Свято жіночності чи рівності: чому нам потрібно виходити на марш 8 березня?

Можливо ти чула, що деякі люди виходять на марш у Міжнародний жіночий день 8 березня. Цікавились, чому? У цій статті, підготовленій спільно з Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні, ми розповімо, про що насправді Міжнародний жіночий день та як краще вітати жінок.

Як і коли з’явився Міжнародний жіночий день?

Сьогодні ми всі можемо голосувати та висуватися на виборах. І чоловіки, і жінки можуть претендувати на роботу у бажаній сфері діяльності. Однак менше ніж 100 років тому багато з цього було неможливим для жінок.

Жінки не тільки не могли голосувати чи балотуватися, вони також стикалися з різними обмеженнями у доступі до ринку праці. У деяких європейських країнах заміжні жінки не могли працювати без згоди чоловіка ще кілька десятиліть тому, наприклад, у Франції до 1965 року та в Іспанії до 1975 року.

Міжнародний жіночий день вперше з’явився внаслідок робітничих (за право на працю та рівну заробітну плату) та суфражистських (за виборче право) рухів наприкінці XIX століття в Північній Америці та по всій Європі.

Давай розглянемо деякі важливі дати руху за права жінок. Якщо ти хочеш заглибитися в тему більше – прочитай цю статтю.

1848 рік. Перший з’їзд за права жінок відбувся в США в 1848 році. У той час жінки не мали права голосувати на виборах або вчитися в університеті.

З’їзд започаткував рух за жіноче виборче право, і повільно почали з’являтися успіхи: у 1893 році Нова Зеландія стала першою суверенною державою, яка надала жінкам виборче право. Далі були Австралія в 1902 році та Фінляндія в 1906 році. Великобританія надала виборче право жінкам старше 30 років у 1918 році, а американські жінки отримали ті ж самі права, що і чоловіки, на виборчих дільницях у 1920 році.

Чому саме 8 березня?

1917. Жінки в Росії протестували в останню неділю лютого 1917 року (яка припала на 8 березня за григоріанським календарем). Чотири дні потому цар зрікся престолу, а тимчасовий уряд надав жінкам виборче право. Після Революції 1917 року Радянська Росія розповсюдила свято серед комуністичних країн та комуністичних рухів у всьому світі.

1975. Організація Об’єднаних Націй почала святкувати 8 березня як Міжнародний жіночий день, щоб відзначити досягнення жінок у різних сферах життя.

Незважаючи на досягнутий прогрес, все ще залишається багато проблем. Через дискримінаційні соціальні норми, які визначають, що жінки мають та не мають робити, жінки у всьому світі продовжують страждати від насильства та дискримінації просто тому, що вони жінки. Загальносвітова статистика свідчить, що вони виконують втричі більше неоплачуваного догляду та домашньої роботи, ніж чоловіки, та отримують на 16 відсотків меншу зарплату за ту саму роботу, ніж чоловіки. У світі лише 1 з 4 керівників — жінки. Жінки все ще недостатньо представлені в політичному керівництві (наприклад, в Україні лише 20,8 відсотків жінок у парламенті), і їхня роль у науці також недооцінена.

Чому нам усім слід виходити на марш 8 березня?

Як ми бачимо зараз, існує маса причин, чому жінки все ще виходять на марш у цей день. Ґендерні стереотипи та, як наслідок, нерівність глибоко вкорінені в наших суспільствах, не даючи жінкам користуватися тими ж правами, що й чоловіки. Суспільство все ще “говорить” жінкам в Україні, що робити і ким бути, за допомогою невисловлених сподівань чи навіть відкрито. Тільки згадайте, коли востаннє ваша мама, подруг/-а, колега сказали вам вийти заміж, завести дітей, або порадили "вдягтися як жінка" тощо.

Жінки не повинні стикатися з сексизмом, дискримінацією та насильством через те, що вони народилися жінками. В Європі та, зокрема, в Україні, ґендерне насильство щодо жінок та дівчат, включаючи домашнє насильство, є однією з найсерйозніших форм порушення прав людини щодо жінок та дівчат. Згідно з дослідженням ОБСЄ у 2019 році, дві третини (67 відсотків) жінок повідомили про психологічне, фізичне або сексуальне насильство з боку партнера/-ки чи іншої людини. Половина постраждалих жінок нікому не розповідала про найсерйозніший інцидент сексуального насильства проти них після того, як це сталося.

Недавнє дослідження Міністерства соціальної політики України показує, що в 2020 році кількість офіційних скарг про домашнє насильство зросла на 66 відсотків у порівнянні з 2019 роком. 86 відсотків цих скарг надійшли від жінок.

Що ми можемо зробити?

Насильство не має приховуватися. Нам потрібно слухати жертв та вірити їм. В наших руках дати жінці, яка зазнає зараз або пережила ґендерно зумовлене насильство, безпечний простір, в якому вона зможе говорити та бути почутою. Винна особа є єдиною причиною насильства. Нам варто виступати проти звинувачення жертв і протидіяти думці, що уникати таких ситуацій — це завдання жінок.

Україна має доволі потужні правові механізми, щоб притягнути до відповідальності осіб, які вчинили насильство щодо жінок, та надати допомогу жертвам насильства. Люди, які пережили насильство, розповідають про свій досвід більше, ніж будь-коли раніше, і кожен може зіграти свою роль у забезпеченні справедливості. Не кажи: "Чому вона не пішла?". Скажи: "Ми чуємо тебе. Ми тобі віримо. Ми з тобою".

Ти також можеш зателефонувати до правоохоронних або правозахисних організацій за допомогою та порадою: 0 800 500-335 — безкоштовна національна гаряча лінія для запобігання домашньому насильству; чат-боти МВС України #ДійПротиНасильства в Telegram та Viber (якщо жертва домашнього насильства знаходиться в одній кімнаті з кривдником і не може розмовляти по телефону). Вся інформація, план безпеки та покрокові інструкції, якщо ти стала свідком насильства, є на rozirvykolo.org.

Підтримай жертв насильства та долучайся до маршу 8 березня. Покажи жінкам, що вони не одні у своїх стражданнях.

Тож дарувати тюльпани чи ні?

Якщо твоя партнерка, мати, подруга чи бабуся люблять квіти — чому б і ні? Даруй їм тюльпани 8 березня, 9 березня або в будь-який інший день року. Давай лише пам’ятати, що день називається Міжнародним жіночим днем, і він не про весну, красу та жіночність. Натомість цей день є гарною нагодою нагадати всім нам про те, що до всіх нас слід ставитися однаково, незалежно від статі та ґендеру. Це гарна можливість розказати свою історію, відзначити досягнення жінок та встати за рівність разом, чоловікам та жінкам.

Раніше ми розповідали історії дівчат, які реалізувалися в "чоловічих" професіях.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

• Співачка GARZA про вподобання в стилі і особисті fashion-відчуття
• Дівчата та жінки у науці: чотири українські науковиці, які надихають

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!