Війна в Україні: що має бути в тривожному рюкзаку на випадок ядерного вибуху

Експерт також розповів, як діяти, якщо ядерний вибух все ж таки буде

Олена Токарчук
Олена Токарчук
шефредактор
27 вересня, 17:40
Здоров'я
Що повинно бути в тривожному рюкзаку на випадок ядерного вибуху © freepik.com

Війна в Україні, на жаль, продовжується. У відповідь на успіхи ЗСУ ватажки орків та їхні пропагандисти все частіше почали говорити про застосування ядерної зброї проти нас.

Дуже хочеться сподіватися, що це  блеф, і ядерна бомба ніколи не прилетить на територію України. Але все ж варто дізнатися, що покласти в тривожний рюкзак на випадок ядерної атаки і як діяти, якщо вона все ж таки відбудеться. Про це на своїй сторінці у фейсбуці розповів Роман Павлюк, віцепрезидент по технологіях компанії Intellias.

Шанси вижити є

Існує думка, що вижити під час ядерного вибуху неможливо. Але це не так. Ось які аргументи наводить Роман Павлюк.

  1. Радіація ≠ отрута і радіація ≠ однозначна смерть. Радіація і випромінювання з’явилися одразу ж при виникненні Всесвіту, і живі організми, в т.ч. і ми з вами навчилися з нею жити швидше, ніж з бактеріями і вірусами. Наше тіло абсолютно нормально витримує помірні дози радіації та може справитися і з високими.
  2. Захистися від радіації можна, іноді навіть досить простими способами.
  3. По Україні може бути застосована лише тактична ядерна зброя. Це заряди малої потужності, 0.5-50 кілотонн (потужність бомби, що скинули на Хіросіму, становила 25 кт).

Звичайно, все залежить від того, де людина знаходиться під час ядерного вибуху. Якщо в епіцентрі (це точка підриву боєзаряду і також радіус 1—1,5 км від нього) і не в спеціальній захисній споруді, то, на жаль, на все живе очікує миттєва смерть за умови наземного та повітряного вибухів.

Якщо в зоні руйнування, то, за словами Романа Павлюка, шанси вижити дуже високі, якщо людина не знаходиться на відкритій місцевості. Зона радіоактивного забруднення, залежно від вітру, погоди та інших факторів атмосфери і рельєфу,  може становити від 8-10км до 20. При цьому рівень забруднення може бути досить малий залежно від типу заряду і висоти підриву.

Ядерний вибух
Шанси вижити при ядерному вибухові є © freepik.com

Що повинно бути в тривожному рюкзаку на випадок ядерного вибуху

Наведений нижче список розрахований на одну особу. Всі речі мають бути запаковані в поліетиленові пакети або тримати в оригінальній запечатаній упаковці.

  • Два комплекти зручних штанів, найкраще військових, оскільки там щільна півсинтетична тканина;
  • 5 шт. поліетиленових дощовиків;
  • 5—10 пар бахіл, можна медичні;
  • рулон сміттєвих плотних пакетів;
  • 6 шт. респіраторів FFP2 , а ще краще FFP3. Кожен в окремій упаковці;
  • скотч, ідеально армований;
  • 4 пари гумових господарських рукавиць;
  • 1 шт. робочих окулярів, які підходять для роботи з болгаркою; 
  • 3 упаковки паперових салфеток;
  • 2 флакони змивки для лаку для нігтів;
  • 3 л води у поліетиленовій тарі. Чим товстіші стінки, тим краще;
  • компас механічний. Саме механічний, а не на телефоні;
  • карти місцевості (або куплені, або роздруковані з Інтернету). Олівець, ручка у придачу;
  • лічильник Гейгера (детектор радіації). Його купляємо один на сім’ю. Ідеально, якщо детектор має ще й функцію дозиметра, тобто показує не лише поточний радіаційний фон, а й може рахувати накопичену вами дозу;
  • павербанк та батарейки для нього;
  • радіоприймач, обов’язково з КХ/СХ діапазоном.

Ядерний вибух
Замість захисного костюма підійде звичайний дощовик © freepik.com

Що робити при ядерній небезпеці

Ці дії поможуть тобі врятувати життя у випадку ядерного вибуху.  

  1. Після оповіщення про ядерну небезпеку (а 99% ймовірності, що про неї сповістять), треба хапати ядерний і тривожний рюкзаки та лізти у найглибший підвал чи діру, у яку можна залізти. Якщо оповіщення застало на вулиці, треба лізти у найближчу шпарину, яму, підвал і так далі.
  2. Вимкни  телефон, вийми всі метали і електроніку з кишень. Лягай на підлогу обличчям вниз, очі затули долонями.
  3. Удар, вибух… чекаємо, коли все відшумить і стихне, тобто пройде ударна хвиля і починаємо евакуацію. Якщо не завалило і при тобі ядерний рюкзак, тоді діємо далі по плану.
  4. Одягни в такій послідовності: маску FFP3, рукавиці, дощовик, окуляри і бахали. 
  5. Обмотай та ущільни, де можливо, скотчем.
  6. Вмикай детектор, міряй фон. Все, що вище 100 мкР/год — це вже не добре.

Тепер два варіанти подій: якщо у тебе є запас води-їжі, ти в надійному укритті, але не маєш дозиметра та засобів захисту, що описані вище, варто залишатися там же наступні 12-24 години, бо невідомо, де більш небезпечно — у середині чи назовні. І далі вже виходимо і йдемо до евакуації.

Якщо дозиметр-детектор працює, засоби захисту є — через годину можемо починати вихід із зони ураження.

Бери з собою рюкзак(и), попередньо загорнувши його в сміттєвий пакет, і виходи на поверхню.

Далі визначай, де був епіцентр, і рухайся від нього. Як вичислити? Тут однозначного механізму нема скоріш за все, там, де буде виднітися основна маса пожеж, там і був епіцентр. Також по характеру руйнувань можна подивитися, звідки прийшла ударна хвиля.

Далі все, як на практичних заняттях з географії в школі: карта, компас і вперед. Ідея така: відійти якнайдалі від епіцентру, кілометрів 10-15 щонайменше, і вже там чекати на евакуацію. Або рухатися далі, по можливості.

Рухаємося так: 

  • кожні 3 години міняємо маску, а кожні 8-10 год — дощовик. Якщо дощовик порвався — міняємо негайно;
  • маску знімаємо лише для того, щоб попити-поїсти і ніяк інакше;
  • якщо так сталося, що прийшлося забруднити руки або обличчя — протираємо паперовими серветками, змоченими змивкою для нігтів (якщо знайдеш півлітри ацетону — це бінго);
  • переодягання слід робити у приміщеннях, а ще краще — підвалах, де нема протягів;
  • якщо пішов дощ, зразу ж у укриття і провести переодягання (дощовик, маска, рукавиці). Пам’ятаємо, що дощ після ядерного вибуху радіоактивний;
  • якщо детектор показав рівень, що зашкалює, вертайся тим же шляхом назад у точку, де він спаде, і починай шукати новий прохід.

Майже вся вода, особливо ближче до епіцентру, буде заражена, а тому вода у пластикових пляшках буде найбільш цінним ресурсом. Спрага буде найбільшим болем, особливо через велику кількість пожеж і поранених опіками. Ділитися водою з кимось чи ні — твоя справа. Пити воду з відкритих джерел — категоричне ні.

Дозиметр-детектор періодично протирай змивкою, адже на ньому збирається пилюка і він може почати «підбріхувати».

Серветки після протирання, так само як використані дощовики, рукавиці і маски викидай.

Як діяти, якщо  рюкзака немає при собі

Тут є дві базові задачі:

1. Пережити сам удар: ховаємося у будь-яку шпарину.

2. Захистити органи дихання: носи завжди з собою запечатану маску FFP2/3, а краще навіть дві. Такі маски важать 10 грамів, їх можна розкласти по кишенях усіх курток. Вдихання радіоактивного пилу — це найбільше шкода для організму, бо після осідання в легенях цей пил буде труїти вас все життя.

А далі шукай воду і прямуйте від епіцентру в сторону евакуації.


 Раніше ми писали про те, на яких умовах жінок будуть запрошувати до військкоматів.

 ЧИТАЙ ТАКОЖ:

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі

символів 999