Редакція tochka.net і forbeswoman пропонують твоїй увазі сумну історію зі щасливим кінцем, повідану письменницею Яною Дубинянською про те, що чомусь ніхто не хоче працювати, вірніше, працювати творчо, вирішувати небанальні завдання, навіть за гроші.
Босоніжки були дуже гарні, не з дешевих, куплені восени на розпродажу. Різнобарвні, такі, що личать до всіх улюблених суконь. Зручні, на невисокій витонченої танкетці. І, головне, вони не натирали ногу жодного дня!.. Загалом, не варто було гуляти в них по стежці в лісі, провалюючись по щиколотку в пісок, та ще на самому початку літа.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Це була преамбула - а тепер я розповім вам одну історію.
Про шість шевців
Перший швець поворушив двома пальцями підошву і повідомив мені, що ці босоніжки своє вже відбігали. На моє заперечення, що відбігали вони всього тижнів два, заявив зі знанням справи, що до цього вони п'ятнадцять років пролежали на складі. Перший швець був старенький, родом із радянських реалій, я не стала з ним дискутувати і вирушила далі.
Другий швець назвав, на його думку, фантастичну суму, за яку він, можливо, і взявся би робити ці босоніжки. Коли я зітхнувши погодилася, заявив, що все одно не візьметься.
Третій швець відрізнявся розмахом, та суму, за яку він все одно працювати не буде, назвав втричі більшу, а босоніжки порадив викинути. День переставав бути томним - інших будок шевців у районі я не знала. Швець здавати колег героїчно не став: зробити тут нічого не можна, а я прийду і почну травмувати ніжну психіку його братів по шилу своїми непомірними вимогами.
І я пішла шукати навмання, в сусідній квартал.
Четвертий швець, принаймні, не розписувався за всіх шевців. Я такого не роблю, - лаконічно повідомив він.
П'ятий швець ... О, п'ятий був особливо креативний. Це до Господа Бога! - посміхаючись, порадив він. - Ніяк це не ремонтується. Ні, можна, звичайно, поміняти всю підошву. Підошва коштуватиме триста п'ятдесят гривень, і плюс моя робота!.. Останнє було вимовлено з придихом, розцінки істинного Майстра мала домалювати моя уява. Мої бідні босоніжки він жбурнув на прилавок з особливим садистським задоволенням. Судячи з інтер'єру будки, п'ятий швець не був завалений роботою, але його день, безумовно, вдався – на відміну від мого.
Добре, сказала я. А якщо я знайду майстра? Якщо я сама їх відремонтую? З вас тоді п'ятсот гривень, по руках? - Тисячу! - радісно підхопив п'ятий швець. - Я заплачу, ви ж тільки прийдіть!
І ми вдарили по руках.
Я йшла по червневому Києву незнайомими дворами, навколо літав тополиний пух, у мене була тисяча справ і зовсім не було вільного часу, і я похмуро міркувала про те, як самостійно повернути до життя улюблені різнобарвні босоніжки. Гострий ножик візьму у сина, шевський клей куплю в «Епіцентрі». От тільки з чого вирізати набійку, профілактику, чи як воно там у них зветься?..
Я знала, що вивчу питання, що постараюся, додам зусиль - і зможу. Знала, що вб'ю на це щонайменше цілий день, що мій час, чорт забирай, коштує дорожче, що я вчилася в житті зовсім іншому!.. Але що накажете робити, якщо немає можливості найняти за свої гроші професіонала?
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
І так у нас скрізь, все більш похмуро думала я. Тому і країна така - що ніхто не хоче працювати; вірніше, працювати творчо, вирішувати небанальні завдання, навіть за гроші! - воліючи відмахнутися, як тільки робота виявитися трохи складнішою, ніж ти звик. Потеревенити, з'їхати з теми, підвести теоретичну платформу, згадуючи Господа Бога - аби не намагатися, не брати на себе ні краплі понаднормової відповідальності. Як накажете виводити країну на європейський рівень - з таким народом, з таким повсюдним ставленням до справи, якій ти начебто вчився, яким займався все життя? Чому у нас буквально все роблять не ті, кому належить за родом занять, а ті, кому це дійсно потрібно, кому не все одно?!
Цю гнівну промову належало почути шостому шевцю, якого я, кружляючи між будинками, ніяк не могла знайти. Одна будка, яку мені вказали, давно закрилася. Перехожий, що гуляв з таксою, пригадав іще одну - отам, за «Форою», у дворі...
Шостий швець покрутив босоніжки в руках і передбачувано повідомив, що з ними все погано. Я набрала побільше повітря перед викривальним спічем... Залишайте, спробуємо, - сказав шостий швець.
За дві години я тримала в руках відремонтовані босоніжки, з міцними і гарними підборами; і за дуже скромні, до речі, гроші. Всім бажаючим я можу дати адресу будки шостого шевця. Його треба підтримувати гривнею, берегти і ставити в приклад, адже він у нас такий один - із шести. Боюся, що це статистично релевантне співвідношення, на жаль.
... І як, на вашу думку, чи віддав мені п'ятий швець програну тисячу гривень?
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого порталу tochka.net
- все для жіночої цікавості
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі