Ревнощі – одна з найбільш «мутних» емоцій людини. І як не буває у світі двох однаково-нещасних сімей, так не буває й двох абсолютно однакових почуттів ревнощів.
«Але чоловічі ревнощі – значно небезпечніші, ніж жіночі!» – попереджають психологи. А консультанти із центрів проблем сім’ї дуже просять не гратися з вогнем і не провокувати чоловіків на ревнощі тільки тому, «що захотілося перевірити, а чи кохає він мене».
Чим чоловічі ревнощі відрізняються від жіночих
Ревнощі жінки в більшості випадків базуються на почутті ураженого самолюбства й тому здебільшого спрямовані всередину жінки.
Після першої (переважно дуже емоційної) реакції на уявну або реальну чоловічу зраду жінка замикається в собі і переживає те, що сталося, зсередини, загризаючи насамперед себе.
Жіночі ревнощі – це джерело самобичування, болючих запитань до себе самої: «Чим я гірша?». Різні неврози, страх майбутнього, сором перед знайомими за свою «недосконалість» - усе це може привести жінку до психіатричної лікарню. І лише у надзвичайних випадках – на лаву підсудних.
Інша річ – чоловічі ревнощі. «Від тяжких спалахів чоловічих ревнощів до лави підсудних – рукою подати», – кажуть криміналісти. І дуже радять жінкам бути обережнішими у своїх спробах «перевірити кохання».
На чому базуються чоловічі ревнощі?
Насамперед на почутті особистої власності – найдавнішому, мало не первісному почутті. Хтось зазіхнув на «моє», вторгся в межі мого племені, забирає те, що належить мені по праву найсильнішого! Під загрозою – моє «майно»! А ще – статус «вождя»!
«Стежка війни» для чоловіка, змушеного ревнувати – найприродніша. І втримати його в рамках розумного ой як непросто! Адже недарма у кримінальному праві ревнощі все ще вважаються пом'якшувальною обставиною.
Що більше у твоєму чоловікові первісно-чоловічого (тобто, кажучи сучасною мовою, «мачо»), то більш обережною треба бути у спробах «перевірити кохання». Наприклад, із жителями «братнього Кавказу» від таких експериментів краще взагалі відмовитися.
Але із зовні «цивілізованими» чоловіками теж треба бути пильною: адже навіть у прирученій та добре підгодованій тварині дрімають звірині інстинкти, і хтозна, в яку мить вони вирвуться на волю… І тоді розрив стосунків стає найлегшою розплатою за експеримент.
Тому, бажаючи перевірити міцність кохання, не забувай звертати увагу на «жовтий сигнал світлофора» і гальмуй, поки не пізно!
Що можна робити з середньостатистичним ревнивцем
Поставимо це запитання нашому автору, Олегу Дерюгіну:
Не треба притискатися до іншого чоловіка в танці, щоб змусити ревнувати! Усе, чого ви доб'єтеся в такий спосіб від нормального чоловіка, а не психопата – це легке презирство за недотепну спробу маніпулювати чоловіком.
І зовсім інша річ – справжні чоловічі ревнощі! Оце вже справді може обернутися лихом! Чоловікові дуже важко пробачити жінці, запідозреній у зраді, а вже тим паче – викритій у ній. У нього самого, можливо, «рильце в пушку» сто разів побувало, а жінці – категорично не можна! Основи життя руйнуються, розумієте?
Моя вам, дівчата, порада: не змушуйте чоловіків марно ревнувати, а вже тим паче – всерйоз.
Мені дуже подобається вислів Станіслава Жана де Буффлеране: «Ревність - сестра кохання, як і диявол – брат янгола». Будьте обережні: не змушуйте небеса мінятися місцем з пеклом!
Хочеш знати, «що буває, коли дружина зраджує» з погляду іншого чоловіка? Іди за лінком.
Чоловічі ревнощі: не грайся з вогнем!
Автор:
Лариса Ковальцова