Світ дуже швидко змінюється, змінюються і погляди на те, якою має бути школа та освіта при сучасному способі життя. Виникають складні для сприйняття вчителями та батьками старого гарту форми навчання, такі як домашнє, дистанційне, сімейне чи екстернат.
Батьки, дідусі та бабусі прагнуть як завжди дати своїм майбутнім школярам якомога більше і якомога раніше, тому багато малюків уже в неповні 6 років і читають, і пишуть, і рахують не гірше другокласників. Значить, пора в школу? На жаль, не факт!
Сучасні діти розумово розвинені і надзвичайно ерудовані. Нам, дорослим, здається, що таким обізнаним істотам потрібно йти в школу раніше. У садку нудно. А в школі треба буде вчитися аж 12 років! Звичайно, це аргументи вагомі. Але вони не повинні бути основними. Перш за все, при ухваленні рішення необхідно враховувати індивідуальні особливості дитини, її психологічну і фізичну готовність. Ніякі рекомендації Міносвіти або будь-якого іншого закладу, досвід друзів і сусідів старших дітей не можуть грати вирішальної ролі. Єдиний орієнтир - особисто майбутній школяр. Наприклад, розумна і старанна дівчинка, дещо флегматична, але дуже слухняна, буде готова і в 6 років сидіти за партою, а шустрий, безпосередній хлопчик, який до того ж любить поговорити з дорослими на важливі теми і мріє на уроках про політ на космічному кораблі, буде мати і в сім років чимало проблем.
Тому батькам треба запастися знаннями, терпінням і задіяти всю свою мудрість, щоб прийняти правильне рішення.
Ранній ранковий підйом і відсутність денного сну - ще один момент зважити всі "за" і "проти". Постійний фоновий шум і втома від неможливості побути на самоті роблять дитину дратівливою, плаксивою, сонливою на уроках і збудженою до вечора, коли пора спати, а вона «дах зносить». Так розвиваються неврози, що вимагають допомоги психоневролога. Імунна система шестирічки ще зовсім незріла, лімфоїдна тканина носоглотки і травного тракту не в змозі захистити дитину від знайомства з новими патогенними збудниками, зустріч з якими неминуча в новому колективі. Ще двадцять років тому медики і педагоги активно запрошували шестирічних дітей «перший раз у перший клас», але результати, отримані через нетривалий час, значно зменшили ентузіазм. Виявилося, що захворюваність у шестирічок в кілька разів вище, ніж у дітей, що розпочали навчання в сім років. А до кінця початкової школи кількість хронічних захворювань легенів, травного тракту, опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи у дітей, що почали відвідувати школу з шести років, зросла в кілька разів.
Виходить, за психологічними і фізіологічними показниками дитину не варто віддавати в школу з шести років.
До того ж дитячий колектив - це своя особлива практично субкультура, яка списує з дорослого світу далеко не найкращі приклади поведінки і намагається їх реалізовувати на практиці. Можливо, вашій дитині зовсім не обов'язково знайомитися з деякими реаліями нашого суспільства якомога раніше.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі