'язково призначають лікування, яке посилює імунітет.

Лікування трахеїту в домашніх умовах цілком можливе, якщо він протікає без ускладнень. Кімнату хворого часто провітрюють, великим плюсом буде зволожувач повітря. При трахеїті потрібно пити багато теплої рідини. Підійдуть різні морси, компоти, чай з медом, молоко. Парові інгаляції теж можна робити вдома, використовуючи для них трав'яні відвари шавлії, ромашки або евкаліпта. Підійдуть і ефірні олії цих рослин, досить буде додати кілька крапель на каструлю гарячої води.

Досить ефективне лікування трахеїту народними засобами. Це різні розтирання, обгортання, парові інгаляції, прийом трав'яних настоїв. Розглянемо деякі з цих методів докладніше.

Гострий трахеїт: лікування гірчичними  ножними ваннами. Корисно суху гірчицю насипати в шкарпетки, пити чай з калиною, малиною, полуницею.

Алергічний трахеїт народна медицина рекомендує лікувати настоєм з листя і плодів ожини. Для цього 2 ст. л. суміші залити половиною літра окропу і дати настоятися 1 годину. Пити проціджений розчин замість чаю.

Дуже дієвим відваром при лікуванні трахеїту є настій з такої суміші: 10 частин чебрецю повзучого, насіння кропу і м'яти, 15 частин подорожника і кореня солодки, 5 частин буркуну і 20 - мати-й-мачухи. 4 ст.л. подрібненої суміші залити крутим окропом (800 мл), настояти 1 годину і процідити. Пити підігрітим до 40 °С з медом по 200 мл. За ніч випивати 2-3 порції.

Інгаляції при трахеїті: змішати листя евкаліпта, шавлії, квітки ромашки, траву м'яти і бруньки сосни. Отриману масу залити склянкою окропу і поставити на 30 хвилин на водяну баню, після чого злити в інгалятор. Вдихати пару не більше 15 хвилин.

Трахеїт: лікування прополісом. Застосовують у такому випадку інгаляції. Для цього в алюмінієвий посуд поміщають 40 г воску і 60 г прополісу і ставлять на водяну баню. Дихати по 15 хвилин два рази на день.

Профілактика

Профілактика як завжди полягає в загальному зміцненні організму, загартовуванні. Якщо є можливість, необхідно виїхати з місцевості, екологічно несприятливої для хворого на легеневі захворювання.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!