Так? Але багато італійок теж стрункі, хоча їдять здебільшого макарони… Чому ж ми, слов'янки, все життя мріємо скинути кілограмів по 10? І це попри те, що від смаженої картоплі відмовляємося у 15 років, від білого хліба – у 16, а про високу калорійність бананів дізнаємося у 20… Щось тут не так…
Наша проблема – не в тому, що ми їмо (картоплю та булочки можна знайти в тарілках мало не всіх народів світу), а в тому, як ми це робимо. «Їжа – це не тільки вуглеводи, жири й білки, це – спосіб життя», – стверджують експерти-дієтологи. Як з’ясувалось, в історії слов'янських народів абсолютно відсутній культ їжі… Є традиція обжерливості, а от ритуалів, на зразок китайської чайної церемонії, на жаль, немає. Чому? Нехай у цьому копирсаються історики, а ми поки що «пробіжимося» по країнах і континентах, подивимося, як їдять ті, хто з проблемою зайвої ваги знайомий здебільшого теоретично.
Південно-Східна Азія
Рис і тушковані овочі – основна їжа азіатів. Це «гарні» вуглеводи та корисна клітковина. М'ясо азіати їдять рідко, додаючи його до своєї основної їжі лише для різноманітності смаку або щоб прикрасити страву. Звісна річ, йдеться про щоденний раціон: святковий стіл у Південно-Східній Азії на м'ясо багатий. Але свята на те й свята, щоб траплятися не часто. Урізноманітнюють азіатський раціон риба, квасоля, боби та молочні продукти.
Близький Схід
Принцип харчування – той самий, що й у Південно-Східній Азії. Щоденне меню: рис, овочі, горіхи, боби, курка. Легенда про те, що на близькому Сході їдять виключно баранчиків – не більше, ніж легенда. Нещасних тварин ріжуть не частіше 5 разів на рік: на великі свята та дорогим гостям. Тобто потовстіти від цього не вдасться!
Південна Америка
Аргентина – світовий лідер із поїдання м'яса! Факт загальновизнаний. Але яке м'ясо їдять палку аргентинські жінки? Свинину? Смажену курку? Нічого подібного! Пісна яловичина, що містить не більше 3 г жиру на кожні 100 г. Для порівняння: в європейській і російській яловичині – 12-15 г жиру. Чому? Корови більш ледачі? Ні, наші корови радо паслися б на трав'яних пасовищах – собі корисно та людям приємно, але не мають такої можливості! Бідних тварин годують комбікормом, від якого вони нестримно товстіють. А слідом за ними – й ми… Та й немає у латиноамериканців звички смажити м'ясо на сковороді, з великою кількістю жиру. Вугілля люблять…
Середземномор'я
Шанувальники оливок. Жителі середземноморських країн їдять їх у всіх видах: свіжими у й вигляді «фрешу» – оливкової олії, якою вони заправляють будь-яку їжу. Червоне вино та виноград вінчають їх меню, що з повним правом претендує на звання «найздоровішого у світі».
Африка
Скажи, будь ласка, як часто ти перекушуєш горішками, вважаючи їх «несерйозною» їжею? Африканці дуже здивувалися б такій звичці: адже для них горішки – не десерт і не закуска, а основна страва! Рис із тушкованим у томаті арахісом – одна із найулюбленіших страв у Гамбії. І тамтешнім лікарям не доводиться сушити собі голову над придумуванням дієт: проблема зайвої ваги до національних не належить.
Секрети тибетських ченців
Тільки найбільш просунуті європейці готові брати приклад із тибетських ченців: надто вже вони аскетичні, помірні у всьому, а особливо – в їжі. Але навіть їм іноді спадає на думку почистити свій організм. І роблять вони це надзвичайно просто: щоранку на голодний шлунок вони їдять … сирий рис.
Вони просто проковтують по 10 зерняток і протягом години після цього не п'ють і не їдять. Починати треба з 10 зерняток, поступово доводячи порцію до кількості, відповідної кількості років.
Як бачиш, традиції більшості народів світу значною мірою відрізняються від наших, слов'янських, звичок. Утім, що таке «слов'янські звички»? Те, що ми геть-зовсім забули? Адже лише сто років тому в українських селах їли доволі здорову їжу: каші, овочі зі своїх городів. І навіть наше сало визнається дієтологами корисним, якщо не їсти його кілограмами.
От ми й підійшли до ще однієї національної особливості: їсти багато та швидко. Мініатюрні японці їдять, як відомо, паличками, якими багато не зачерпнеш. Тривалість обіду в країнах Середземномор'я становить близько двох годин. І це – зовсім не тому, що саме стільки часу треба для поглинання страв. «Не поспішай!» – головний принцип культури їжі в цих країнах. Перекуси між основними прийомами їжі – наша «фішка». Причому перекушуємо ми ситно: булочками, морозивом, шоколадом.
Не можеш прожити чотирьох годин без їжі? Їж горішки, сухофрукти – вони дуже швидко втамовують голод. Саме так, якщо є потреба, роблять жителі Азії, Африки, Латинської Америки. Чом би не повчитися хорошому?