Вийти заміж за себе або що таке сологамія

Серед міленіалів (покоління людей, народжених у часовий проміжок із 1980 по 2000-й роки) набирає популярність сологамія. Таким людям не хочеться шукати свою другу половинку, вони щасливі й на самоті, тому одружуються... із собою.

Першою жінкою, яка сказала "так" самій собі, стала Лінда Бейкер. Це сталося в 1993 році, їй тоді виповнилося 40 років. Вона справила справжнє весільне свято, запросивши сім подружок нареченої та 75 гостей. Приклад Лінди надихнув творців серіалу "Секс у великому місті" на епізод, де Керрі виходить заміж за саму себе.

Редакція tochka.net поспілкувалася з психологом-практиком Оленою Матушенко і дізналася, чому тенденція вступати в шлюб із самим собою з'явилася в сучасному світі.

Олена Матушенко

психолог-практик

погляд експерта

Можна розглядати цей тренд в декількох аспектах — соціальному, філософському і психологічному. З соціального погляду, швидше за все, це свідчить про трансформацію інституту шлюбу і про те, як у різних культурах вона відбувається. З філософського — про те, що все тече, все змінюється, і це явище говорить виключно про різноманітність світу як такого. Але цікаво поглянути на прагнення вийти заміж за себе з точки зору психології.

Бажання побути наодинці з собою

Популярність сологамії, яка зростає, останніми роками пов'язують з тим, що ми втрачаємо себе в нашому стрімкому, динамічному житті. Занурені в нескінченний потік інформації та спілкування в соціальних мережах, багато хто з нас просто відвикають бути на самоті. Тому вкрай важливо дивитися у внутрішнє "дзеркало", щоб прислухатися до себе й заново відкривати, хто ми і що хочемо відобразити в інших.

Олена Матушенко

практикуючий психолог

погляд експерта

Кожній людині властиво час від часу прагнути бути наодинці з собою. Як часто ми чуємо від інших і говоримо собі: "Мені потрібно побути самому". Навіть при дуже гармонійних стосунках це абсолютно нормально. Причому таке бажання може виникнути, коли потрібно просто зосередитися і зібратися з думками для вирішення якогось завдання. Або необхідно щось переосмислити, подумати, помедитувати, згадати, хто ти, знайти внутрішній спокій і гармонію. Це про накопичення власного ресурсу.

Стадія монади

Монада — це здатність людини жити із самим собою. У цей період відбувається формування власної ідентичності, виникає можливість і необхідність перебувати на самоті, шліфується вміння створювати для себе комфортні умови, зміцнювати свої особисті кордони. Стадія монади не залежить від віку, хоча частину її ми, звичайно, проходимо, коли вперше їдемо від батьків і починаємо жити окремо.

Олена Матушенко

психолог-практик

погляд експерта

Період монади може проживатися, навіть коли ми перебуваємо вже у більш зрілому віці. Від того, наскільки комфортно ми почуваємось на самоті, залежить те, наскільки нам буде комфортно у стосунках з іншими. В іншому випадку людина стає залежною від того, як до неї ставляться ті, хто її оточує. Незалежно від того, чи чекає вона на схвалення, чи вимагає його.

Вийти заміж за себе — Іноді нам просто потрібно побути наодинці із собою © Jonathan Borba, unsplash.com

Недовіра і страхи

Сологамія — це свого роду катарсичне визнання співчуття до себе та обіцянка дати собі те, чого ми часто домагаємося від інших людей. Її ідея в тому, щоб тримати своє серце в руках і піклуватися про нього так само, як про чиєсь інше. Це довічне зобов'язання повністю любити себе.

Але якщо бажання вийти заміж за себе будується на недовірі до інших, то це говорить якраз про нездатність прийняти себе — вважає психолог.

Олена Матушенко

психолог-практик

погляд експерта

Маніфестуюча форма прояву недовіри до інших і декларація того, що я можу довіряти тільки собі, свідчить про внутрішню невпевненість і якраз про зворотне. "Я собі не довіряю і боюся, що хтось, хто буде поруч, відобразить мою недосконалість". Людина, яка перебуває в гармонії з собою, здатна прийняти себе з усіма своїми чеснотами і недоліками (які, по суті, ні те, ні інше). Це наші унікальні здібності. А плюсом або мінусом наділяємо їх тільки ми, і чималу роль тут відіграє наше оточення. І якщо ми можемо прийняти себе, то в змозі прийняти і свого партнера. Так, він буде відрізнятися від нас, він інший. Але те, що нас відрізняє, може стати доповненням одне одного. Я зараз, звісно, говорю про норму, а не про крайнощі. Бути у стосунках чи ні — це вибір кожного. Побути на самоті, коли це необхідно — важливо. Ми всі прагнемо щасливого життя, а гармонійні стосунки — це одна з важливих сфер життєвого балансу.

Нещодавно ми писали про кінкі-паті: що це за формат вечірок і як вони проходять.

ЧИТАЙ ТАКОЖ: