Про що не можна писати і говорити під час війни

Ганна Маляр, заступниця міністра оборони України, розповіла, про що не можна говорити під час війни та чому.

Чому під час війни не можна публічно говорити чи писати про те, що Україна веде з кимось перемовини про постачання військової техніки, зброї, амуніції і чого завгодно для ЗСУ?

Тому що РФ робить все можливе аби зірвати контракти.

Чому під час війни не можна говорити про те, що вже відбулись поставки і в нас є щось новеньке?

Тому що ворог одразу корегує свої дії під нові дані.

Чому не можна називати точні адреси та впізнавані описи об‘єктів, у які влучили ракети або у які промахнулись ракети?

Це ви вже всі знаєте — бо це коригування вогню для ворога.

Чому не можна публічно викладати військові об‘єкти (госпіталь це теж, між іншим, військовий об’єкт), місця знаходження зброї, військової техніки, особового складу?

Тому що в десятки разів збільшується ймовірність знищення об’єкта ворогом.

Чому не треба публічно під час війни робити фактчекінг заяв і публікацій силових відомств та спецслужб?

Тому що це війна. Повірте, що ці заяви проходять велику кількість відомчих фільтрів і якщо вони оприлюднюються, значить так треба для оборони держави. Після перемоги — буде натхнення, розберетесь.

Чому не треба публічно і непублічно сумніватись у рішеннях та поінформованості ЗСУ?

Тому що ЗСУ найбільш поінформовані про ситуацію на фронті. І якщо вам не зрозуміле рішення, значить ви просто не все знаєте. Крім того, військові рішення не можуть прийматись під впливом громадської думки — бо це професійні рішення, це так само як в хірургії.