Тренер з тайського боксу Регіна Шпонарская: "Стереотипи щодо дівчини-боксера - це сумно"

Щоб розвіяти усталені стереотипи про дівчат-боксерів, ми вирушили в один з київських залів, де дівчата займаються тайським боксом.

Тайський бокс (муй-тай) - це бойове мистецтво, яке прийшло до нас з Таїланду. Так як слово "тай" перекладається як вільний, цей вид спорту також називають "вільним боєм".

Але що ж корисного в цьому виді спорту може знайти для себе прекрасна половина людства? Саме це ми обговорили з тренером жіночої групи з тайського боксу, Регіною Шпонарською.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

Fight like a girl: жінки в бойових мистецтвах

- Як давно ви працюєте тренером?

- Треную вже практично півтора року, але у мене чоловік тренер і роки два я просто спостерігала за його роботою, займалася з ним сама. Потім мені запропонували, щоб я взяла тренувати групу дівчат у нас в клубі. Спочатку я подумала: "Навіщо мені це?", Але потім сказала: "Гаразд, буду дівчат тягнути", адже зараз дівчата частіше абсолютно в інший бік йдуть. Так я вирішила зайнятися цим, спробувала і до мене почали приходити дівчата. Спочатку їх було шість, потім - 8, 15, а зараз їх вже 20.

- Група росте, розвивається. Я знаю, що ви влаштовуєте показові тренування для всіх бажаючих. Як це проходить?

- Це було минулого літа. Ми робили свого роду акцію - пропаганду здорового способу життя та популяризацію тайського боксу. Останнім часом, всі думають, що тайський бокс - це, обов'язково, поламані руки, ніс, якісь травми, які роблять дівчаток некрасивими, нежіночими.

- Я бачу у вашій групі у дівчаток просто відмінні фігури, та й поламаних носів не спостерігається.

- Насправді, всі думають, що для початку потрібно привести своє тіло в порядок, тому обирають фітнес, степ-аеробіку. Так, тіло приходить в порядок, можливо, ти стаєш стрункішою і, в кожному разі, здоровіше. Але паралельно потрібно ставати сильнішими морально. Дівчата повинні виховувати в собі характер, тим більше в такий час, як зараз.

Зараз про мораль говорити вже пізно: до дівчаток ставляться не так, як раніше. Навіть самі дівчата ставляться до себе і оточуючих по-іншому. Упередження оточуючих породжують комплекси. Тому багато хто приходить до нас, щоб почуватися впевненіше в суспільстві. Буває хтось приходить, щоб схуднути.

- Є багато моделей і знаменитостей, які займаються тайським боксом і при цьому вони затребувані і успішні, хороші мами. Але в нашому суспільстві до цього виду спорту ставляться скептично. Ви часто зустрічаєтеся з подібним?

- Дівчатам зараз нав'язують певний образ, кажуть, що вони повинні робити, куди і як ходити. А якщо дівчина займається спортом, то це вже все - життя не вдалося. Зазвичай, люди вважають, що життя не склалося, в коханні не пощастило - піду в спорт. Але це абсолютно не так.

Стереотипи суспільства з приводу дівчини-боксера - це дуже сумно. Все це дуже перебільшено. Мені здається, що нас просто хочуть зробити слабкіше. Наприклад, алкоголь і сигарети у нас у вільному доступі, а якийсь (я не пропагую анаболічні стероїди) елементарний спортпит, який допомагає тобі бути сильніше, покращує твоє здоров'я - заборонений. Як так?

- До речі, як старше покоління ставиться до такого роду спорту? Батьки позитивно налаштовані?

- Батьки, природно, переживають за своїх дочок. Знову ж, нав'язаний совком образ: зламаний ніс, травми. У нас є дві дівчинки, які сьогодні вже є дворазовими чемпіонками Києва з кікбоксингу, з тайського боксу - одна чемпіонка, а друга - віце-чемпіонка. Вони займаються всього 7 місяців, їм по 17 років! Їхні батьки спочатку дуже переживали, але потім вони побачили, що їхні діти приходять додому, не тусуються в клубах, а намагаються лягти спати до 12-ї години, бо розуміють, що організму потрібен час, щоб відновитися і мати сили знову прийти на тренування і продовжувати займатися собою. Батьки, як ніхто інший, можуть помітити зміни в характері, бачать, що їхні діти стають більш дисциплінованими. Дисципліна, природно, допомагає в житті у всьому.

- Яка вікова група дівчат? З якого віку ви приймаєте до себе на заняття?

- Взагалі, я приймаю від 16 років. Але, насправді, іноді зустрічаються такі 16-річні дівчата, з якими дуже складно працювати: з ними доводиться займатися як з малими дітьми - тільки в ігровій формі. Тому, я намагаюся дивитися більше на психологічний вік, коли людина адекватна і точно розуміє, що їй потрібно.

Звичайно, до всіх я намагаюся знайти індивідуальний підхід. Зазвичай як: ти прийшла, тобі сказали і ти сам щось робиш - виходить, не виходить - твої проблеми. Я ж намагаюся кожному приділити увагу.

Зрозуміло, бувають і такі, які приходять просто погратися, "пофоткатися", просто витратити свій час. Природно, я намагаюся таких просто "відсіювати". Часто вони й самі розуміють, що прийшли даремно. Таких дівчат за весь час, що я працюю, було тільки дві.

- Ви проводите індивідуальні заняття?

- Так звичайно. Є дівчата, у яких є певні психологічні травми, у деяких є зайва вага і вони через це комплексують. Тоді вони обирають індивідуальний тренінг, щоб на них ніхто не дивився, не засміявся. Проходить певний час, дівчата переступають через цей бар'єр і розуміють, що вони щось можуть і вже переходять до групових занять.

А є дівчата, які готуються до змагань і їм просто не вистачає спільних тренувань. Індивідуальні тренування протягом тижня прирівнюються приблизно до місяця групових занять, бо весь час тренера витрачається тільки на тебе. Репетируєш все від початку і до кінця - починаючи стійкою, закінчуючи ударною комбінацією.

- Ви стежите за своїм харчуванням? Чи є у вас режим дня? Чи стежите ви за режимом дня своїх учениць?

- Загалом, 2 місяці тому мій чоловік вирішив, що ми повинні стати вегетаріанцями, що м'ясо - це мертва їжа, вона нас вбиває. Я вирішила спробувати тільки заради чоловіка, провести експеримент, але мені це навіть сподобалося. Дійсно легше себе почуваєш. Але ми все ж спортсмени, нам потрібен білок, тому я не відмовляюся від молочних продуктів і дарів моря. Якщо не дотримуватися певних правил, спорт піде на шкоду: ти не станеш сильніше, здоровим. Тому, так, доводиться за цим стежити.

Крім того, що ми навчаємо бойовій техніці, правильності нанесення ударів, ми робимо багато фізичних вправ, які допомагають скинути зайву вагу, сформувати більш пружне тіло, привести м'язи в тонус. Коли ти худнеш без вправ, вага йде, а залишається в'яле тіло. Для того, щоб цього не відбувалося, необхідне фізичне навантаження. А для того, щоб воно давало хоч якийсь ефект, потрібно їсти білок, щоб м'язи росли - ми замінюємо жир на м'язи.

- У дівчаток з групи дружні стосунки. Коли вони приходять до вас, вони вже знайомі?

- Найчастіше, ні. Вони починають спілкуватися вже в залі. Якщо приходять з подругами, то я їх відразу розводжу по різні боки, як у школі, щоб їх спілкування не заважало тренуванню. Вони ж прийшли сюди працювати і ставати сильнішими, а не базікати, тому я їх розгонюю.

А так, дівчатка зазвичай приходять і на місці вже знайомляться, у них з'являється загальний інтерес і, природно, вони починають дружити. Плюс ми влаштовуємо різні заходи: взимку брали чоловічу групу і ходили на каток, влітку кожен місяць влаштовуємо пікніки. Далі збираємося робити тематичні вечірки, у нас з'явилися нові ідеї. На свята ми теж разом збираємося, наприклад, у нас була своя новорічна вечірка.

Ми намагаємося підтримувати один одного і поза залою. Спорт - це сила, і щоб її правильно використовувати, необхідно спілкуватися в правильному колі. Як говориться: "З ким поведешся, від того й наберешся".

- До вас часто приходять дівчата, яких кривдять і вони хочуть навчитися самооборони?

- Загалом, так, буває й таке. Іноді я беру дівчат з психологічними травмами, на яких хтось напав і вони тепер не можуть через це нормально жити в суспільстві. Їм потрібно перебороти цей страх. З такими дівчатами я займаюся індивідуально. І з часом, вони кажуть, що вони відчувають себе краще. Тобто, дівчина не переборола остаточно свої страхи, але, елементарно, сходити в магазин (те, чого раніше зробити сама не могла) для неї - не проблема. Вона відчуває себе більш впевненою, звичайно, вона не плекає ілюзій, що 100% "укладе" кривдника на лопатки, але розуміє, що зможе знешкодити його, щоб був час просто втекти.

- Як ваші батьки ставляться до того, що ви займаєтеся тайським боксом?

- Моя мама абсолютно задоволена тим, чим я займаюся. Вона рада, що я займаюся спортом, а не п'ю, курю тощо. Мама розуміє, що я думаю про своє майбутнє, про майбутнє своїх дітей. Вона пишається тим, що я чемпіонка України. Мене знають її знайомі, їхні діти розповідають їм, що бачили як я тренуюся в залі і моїй мамі це дуже приємно. З боку чоловіка батьки теж дуже підтримують і його й мене.

- Як реагують в суспільстві, коли чують, що ви займаєтеся тайським боксом і тренуєте жіночу групу?

- У суспільстві зазвичай дивляться оцінюючим поглядом - відразу починають шукати сліди травм, дивляться на мій ніс і намагаються знайти сліди від переломів. Потім, коли не знаходять, розуміють, що я абсолютно нормальна людина, звичайна дівчина. І при цьому, коли ти одягаєш підбори, сукню, шорти або лосини, підтягнуте тіло виглядає краще.

ЧИТАЙ ТАКОЖ: