Києву погрожують бездомні тварини!

читать на русском

А може, це Київ погрожує бідолашним тваринам?

Не ображай маленьких! © thinkstockphotos.com

До бездомних тварин можна ставитися по-різному: жаліти їх, боятися, ненавидіти. Якоюсь мірою ставлення до нещасних тварин є критерієм нашої людяності. Багато з нас із жахом сприймають повідомлення про те, що десь почали масові отруєння або відстріли бездомних собак.

Але «доброта» більшості з нас випаровується, щойно ми чуємо про те, що зграя бездомних собак до смерті загризла дитину, що хворі на сказ тварини вільно розгулюють містом, загрожуючи життю кожного з нас. І навіть у ту мить, коли дорогу до рідного під'їзду перепиняє дуже недружелюбна морда собаки, думки про милосердя чомусь зникають із голови й стає напрочуд зрозуміло: проблема бездомних тварин дуже непроста і потребує свого рішення. Якого?

Ми розмовляємо з Асею Вільгельмівною Серпинською, президентом Київського товариства захисту тварин:

- Асю Вільгельмівно, скільки бездомних тварин бродять вулицями Києва?


- Точної цифри вам не скаже ніхто, це неможливо! Я вважаю, від  п'яти до десяти тисяч, не більше. І що означає «бродять»? У самому запитанні  закладений негатив і страх…

- Але, погодьтеся, історії про напад бездомних тварин на людей справді лякають!

- З усією відповідальністю запевняю вас, що всі ці історії – замовлені! Вони потрібні несумлінним чиновникам, щоб виправдати витрату величезних грошей, які вони беруть із бюджету начебто задля нашої з вами безпеки. Розберімо кілька найбільш резонансних історій.

Донецьк. «Бездомні собаки загризли дівчинку». Усі охоплені жахом. Дівчинку страшенно шкода, тож у цьому співчутті тонуть елементарні запитання. Чому дівчинка була без трусиків? Чому в неї були виколоті очі? Чому медики визначають її рани як різано-колоті? Чому зрештою ніхто не чув криків нещасної дитини, гавкоту нападаючих собак?

Бо значно вигідніше списати смерть на бездомних собак, виділити на «боротьбу» з ними гроші та заспокоїтися, а не шукати справжніх убивць.


Другий випадок. «У Києві знайдено вбитого собаками журналіста одного з центральних телеканалів». Неправда від першого слова до останнього! Не журналіст, а робітник. Не загризений собаками, а потонулий у калюжі. Якби мені вдалося дістати офіційний висновок патологоанатомів, я судилася б з усіма ЗМІ. Але мені його не дали, інформацію про справжні причини смерті людини я одержала обхідцями. Зрозумійте, мені дуже шкода людей, яких уже немає. Але я не розумію, чому відповідальність за це повинні нести тварини. 

- Але випадки укусів усе-таки трапляються…

- Бездомні собаки – дуже нещасні істоти, їх звідусіль женуть, б'ють! Вони залякані. І щоб вони все-таки напали, треба поводитися дуже неадекватно. Наприклад, погрожувати палицею. Або бігти. Собакам дуже погану службу в низці випадків послужив їхній інстинкт – побачивши людину, яка тікає, вони кидаються в погоню й іноді справді можуть вкусити за ногу.

Але, по-перше, ці укуси не становлять небезпеки для життя.  А, по-друге, чи можна винити тварин за дурість людську? У них – інстинкт, а в людини що? Дурість? Не біжіть від собак, не провокуйте їх! Не треба бачити в них ворогів…

Запевняю вас: людина значно небезпечніша за тварину, але ж ми не погрожуємо зустрічним палицею і не влаштовуємо відстріл тих, хто може становити небезпеку? Наприклад підлітків напідпитку з їхніми гормональними бурями?

І нам не спадає на думку трощити машини за те, що щодня в ДТП потрапляють тисячі людей! Ми більш-менш спокійно ставимося до епідемії СНІДу, туберкульозу… Але якщо собака вкусить одну людину – на вулиці виходять війська… Чому так? Бо під прапором боротьби за безпеку людей можна красти гроші! Це моя особиста думка і ніхто не переконає мене у зворотному!


Хочу навести ще один реальний приклад: у двір до сусідів заходить дівчинка, на неї кидається вівчарка та миттєво перегризає горло. Дівчинка помирає. Запитання: чому спеціально натренована на вбивство тварина не стояла на обліку в жодному з комунальних господарств? Ці бюджетні організації зобов'язані це робити! Чому не зробили? І як спало на думку людям тренувати собаку на миттєве вбивство? Собака, як правило, кусає за ноги, іноді – за руку. Вбивати навчили люди… То кого боятися треба? Собак чи людей?

 - Скільки притулків для бездомних тварин у Києві?

- Три. Один – взірцево-показовий, куди приїжджають іноземні делегації та про який знає вся Європа – у Пироговому. Гроші на нього приходять із Європи. Але з гордістю можу сказати, що мій притулок, у якому живуть близько 600 собак і понад 100 кішок, не гірший!

- Але як вам вдається утримувати його?

- Приміщення – наше власне, нам не треба платити за оренду. Є машина. Мій чоловік працює менеджером, водієм, вантажником. Я – президент і прибиральниця в одній особі. Ми укладаємо договори з різними підприємствами, які могли б віддавати нам продукти, непридатні для людей: вийшов строк зберігання, порушена технологія. Ми переварюємо все це та годуємо тварин. (Фото про життя тварин у приюті дивись тут)

- Ваш погляд на роботу комунальних служб, відповідальних за вирішення питання з бездомними тваринами?

- Та шкуродери це! Просто шкуродери й усе! У Бородянці, наприклад, є «притулок». Тварин спершу відловлюють нелюдським способом, паралізуючи м'язи. І більшість із них помирають хвилин через 20 від ядухи. Хто вижив – потрапляє в «притулок», де собак утримують у жахливих умовах. Сильні тварини, опинившись у таких умовах, вбивають слабких. Багато гинуть від хвороб. А тих, хто все-таки всупереч усьому не помирає – вбивають люди через кілька днів.

- Відстріли тварин практикуються?

- Комунальним службам це заборонено, вони використовують інші методи. Наприклад, у Лисичанську вулицями їздить крематорій. тварину паралізують і ще живою кидають у вогонь, щоб через кілька хвилин викинути купку попелу.

Відстріли влаштовують звичайні громадяни в усіх містах України. Нам іноді доводиться рятувати поранених тварин. нещодавній випадок: у Бортничах було поранено кілька собак. Одному з них ми не могли допомогти – перебитий хребет. Перш ніж приспати тварину, ми погодували її. Ви б бачили, якими вдячними очима дивився цей собака на нас! Він дякував людям за їжу. А ми ж вбили його! Ми, усі разом! Я заявляю: в Україні квітне зоофашизм!

Мені соромно, що я людина!

- А чи існують цивілізовані методи вирішення цієї проблеми?

- Стерилізація й організація притулків. Так вирішує цю проблему вся Європа. Але не ми... На жаль, не ми…


А як ти ставишся до проблеми бездомних тварин?

Підписуйся на наш telegram і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!

За матеріалами: tochka.net версія для друку

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділися в соціальних мережах

Теги

Читай також


Новини партнерів


Коментарі (16)

символів 999
  • Гость 9 років тому

    Введите Ваш комментарий
    Вадим, согласна с Вами на 100%, что с бездомными животными нужно делиться последним глотком. А вот живодеров, думаю, нужно не кастрировать, а уничтожать таким же способом, каким они уничтожают животных. Спасибо Вам за милосердие. Жаль, что таких людей гораздо меньше, чем жестоких и бездушных.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 9 років тому

    мда... а когда я в шесть утра выхожу на работу..иду спокойно, но стая собак все равно бросается ко мне с лаем?!! Да, я останавливаюсь, да..я начинаю громко на них орать..но при этом некоторые их них успевают подскочить ко мне и даже запрыгивают в попытке укусить...Это что, тоже ЗАКАз???? Делайте же что-то..люди добрые...

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гість 9 років тому

    Я в какой-то книге читала: способность жалеть людей - это норма. Но об истинной человечности можно говорить только если человек чувствует боль животного и растения. Индейцы, между прочим, перед тем, как сорвать растение, просят у него прощения. А наши живодеры стреляют в собак и смотрят с улыбкой, кк они истекают кровью. Это люди?

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гість 9 років тому

    Я в какой-то книге прочитала: если человек идет с добром к человеку - єто норма. Но о духовности можно говорить, если он может сопереживать растениям и животным.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 9 років тому

    e yfc dgjl]tplt 4 cj,frb ,tpljvyst, jlyb b[ rjhvzn, ;fkt.n. flheubt djpveof.ncz fynbcfybnfhbtq b ,kj[fvb, xnj ltkfnm b relf j,hfofnmcz

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гість_Часник 9 років тому

    Стерилізація може вирішити проблему лише в тому випадку, коли стерилізовану тварину не випускати назад на вулицю, а тримати в притулку.
    Відстріл занадто небезпечний і загалом, справді, малогуманний. Оптимальним є відлов і утримання в притулках, із активною рекламою типу "віддамо в добрі руки". В Україні є багато людей, які охоче візьмуть додому тваринку. Аби лише про ці притулки була інформація.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость_Вадим из Симферополя 9 років тому

    По отношению к животным особенно бездомным нужно проявлять милосердие. Делиться с ним последним глотком, а живодеров стерилизовать.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость_Вадим из Симферополя 9 років тому

    По отношению к животным особенно бездомным нужно проявлять милосердие. Делиться с ним последним глотком, а живодеров стерилизовать.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость_Вадим из Симферополя 9 років тому

    По отношению к животным особенно бездомным нужно проявлять милосердие. Делиться с ним последним глотком, а живодеров стерилизовать.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость_Вадим из Симферополя 9 років тому

    По отношению к животным особенно бездомным нужно проявлять милосердие. Делиться с ним последним глотком, а живодеров стерилизовать.

    Прокоментувати Мені подобається
Показати ще

Ще на tochka.net

Новини партнерів

Новини tochka.net

Новини партнерів

Loading...

Ще на tochka.net