Дві третини українців називають своєю рідною мовою українську, але тільки 55% людей говорять вдома українською. Це означає, що приблизно 4 млн - 5 млн наших громадян не розмовляють мовою, яку вони вважають рідною.
Експерти Київського міжнародного інституту соціології стверджують, що суржиком спілкуються і пишуть від 5 млн до 8 млн чоловік).
Ми поспілкувалися з відомими українцями, яким зовсім не чужі питання мови.
- Оля Цибульська (співачка, ведуча):
Коли я приїхала більше 10 років тому в Київ із Західної України, з маленького міста Радивилів, то говорити українською, так як я розмовляла, і думати – це було село. При чому, в найгіршому розумінні цього слова. І це було дуже не модним і не сучасним, якимось олд-скулом. Дуже довго в Україні українське сприймали, як провінційне в найгіршому значенні цього слова. Сьогодні багато хто підлаштовується під події. В принципі, їх можна зрозуміти, тому що кожен хоче заробити копійку і кожен хоче бути актуальним, сучасним. І зараз, особливо з 2014-го року, коли, на жаль, до нас цей ренесанс в шоу-бізнесі прийшов через війну, всі звертатися до української мови, навіть ходити займатися, вчити її на курсах і намагатися в кадрі розмовляти українською. Для мене це завжди було природнім процесом, і мені приємно, що українська з’являється дедалі більше. Якою ціною – мене це лякає. Я б дуже хотіла, щоб українець перестав себе соромитися, щоб у нас цей процес самоідентифікації швидше відбувся. Наша Україна — ще дуже молода країна, і я думаю, що далі буде тільки краще. Я хочу, щоб українці у всьому світі розуміли, що бути українцем – це не спати на салі, це не носити труси з вишиванкою, це не фарбувати тин у жовто-блакитний колір, це не кричати "Слава Україні" на кожному повороті. Це — бути відкритим до світу, знати свою мову, шанувати своє минуле, дивитися стрімко у майбутнє, обмінюватися інформацією, бути максимально комунікабельним і показувати якраз, що ми вміємо бути сучасними і дивимося далеко вперед.
- Маша Себова (відеоблогер, мандрівниця):
Я багато подорожую і відвідала вже 34 країни світу, часто зупиняюся в хостелах і багато часу стою у всіляких туристичних чергах, щоб зняти цікаві штуки для свого тревел-влогу, тому стикаюся з великою кількістю туристів і місцевих жителів. І кожен раз, коли я знайомлюся з людьми в подорожах, вони хочуть дізнатися якісь базові слова українською мовою. І я завжди намагаюся навчити їх хоча б кільком фразам, зовсім недавно я була у Відні та в черзі до оперного театру зі мною познайомилася дівчинка з Кореї, вона попросила навчити її чогось українською, я попросила її повторити: "доброго дня", "лелека" і знаєте що? У неї дуже добре виходило, її вимова мене підкорила, особливо їй сподобалося слово "лелека". Схожа історія у мене була і з дівчинкою з Малайзії, їй теж дуже сподобалася українська. Так ось я подорожую і вчу українській іноземців у чергах до пам'ятників по всьому світу. У подорожах зі мною завжди не тільки камера, але і рідна мова.
- Ольга Кучер (телеведуча):
Я в побуті розмовляю "суржиком". Балакаю. Так балакала моя мама. Балакала моя бабуся. Балакає вся моя рідня. Ми родом із Київщини, якщо точніше, то з лівого берега. Вплив тут російської мови формувався сотнями років. Саме по нас ніби проходить межа між тими, хто говорить суто російською і тими, хто говорить суто українською. Ще в школі на мене часто злився батько, коли я пробувала говорити українською. Саме розмовляла, а не балакала. Бо ніби була не собою. Говорила надто чисто, надто рафіновано. Мені знадобилося дуже багато років, аби не соромитися цього. Аби не соромитися говорити українською. Використовувати слова “на кшталт”, “тим паче”, “неабияк”, “між іншим”, “цілком”. Ці крихітки обрамлюють твою мову. Вони просочуються у неї і роблять її живою. Це солодко і гордо. Говорити українською. Проте мені це довелося усвідомити вже дорослою. Уявляю, ЯК би я щебетала, якби з дитинства навколо мене розмовляли, а не балакали. Адже мова – це певний індикатор. Провідник. Це те, що поєднує тебе несвідомо з іншими. У турецькому готелі на морі, де українці спеціально говорять українською, аби їх відрізняли від росіян. Чи на футбольному матчі, де фани співають разом гімн України. Чи будь-де за кордоном, де ти почуєш рідну мову. Але, водночас, українцем тебе робить не мова. А те – чи любиш ти країну, в якій живеш. Українець – це не обов’язково той, хто говорить українською. Можна і російською, будь ласка. Зрештою, мову можна вивчити. А от примусити полюбити свою країну – навряд чи.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
- Ольга Руднєва (виконавчий директор Фонду Олени Пінчук):
Одного разу я написала пост про своє ставлення до української мови, після чого мені написала дівчина і запросила мене на курси української, до того ж абсолютно безкоштовно. Я трохи загальмувала, оскільки саме таких наслідків не очікувала. Але так працює секта української мови. Дівчина була дуже наполеглива, і вже через тиждень я відвідала перше заняття "солов'їної", після цього був тиждень спілкування виключно українською і наші уроки по скайпу раз у тиждень. Чи було складно? Так, спочатку постійно вистрибували англійські слова, я не могла чути себе з боку і шалено втомлювалася від спілкування українською. Мені здавалося, що всі навколо навмисно переходять зі мною на російську, і я ніколи в житті не зможу вдало пожартувати українською. Це все почалося два роки тому. Я до сих пір вчу українську, але вже набагато впевненіше пишу, виступаю і навіть спілкуюся з подругами українською. Я безмежно вдячна, що в той момент мене підштовхнули до вивчення мови. Я мрію, щоб такі ж можливості мали всі українці.
- Аліна Мисечко (телеведуча, викладач):
У мене в родині спілкувалися і російською, і українською. У школі я вирішила, що украінська мені милозвучніша і рідніша. І що хочу говорити саме цією мовою. Спочатку було дуже важко, бо люди надміру звертали увагу, коли чули українську. Часто запитували, звідки приїхала. Щоразу доводилося пояснювати, що я киянка і мені просто подобається говорити рідною мовою. Відчувався комплекс меншовартості українців, які боялися, що коли говоритимеш українською, усі подумюать, що ти не класний. Але чому тоді французи говорять французькою, а не португальською? Німці німецькою, іспанці іспанською, італійці італійською, а українці не можуть говорити украінською? Абсурд! Мова - наша самоідентифікація. На щастя, за ці кілька десятків років усе змінилося і люди з позитивом сприймають рідну мову. А дехто каже "поговори українською, так гарно слова звучать". Це так круто, нарешті ми почали сприймати рідну мову. Гарній українській я зобов‘язана тим, що стала журналістом і ведучою. Адже взяла участь у міжнарожному симпозіумі з українськоі мови і, як переможець, автоматом була зарахована до Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка. Зараз викладаю тут і навчаю студентів правильній вимові ведучих. Від чого кайфую. І ще дуже корисно знати українську, коли ти за кордоном. Тоді можна легко ідентифікувати себе від решти російськомовних націй, які перуть труси в басейнах і п’ють до ранку. Крім того, якщо я не хочу, щоб мене розуміли, говорю у туристичних районах українською. Словом, одні плюси.
- Олена Осипчук (директор з комунікацій мережі АЗК "WOG"):
Моя рідна мова - українська. Спілкуюся нею в основному на роботі, хоча вдома з дитиною з самого її народження теж спілкуюся українською. Чоловік спілкується російською, але це не заважає в домашньому спілкуванні, тому що, я вважаю, що так дитина відразу вчить дві мови. Я переконана, що абсолютно кожен українець, який живе в Україні або за її межами, повинен володіти рідною мовою, особливо це стосується держслужбовців. І я особисто підтримую введення мовних квот для контенту в Україні, тому що саме це дає можливість з'явиться українським музичним групам, співакам і сценаристам. Особлива радість - це озвучування фільмів у кінотеатрах. Мені до душі, коли я дивлюся фільми, дубльовані українською. Так він мені видається більш наповненим, ніж оригінал.
Щоб кожен українець зміг легко, доступно і безкоштовно вивчити рідну мову, Українська Біржа Благодійності разом з LINGVA SKILLS і українським Інститутом Майбутнього запустили проект, який дозволить створити онлайн-платформу для всіх охочих вдосконалити рівень володіння українською мовою, перш за все для державних службовців, викладачів, російськомовних громадян України, в тому числі для переселенців і тих, хто знаходиться на окупованих територіях.
Інструмент використовує інноваційні навчальні методики і IT-технології та буде доступний 24/7 у будь-якій точці світу. Таким чином цей проект стане не тільки масовим національним освітнім проектом, який у короткі терміни вирішує гостре питання оволодіння українською мовою і дозволяє позбутися від суржику.
Підтримати проект дуже просто: достатньо відправити благодійну СМС на номер 88002 - це 10 гривень з вашого мобільного рахунку, які допоможуть змінити країну на краще. Це інвестиція в країну, де всім нам жити.
Нагадаємо, нещодавно Кабінет міністрів України затвердив зміни в новий український правопис.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі