Правила щасливих сімей: поради психолога, як побудувати гармонійні відносини

Дізнайся, що потрібно знати молодятам перед створенням сім'ї і як вирішувати проблеми в шлюбі

tochka.net
tochka.net
автор
14 травня, 19:45
Секс і стосунки
Ексклюзив
Як побудувати щасливі стосунки © Depositphotos

15 травня відзначають Міжнародний день сім'ї. З нагоди свята редакція tochka.net звернулася за коментарем до психолога Олени Єрмоленко та дізналася, як побудувати щасливі здорові відносини, що потрібно знати перед вступом у шлюб і про те, як поліпшити відносини з партнером.

Експерти
Психолог Олена Єрмоленко © facebook.com/elenayermolenko/

Що потрібно знати, перед укладенням шлюбу

Уявлення про сім'ю у кожного своє і нерідко воно засновано на ілюзіях і помилкових уявленнях, які ми часто черпаємо з казок. "Одружилися і жили довго і щасливо" — це та сама фраза, яка наштовхує на думку, що жодних проблем після укладення шлюбу виникнути не може.

Олена Єрмоленко погляд експерта
Любов і сім'я — не тотожні поняття. Сім'я — це не тільки любов. Любов — це єдність людей на емоційному рівні. А сім'я — єдність двох людей на соціальному рівні, що має на увазі під собою новий тип відносин — партнерство. Уміння разом жити і домовлятися, вирішувати виникаючі проблеми, ділити відповідальність. Всім знайома фраза "човен любові розбився об побут", "битовуха вбиває відносини". Але при цьому вирішення побутових питань об'єднує понад 60% пар. Один з вирішальних чинників — вміння домовлятися в побутових речах. Якщо у ваших стосунках настали нелегкі часи — розмовляйте один з одним. Не накопичуйте мовчки образи і не сипте взаємні докори, а постарайтеся згадати навіщо ви разом. Це найголовніше питання!

Що потрібно знати перед укладенням шлюбу: 5 фактів

  1. Ви не завжди будете любити один одного як в день весілля. Це нормально. Після року взаємин потяг і рівень гормонів дещо знижується. Медовий місяць і гаряча пристрасть не може тривати вічно. Кожна пара переживає злети і спад фізіологічного тяжіння. Кількість сексу може знизитися, але зате якість — істотно підвищується разом з тим, як в парі зростає довіра, пізнання один одного і цікавість до експериментів.
  2. Ви — різні люди. Не тільки тому що один чоловік, а інша — жінка. Стать тут ні до чого. Ви обидва Особистості, і у вас є свої думки. Кожен з вас має свій життєвий досвід, свою історію розвитку, своє сприйняття і ставлення до різних питань. І це нормально, що в деяких моментах партнер може з вами не погоджуватися. Ви — не його батько, щоб він/вона вас слухався як старанна дитина. Мати свою точку зору і висловлювати її — краще, ніж прикидатися кимось іншим і намагатися догодити, прислужитися, відповідати очікуванням партнера. Дозволяти собі бути собою, а іншому бути іншим і витримувати цю інакшість — то, що дійсно важливо.
  3. Діти — не мета створення сім'ї. А один зі складових елементів. І так, сім'я цілком може існувати і без дітей. Діти — це гості у вашому домі. І в майбутньому — самостійні люди, яким ви допомагаєте вирости і благополучно відокремитися, коли їм виповниться 18 років. Народження дитини не освіжить почуттів у парі, якщо в ній існують проблеми між чоловіком і дружиною. Нерозуміння цих фактів часто призводять до розлучення після знелюднення "сімейного гнізда".
  4. Самотність. Сім'я не рятує від самотності. Швидше навпаки — у стосунках з коханою людиною загострюються ранні психотравми, отримані в дитячо-батьківських відносинах. Страх самотності, боязнь бути кинутим, і емоційна залежність від партнера тягнуть за собою страждання і конфлікти в парі.
  5. Ви обоє згодом сильно змінитеся. І не тільки зовні. Головне властивість життя — це плинність. Якщо йти в ногу один з одним і з цими змінами, рости і розвиватися разом і водночас кожному — як особистості, цікавитися один одним і вибирати один одного в дружини і чоловіки щодня, то сім'я буде для вас джерелом сили і натхнення.

Відставити докори: як висловлювати невдоволення, щоб не зачепити почуття партнера

Перше невдоволення або незгоду партнери, як правило, висловлюють докорами. Але докори руйнують стосунки і часто переростають у сварки. При цьому один відчуває себе винуватим або переповненим злоби і агресії, а бажання того, хто дорікав залишається як правило, не усвідомленим і незадоволеним.

Олена Єрмоленко погляд експерта
У багатьох сім'ях прийнято висловлювати своє невдоволення в формі докорів. І передається це з покоління в покоління. Батькам таким чином легше контролювати своїх дітей. Винним легше управляти. Викликаючи у дитини почуття провини і гостре бажання виправити ситуацію, батькам простіше робити з них слухняних дітей. А ось в дорослому віці це призводить до того, що людина боїться зробити помилку, взяти на себе відповідальність, опиняється в позиції жертви. Робить все можливе, тільки щоб не зустрітися з цим тиснуть почуттям провини, яке накопичується з самого дитинства і примножується з роками.

Але альтернатива докору є, говорить психолог Олена Єрмоленко. Його завжди можна перетворити в прохання. Давайте розберемося, як виглядає докір, а як — прохання.

Докір — це завжди "Ти-повідомлення". Наприклад: "Ти зробив знову щось не те і не так". Це судження з позиції "Я оцінюю твої дії як погані", я тебе засуджую.

Прохання — це "Я-повідомлення", тобто ми висловлюємо свої почуття і своє прохання.

У людини завжди є вибір сказати або "ти поганий, ти мене налякав/розлютив" — як ніби караємо дитину з позиції батька, що звинувачує, або ж спілкуючись на рівних як дорослий-дорослий сказати: "Я засмучена і мені це не подобається, і я прошу тебе в такому тоні зі мною більше не розмовляти".

Олена Єрмоленко погляд експерта
"Я — повідомлення" не містить докору, а значить і не викликає у партнера захисну агресію і бажання виправдовуватися і оборонятися. Я-повідомлення не звинувачує партнера. Вони висловлюють ваші почуття і ваше прохання. Ви при цьому не пригнічуєте свої почуття. Невдоволення, незадоволення не переростає у ваші психосоматичні захворювання або в пасивну агресію в поведінці вашого партнера. При цьому звичайно у партнера з'являється вибір — чинити так в наступний раз чи ні. Прохання несе в собі свободу вибору. І тут немає 100% гарантії, що партнер як слухняна дитина прохання виконає.


Раніше ми розповідали про форму психологічного насильства газлайтінг.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі

символів 999