Вчимося не дивлячись: правда і міфи про навчання незрячих

Чи існують ВНЗ для незрячих, як вивчити іноземну мову, якщо ти не бачиш і чи можна опанувати цікаві хобі? З цими питаннями ми звернулися до гідів музею в темряві "Третя після опівночі" Віталії Ясінко і Вікторії Шевчук. У листопаді у світі відзначають День незрячих, приурочений до дня народження викладача Валентина Гаюї, який першим наважився навчати незрячих дітей за допомогою придуманого ним "унциала" — лінійно-рельєфного шрифту. Саме таким шрифтом були надруковані перші книги для незрячих. За такими підручниками навчалися незрячі аж до появи шеститочкового шрифту Брайля. Відтоді в підходах до отримання освіти незрячими багато що змінилося. Які можливості для них відкриті сьогодні, читай в нашому матеріалі.

Навчання незрячих в школі: правда та міфи

Незрячі діти вчаться в школі довше, ніж їх однолітки без аналогічних проблем із зором.

Віталія: Так, правда, тому що навчання йде за брайлівськими підручниками, і щоб оволодіти інформацією потрібно більше часу.

Вікторія: Так. Це відбувається тому, що більшість предметів вводяться в установах спеціальної освіти на рік пізніше. Наприклад, підручники в 7 класі зазвичай відповідають програмі 6 класу загальноосвітньої школи, в десятому — відповідають 9 класу. І нарешті, в 12 класі — 11 класу. В результаті після завершення 12 класу у нас такий же атестат, як і у випускників загальноосвітніх шкіл.

Незрячі учні вчаться за підручниками зі шрифтом Брайля та за звичайним.

Віталія: Є підручники шрифтом Брайля, а також аудіо-підручники і текстові підручники, які зчитуються за допомогою програми озвучування.

Вікторія: У школах для незрячих дітей підручники видані шрифтом Брайля. Але не всі в новій редакції, адже такі підручники коштують набагато дорожче, ніж звичайні. І їх не так часто перевидають. У школі для дітей із вадами зору — звичайні підручники, за якими навчаються зараз українські школярі.

Відчуй Київ — Гід музею Третя після опівночі Віталія Ясінко © Олег Батрак

У школах для незрячих немає фізкультури і малювання, але є додаткові уроки для незрячих.

Віталія: Не правда. Зазвичай в школах для незрячих є уроки фізкультури і малювання, але вони адаптовані під потреби незрячих дітей. Якщо це фізкультура, то адаптовані пристосування для занять: біг по колу по мотузці, баскетбольне кільце з дзвіночком, діти навіть грають в спортивну гру для незрячих голбол. На уроках малювання діти працюють із спеціальним трафаретом, виколюючи малюнок. Також діти розвивають навички орієнтування в просторі: вчаться ходити за допомогою тростини, вивчають лікувальний масаж.

Вікторія: Є і фізкультура, і малювання, а ще діти ходять на додаткові гуртки, спортивні секції та в музичні школи. Все обирається за інтересами, здібностями і можливостями учнів.

Іноземні мови незрячі вчать з ухилом на вимову і розуміння розмови.

Віталія: Не правда. У школі вивчення іноземної мови відбувається за підручником, обов'язково надається значення граматиці. Шрифт Брайля для кожної мови відрізняється.

Вікторія: Іноземні мови вивчають відповідно до шкільної програми. Діти вивчають і правопис, і вимову, пишуть і читають за Брайлем. Учні з високим рівнем знання іноземних мов отримують спеціальність перекладачів або вчителів і успішно реалізують себе в цій сфері.

Навчання у ВНЗ

Незрячі навчаються в окремих групах ВНЗ.

Віталія: Не правда. Навчання незрячих у ВНЗ нічим не відрізняється від навчання студентів з нормальним зором. Ми вчимося в звичайних університетах, звичайних групах. Підлаштовуємось всілякими способами до процесу навчання. Якоїсь особливої програми немає.

Вікторія: Більшість спеціальностей, які вибирають для себе незрячі, отримують в звичайних вузах і за звичайною програмою, а деякі навіть потім залишаються викладати. Є окремі групи масажистів в Генічеську і Львові.

Незрячі вибирають "спокійні" хобі, які не вимагають активних пересувань.

Віталія: Не правда. Раніше займалася спортом, музикою (грала на бандурі), ліпленням з гончарної глини. Зараз, на жаль, на це не вистачає часу, а на щось здоров'я. Однак, є багато цікавих ідей на майбутнє. Наприклад, блог або ютуб-канал "Незрячий ревізор".

Вікторія: Я люблю плести з бісеру, до речі, опанувала це хобі вже коли втратила зір. Ще обожнюю подорожувати. Мене приваблює різноманітність нашої планети і особливості різних міст і селищ. Люблю спорт — йогу, скандинавську ходьбу, плавання, активні туристичні походи і екстремальні розваги. Рух — це життя!

Раніше ми розповідали, що в Києві проходять екскурсії з незрячим гідом.

ЧИТАЙ ТАКОЖ: