Про українську письменницю Тамріко Шолі я дізналася в Facebook. Спочатку просто стежила за її публікаціями, потім прочитала одну з книг Тамріко «Всередини жінки» («Всередини чоловіка» поки в книжкових магазинах немає, перевидання буде тільки в кінці серпня), а пізніше дізналася, що письменница ненадовго приїде до Києва. Звичайно, я не могла втратити цю можливість, і за допомогою тієї ж соціальної мережі домовилася з нею про інтерв'ю. Ми зустрілися з Тамріко в затишному кафе в центрі міста, і за чашкою капучіно поговорили про життя письменниці в Німеччині, її книгах, «гені мудацтва» і про те, як закрутити роман з чоловіком, якщо ти журналістка.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
– Тамріко, ви довгий час жили в Києві. Зараз переїхали до Німеччини. З чим був пов'язаний переїзд?
– Я переїхала до Німеччини з кількох причин – професійних і особистих: у мене раптово помер тато, я залишила офісну роботу і зрозуміла, що мені потрібно зупинитися, щоб вирішити, куди рухатися далі.
– Чому обрали саме Німеччину?
Переді мною стояв вибір – або Німеччина, або Індія. Я поїхала у відпустку до старшої сестри в Західну Німеччину (де до цього жодного разу не була), і зрозуміла, що мені там комфортно. Через деякий час я переїхала туди жити. На той момент я знала німецькою всього кілька слів, проте рік потому, завдяки перебуванню в середовищі, змогла подолати психологічний і мовний бар'єр.
– На даний момент громадянкою якої країни ви себе почуваєте?
– Це складне питання. Визначення «національність» і «громадянство» – суто політичні умовності. Ментально люди здобувають певні риси тільки за рахунок того, що якийсь час живуть в тому чи іншому суспільстві, але це не означає, що вони себе почувають комфортно. Наприклад, в Україні є жінки, які не хочуть одружуватись. Виходить, вони змушені суспільству (та й собі) відповідати на питання: «Коли ж я нарешті вийду заміж?», замість того щоб, наприклад, виїхати до Швеції, де пізні шлюби – норма.
– Яке значення для вас має середовище?
– Середовище дійсно для мене відіграє важливу роль. Є багато міфів із серії «митець має бути голодним». Ніхто не повинен бути голодним. Творчість – теж робота. Європейські країни високотехнологічні тому, що більшість людей живе у комфортних умовах – у них є час покращувати, а не думати про те, що купити на вечерю. В Україні ж багато людей перебувають просто на межі виживання.
– Чим відрізняється німецька гуманітарна політика від української?
– У Німеччині є всі умови для того, щоб люди отримували вищу освіту. Крім безкоштовних ВНЗ є приватні, але будь-який бажаючий може взяти кредит, і поступово його виплачувати (у Німеччині досить лояльна система кредитування). Бути студентом у Німеччині – круто, бо це одна з найбільш захищених державою прошарків суспільства.
Думка про те, що Європа – це «гейропа» – помилкове. Так, в Кельні чи Берліні дійсно можна зустріти на вулиці людей нетрадиційної сексуальної орієнтації, але в маленьких містах такого немає, а в середньостатистичній родині, як правило, троє дітей.
– Ваші книги «Всередині чоловіка», а потім «Всередині жінки» стали в Україні дуже популярними. Як довго працювали над цими творами?
– У мене було 200 інтерв'ю з чоловіками і 100 з жінками. «Всередині чоловіка» я писала більше двох років. На другу книгу пішло трохи менше часу.
Не приховую, перед написанням першої книги намагалася знайти в чоловіках «ген мудацтва». Думала, ось розкажуть вони мені гидоту, а я потім про це напишу і в кінці поставлю жирну крапку, тому що всі чоловіки – мудаки (сміється). У мене була мета таким чином дати «ляпаса» всім своїм колишнім. Але через якийсь час я почала розуміти чоловіків, ненависть зовсім пішла, і контекст книги «Всередині чоловіка» кардинально змінився.
– Що стало мотиватором для написання книг?
– Мотиватором для написання книг на той момент були мої «невдалі стосунки». «Невдалі», як я вважала раніше, тому що вони не закінчилися шлюбом і дітьми. Тільки через деякий час у мене відбулася переоцінка цінностей. Вже зараз я розумію, якщо ми з кимось розлучаємося потрібно радіти – у нас виникає шанс жити краще.
– Не завжди виходить так думати...
– Погодьтеся, коли ми ріжемо палець, ми його обробляємо і знаємо, що він заживе. Так має бути і в іншому. Жінки схильні надмірно драматизувати. Життя коротке, а останні події в нашій країні красномовно показали нам, що будь-який день може виявитися останнім.
– Добре, як зав'язати з чоловіком роман, якщо ти журналістка?
– Зав'язати роман досить легко – для цього достатньо уважного погляду, щирої посмішки і оголеного плеча. Інша справа, як його продовжити і закріпити. Як зав'язати з чоловіком роман, якщо ти журналістка? Все те ж саме, тільки перед цим потрібно запросити його на інтерв'ю.
А зараз дивися відео про те, що повинен робити молодий автор, щоб його книги стали успішними:
Всі найактуальніші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого порталу tochka.net
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі