Пікап. Протиотрута: Навіщо я впустила його до свого життя?

Щоб проникнути до твого життя, пікапер використовує методи, про які ти навіть не підозрювала

Анна Богінська
Анна Богінська
письменниця,автор роману "Жити життя"
6 квітня 2016, 09:00
Твій вибір
Пікап. Протиотрута: Навіщо я впустила його до свого життя?

У попередньому матеріалі ми обговорили питання "Чому він обрав мене?". Тільки до цього запитання я завжди додаю друге: "Чому я його обрала?". Вірніше навіть не так: "Чому я його впустила до свого життя?". Сьогодні ми розглянемо другу сторону медалі під назвою "Стосунки з маніпулятором". Ця стаття найбільш важлива, тому що вона захистить тебе від отримання другої і, не дай бог, третьої медалі і позбавить від статусу "тієї, що біжить по граблях".

ЧОМУ ЦЕ СТАЛОСЯ ЗІ МНОЮ?

Тому що кожна з нас приймає рішення, які згодом визначають наше сьогодення. Або іншими словами: твоє сьогодні - це твій вибір вчора. Запитання тільки ось у чому: що змушує нас приймати ті чи інші рішення? Для мене відповідь очевидна: наша підсвідомість. Наше свідоме і несвідоме - це як айсберг. Зовні ми бачимо лише дуже малу частину, тому що близько 90% айсберга знаходиться під водою. У статті "Чому пікап працює?" я докладно пояснювала, що наш інстинкт розмноження, що живе в підсвідомості, змушує нас звернути увагу на цього "прекрасного принца".

А ось чому ми проігнорували інстинкт самозбереження при перших ознаках неадекватності поведінки самця?

Тому що, крім інстинктів, в нашому несвідомому знаходиться багато всього: розмиті поняття про стосунки, неефективна система цінностей, деструктивні програми і страхи, що живлять комплекси.

ДЕСТРУКТИВНІ ПРОГРАМИ

Програма "Вийти заміж" присутня практично у кожної, так як закладена нашим соціумом і посилена інстинктом розмноження. Причому, хочу звернути увагу, чим більше подружок вийшло заміж, тим більше активується ця програма. Коли вона включена, ти здатна прощати вчинки, які сигналізують про деструктивну психіку партнера. Саме це змушує тебе обрати в партнери "не того".

І це той момент, коли маніпулятор щільно входить до твого життя. Причому зверни увагу, що в більшості випадків жертви, що потрапляють в його сітку на тривалий час, старша за нього і мають травми від попередніх стосунків.

На цю базову програму накладаються програми-установки: "Якщо вийду заміж - значить назавжди!". Таку установку я вважаю явним проявом гордині. Втім, до гордині також відношу і "що люди скажуть!".

Я стільки вже витерпіла і піду! Ні! Що люди скажуть! Та й подружки зрадіють!

Базова програма змушує вибрати "не того", а установки змушують терпіти його поведінку. Подумай! Тобі боляче, а ти терпиш, щоб подружка не зраділа або мама не сказала: "А я говорила!".

СТРАХИ

Під час терпіння формується тотальна невпевненість в собі. Чому? Є така приказка: "Якщо людину часто називати свинею, то вона обов'язково захрокає". Чим більше ти знаходишся в деструктивних стосунках, тим більше падає самооцінка і зростає невпевненість в собі, а разом з цим активуються страхи.

Страх самотності, страх, що краще не буде, страх бути відкинутою, що засудять близькі, страх віку. Програми та установки, які живуть в підсвідомості, змушують перебувати в деструктивних стосунках, а перебування в них - активує страхи, які заважають прийняти рішення розірвати зв'язок з маніпулятором. Утворюється замкнуте коло. А Гравець продовжує придушувати, тим самим посилюючи біг по замкнутому колу. Але зрозуміти і визнати це нелегко.

РОЗМИТІ ПОНЯТТЯ ПРО СТОСУНКИ

Тому ми використовуємо логіку виключно для того, щоб своє рішення виправдати. І кожна намагається прикрити це рішення спочатку любов'ю, поступово додаючи фрази: "Я вже стільки пройшла!", "Всі так живуть!", "Зате є гроші!", "Багато хто й не таке терпить", "Заради дітей", "Б'є, значить любить", "Я не можу бути одна", "В моєму віці - я нікому не потрібна", "Йти нікуди"... Припускаю, що ти зможеш додати до цього списку щось своє.

