Отже, це сталося: стосунки офіційно закриті. Сказала останні образливі слова, порвала фото, викинула подарунки, наглухо зачинила двері. Але що робити з серцем, у якому все ще живе та завдає болю пам'ять про щастя вдвох? Якщо пам'ятається його голос, погляд? Якщо мало не в кожному перехожому – його обличчя? Як не збожеволіти, намагаючись вбити своє нещасливе кохання?
Психологи – на зразок хірургів
І вони не схильні розглядати нещасливе кохання під лупою поета, нагороджуючи його афоризмами «вічне» та «фатальне». Для професійного психолога нещасливе кохання – це сильна залежність, що загрожує негативними наслідками для здоров'я. А якщо так, то й боротися з нещасливим коханням потрібно звичайними психотерапевтичними методами.
А саме:
Ухвали остаточне рішення!
Психологи стверджують, що значну частину страждань після розриву забезпечують нам… надії на те, що ще не все закінчилося. Ці надії – як трубка для прямого переливання крові з тебе… Але куди?! Навіть не йому, недостойному. А просто в повітря. Обірви зв'язок із минулим! Вольовим зусиллям заборони собі думати про нього, згадувати…
Відслідковуй свої думки, не дозволяй їм «брати себе в полон». Це складно, але можливо.
Не вдається? Отже, в тобі живуть невисловлені образи та недомовки.
З образами й недомовками нещасливого кохання працює гештальт-терапія
«Покажи» свої образи! Але не подумки, а на папері. Пиши авторучкою або друкуй на комп'ютері. Виділи для «вбивства» свого нещасливого кохання годину часу, сядь і запиши все, що ти хотіла б сказати предмету свого нещасливого кохання. А потім спали цей аркуш, уявляючи, як разом із ним згоряє весь твій біль.
В арсеналі гештальт-терапії – ще один спосіб: постав стілець напроти себе, уяви, що на ньому сидить той, кого ти хотіла б забути, але поки що не маєш сил. Вислови йому все, що тебе мучить: його черствість, жорстокість, неуважність і т.д. Але не забудь і подякувати йому за все хороше.
Якщо поганого нагромадилося більше, спробуй замість безглуздих страждань під час поїздки в метро, дорогою на роботу та назад виголошувати фразу: «Із коханням і подякою я пробачаю… (ім'я)» . Повторюй цю вправу доти, поки в грудях при спогаді про нього не з'явиться відчуття тепла. Це означає, що всі образи відпущені, зв'язок із минулим перерваний.
Дозволь собі ридати! Але за графіком
Придушені ридання – ще гірше, ніж ті, від яких червоніють очі. Дозволь собі постраждати! Але встанови чітку дату, після якої ти візьмеш себе в руки. Найкраще укласти із собою письмовий договір. Із Предметом договору, терміном дії зобов'язань тощо. Познач у настінному календарі число, після якого ридання через нещасливе кохання заборонені! Але май на увазі: право на ридання треба обмежити не більше ніж двома тижнями! Договір завдовжки з рік – прямий шлях до психіатричної лікарні.
Домалюй йому вуса пірата та роги!
Ну, не буквально! Твоє завдання: побачити предмет свого нещасливого кохання в негативному світлі. У кожної людини є «плюси» та «мінуси». Коли кохаєш, бачиш «плюси». Настав час зосередитися на «мінусах»! Згадай про його огидну звичку приплямкувати, хропти, копирсатися в носі. Згадай, що він не знає географію та не вміє забивати цвяхи, зате любить пиво й заробляє вдвічі менше за тебе. І «оце» ти кохала? Навіщо? За що? Забудь негайно!
«Перев'яжи рани»
Перший час після розставання – найкращий, щоб потішити себе всім, у чому ти собі так довго відмовляла. Солярій, СПА, стрижка у кращого стиліста, неймовірна сукня – постарайся собі ні в чому не відмовляти! Жінки напрочуд сильні і можуть пережити буквально все. Але пошкодуй себе, найкращу! Навіть нещасливе кохання, яке виривають із серця, залишає криваві рани. Лікуй їх всіма доступними тобі способами!
І пам’ятай: ти варта кращого, найкращого!
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (13)
-
Гость
10 років
тому
-
Гость
10 років
тому
-
Гість
10 років
тому
-
Льолік
11 років
тому
-
ЛОГИКА
13 років
тому
-
dianoczka
13 років
тому
-
Гость
13 років
тому
-
umanets08
13 років
тому
-
Гость
13 років
тому
-
Гость
13 років
тому
Показати щеА как ты забываешь свою несчастную любовь?
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Відповідь: Хочется умереть, чтобы ничего не чувствовать. Ещё больше гложет зависть, что он сразу же нашел девушку мечты и завели ребенка. Хотя это чувство никогда не было мне свойственно - я даже не знала, что такое завидовать, а сейчас всё чаще ловлю себя на этой мысли. Просто он первый пробудил во мне женственность - единственный мужчина в жизни на которого хотелось равняться, но я была маленькая и глупая, не понимала всей ответственности за отношения.
А как ты забываешь свою несчастную любовь?
Прокоментувати Мені подобається (3 користувачам)Відповідь: я після 2х років проживання разом....ЗАБУЛА!!!!!!!! І Я БЕЗМЕЖНО РАДА І ГОРДА ЗА СЕБЕ!Я вийшла заміж,в мене коханий чоловік.......синочок.....я і сама щаслива дружина на світі!!!!ДІВЧАТА"якщо доля вас розвела-ЦЕ ВСЕРІВНО НАКРАЩЕ!!!!тому що завжди знайдеться той що щиро покохає,і прийме тебе таку як ти є!а якщо розійшлись-це знак що це не твоя людина))))підніміть носики вгору,взувайте каблуки,і йдіть з гордо піднятою головою!ВАШЕ ЩАСТЯ САМЕ ЗНАЙДЕ ВАС!!
Кажуть клин клином. Як трагічно це не звучало, але я так і робила. Забувала про нього, заводила нові знайомства, зустрічалась із хлопцями. Але всерівно я їх кидала, бо розумію ,що кохаю лише його. Вже пройшов рік і 2 місяці ,як я його не бачу, проте він всерівно не виходить із думок. Я жити нормально не можу. Я не заперечую, що жила без нього, так, пробувала, намагалась, чуть заміж не вийшла. Та все марно. Допоможіть! Благаю Вас. Вже не знаю, може це вже не кохання, а якась хвороба. Я мабуть помішалась на ньому.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Нові знайомства, враження, почуття, відносини...) Клин клином,як кажуть...
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)Легко сказать!!! Я вот уже 4 года мучаюсь... И что самое главное мозг все понимает, а сделать ничего не могу!!! Судьба распорядилась так, что я вышла замуж за другого, родила ребенка. А ЕГО забыть никак! не получается.... Дошло до того что на улицах мерещится стал :))) И еще. Недавно он позвонил и сказал что это я виновата в том что у нас нечего не получилось... Зачем он это сделал? Он наверное просто не понимает, до какой степени мне и без того было больно!!! Он вскоре женится, они ждут ребенка, у меня тоже есть муж и ребенок. УЖЕ НИЧЕГО НЕЛЬЗЯ ИЗМЕНИТЬ, но и ИЗБАВИТЬСЯ ОТ ЭТОГО наваждения НЕВОЗМОЖНО!!! Как жить дальше? ТУПИК...
Прокоментувати Мені подобається (8 користувачам)Я все розумію!!!Але він зі мною ходить в одну школу і в один клас що тоді робити???
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)время лучший доктор а не терапия.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Хорошая статья, четко и по существу. Жаль, что мне пришлось самой путь к выздоровлению искать, а тут все на блюдечке.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)ну а ещё - зачем париться, елси что-то не складывается? мы не можем быть за всё в ответе. нет так нет. и так хорошо. не надо идеализировать все условности, принятые в обществе, стремиться к каким-то общепринятым "нормам", верить в сны и приметы.. Лучше проще относиться к жизненным отношениям и ничего и никого не принимать всерьёз, потому что есть такая важная жизнь, где вы действительно нужны, от чего вы действительно получаете радость и удовлетворение, а всё остальное - с кем вы будете., как вы будете - это всё второстепеное и складывается исключительно по судьбе. так что не стоит никого считать врагом или оппонентом. надо переключить своё внимание на настоящую жизнь, на насущные жизненные проблемы, и все наши неурядицы в отношениях покажутся нам детским садом.
Прокоментувати Мені подобається (8 користувачам)Ох да эта любовь делает женщину слабой(
Прокоментувати Мені подобається (3 користувачам)