Ми використовуємо слово "любов" як прикриття вибору, насправді заснованого абсолютно на інших причинах. Наші захисні механізми психіки і ті установки, які ми отримуємо в дитинстві, примушують нас поводитися саме так.

"Я терплю приниження через гординю" - сказати важко. Набагато простіше сказати:

Я зберігаю сім'ю. Я його кохаю.

Терпіти психологічний тиск і насильство через страх самотності - це не про мене, я ж не така, тому терплю заради дітей і тому, що його люблю. Моя ж думка, що любов - це обов'язково взємне почуття. Воно однозначно повинне приносити позитивні емоції і завжди нести в собі три складові: повагу, довіру, потяг. Тому все, що заподіює біль і перетворює тебе на раба, любов'ю бути не може. Це потрібно називати залежністю, маніпуляцією, пристрастю, чим завгодно, але тільки не любов'ю. Все, що заподіює біль, має бути негайно усунене з власного життя.

Але реальність дещо інша, страхи, якими напхана підсвідомість більшості жінок, змушують давати шанси і прощати "прекрасного принца" замість того, щоб дати йому під зад після першої "голки". Через розмиті поняття про стосунки ми спостерігаємо дивну поведінку маніпулятора, шукаємо йому виправдання і постійно заспокоюємо себе фразами:

Напевно, я щось не так зрозуміла!

Напевно, мені здалося!

Не може бути він таким!

Наступний виток - це пошук причин його поведінки в його нещасному минулому:

Я ж мудра! Потерплю! Він зміниться!

А ще є подружки, які стверджують що: "Всі терплять!". Неправда! Не всі! Ті, хто відмовилися терпіти і прийняли рішення усунути маніпулятора з життя, набагато щасливіші, ніж коли сиділи на "адреналіновому шприці". Тому подружок, які мотивують терпіти, теж потрібно усунути з власного життя. Вони отримують компенсацію від нещастя удвох. Коли ти нещасна, їй стає легше - вона вже не одна.

Насправді ж твої думки - це результат поневолення твоєї психіки, після якого відбувається активація страхів, які закривають очі на те, що відбувається. Як можна не розуміти очевидних речей?! Якщо людина методично приносить тобі біль - вона тебе не любить. Йому наплювати на те, що ти відчуваєш.

НЕЕФЕКТИВНА СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ

Пропоную тест. Розподіли 5 видів цінностей в порядку значимості для тебе:

  • діти,
  • коханий чоловік,
  • справа,
  • я,
  • батьки.

Перше - найважливіше, останнє навпаки.

Якщо на першому місці в цьому списку не ти, то це якраз є причиною всіх невдач і сумнівів у житті. Здорова психіка завжди ставить себе на перше місце. І це вірно. Якщо ж у тебе не так, то це сигналізує про деструктивні програми і наявність руйнівних страхів. Я говорю про це впевнено, тому що сама колись була на двадцятому місці своїх цінностей. Для того щоб мати те, що сьогодні є в моєму житті, мені довелося це змінити.

Правда в тому, що в цьому житті тобі нічого не належить. Нам не належать наші чоловіки, наша справа або навіть наші діти і батьки - все це зникає за один день. Тобі нічого не належить, крім себе. І тільки ти особисто - той актив, завдяки якому в житті відбувається все, що відбувається. Або не відбувається. Проте ми вмудряємося засунути цей актив на п'яте місце і потім ще ходимо і дивуємося, чому нами всі маніпулюють і постійно витирають ноги?

І не треба стверджувати, що ти у себе на першому місці. Якби це було так - маніпулятор ніколи б не прийшов у твоє життя! Ти б йому не дала такої можливості. Як тільки б він спробував влаштувати "голку" або "ближче-далі", ти б викреслила його зі свого життя назавжди. А якщо терпиш таке ставлення до себе, значить на першому місці він і тільки потім ти. І доказ цьому те, що ти дозволяєш йому так поводитися відносно себе. Чому дозволяєш? Тому що він - "господар", йому можна, а тобі не дозволено тому, що ти - раб "господаря"?

До всього іншого соціум вчить нас, що поважати і любити себе - це нескромно, це навіть якось непристойно. А ось самопожертва і страждання, навпаки, вкрай заохочується. Нас вчать страждати, терпіти і думати в першу чергу про дітей, чоловіків, батьків, роботу, друзів, кішку і її мишку і де-небудь потім тільки про себе. І спробуй сказати комусь, що спочатку ти, а потім діти. Заклюють! Тільки ті, що клюють, не розуміють, що без щасливої мами навряд чи дитина отримає щасливе дитинство.

Та й всі системи на кшталт тренінгів цю програму соціуму підсилюють і цьому сприяють. "Стань рабинею для чоловіка! Чітко знай, що він хоче", "Качай жіночу енергетику і будь гейшею", - вчить другий, "Стеж за собою" - кричить третій, "Будь позитивною!" - Наполягає четвертий.

Всі ці вчення, звичайно, у чомусь мають рацію, але тільки ти ніколи не будеш мати в цьому потребу, якщо знаходишся в своїй системі цінностей на першому місці. Чому? Тому що якщо ти на першому місці, ти ніколи не даси собі розпуститися до брудної голови або зайвої ваги, і не заради чоловіка, а заради себе. Коли ти у себе на першому місці, ти не потребуєш енергетичних практик гейші, тому що твоя енергія циркулює нормально. Тобі не потрібно зупиняти себе, щоб бути "в позитиві", тому що людина, яка поважає і розуміє себе, завжди знаходиться в ньому, так як те, що вводить його в негатив, обходить стороною. Тобі не загрожує самотність, тому що для самодостатньої особистості його не існує. І найголовніше: в твоє життя ніколи не прийде чоловік, який буде робити з тебе рабиню, бо він апріорі не зможе зачепити тебе своїми маніпулятивними прийомчиками. Твій світ буде іншим, тому що у тебе творча, здорова психіка.

Бути на першому місці в своїй системі цінностей - це розмова не про нарцисизм або егоїзм, не про відсутність емпатії, співчуття і співпереживання, не про відсутність турботи про інших. Це розмова про інше. Жінка з ефективним ставленням до свого "Я" має стабільну адекватну самооцінку, а значить емоційно стійка, знає свої потреби, мотивацію, короткострокові і довгострокові плани. Вона стабільна, вона господиня свого життя, і якщо її знесло в бік, то це тимчасово, тому що вона знаходить в собі сили повернутися в конструктивну взаємодію зі світом.


Який же вихід?


  1. Це розуміння того, що важливо не вийти заміж, а бути в конструктивних стосунках. І цьому треба вчити своїх дочок! І не словами, а прикладом! Що мріяти потрібно про те, щоб стати особистістю, а не про те, як підселитися до чоловіка, надіти обручку і терпіти.
  2. Це робота зі своїми установками і самооцінкою. Викорчовування цих бур'янів з власної підсвідомості часто буває болючим, але в результаті розумієш одну дуже важливу істину. По-справжньому щасливою стає та жінка, яка стала самодостатньою особистістю, з ефективною системою цінностей, в якої на першому місці - вона сама, на другому - її справа, на третьому - стосунки з чоловіком, на четвертому і п'ятому- діти і батьки. Тільки така здатна грюкнути дверима і піти, тому що вона впевнена в собі і фінансово незалежна. І саме такі отримують в своє життя хороші стосунки. І таких цінують і дуже бояться втратити. І тільки до таких вони виявляють повагу, бережуть довіру і відчувають постійний потяг.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (3)

символів 999
  • lady_ua 5 років тому

    Шикарно!

    Прокоментувати Мені подобається
  • Алла 6 років тому

    Я бы еще дальше мужчину задвинула, за детей и родителей. Хотя бы потому, что мужик - твой ровесник +- ну 5, ну 10 лет, а дети в начале жизни и родители на ее закате нуждаются в некоторой опеке.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Марик 7 років тому

    Я очень благодарна вам за информацию. Неделю назад натолкнулась на ваши статьи. Неделю приходила в себя, потому что наконец то нашла все ответы на все мои вопросы. Пикапером оказался человек, которого я знала с юности, но поближе, если это можно так назвать, познакомилась с ним два года назад. Ему 40, женат не был. Сам зацепил меня в соц сети. Наверно за много мелькала хорошими фотками )))И началось. Я понимала что с человеком что-то не то. Что это не нормально, сейчас все стало на свои места. Он типа изчез, но думаю что появится. А может и нет)))) Но теперь я с уверенностью могу жить дальше. Я действительно красивая, ухоженная, независимая, он хотел поламать во мне это все, но я как-то не поддавалась, но и не могла без него. Теперь могу ))) Еще раз спасибо вам большое.

    Прокоментувати Мені подобається