Як керівник повинен критикувати підлеглих? Щоб не «душу відвести», а роботу вдосконалити? Безперечно, тримати свої емоції під контролем, пам'ятати про те, що перед тобою живі люди - із самолюбством, схильністю до образ, невмінням швидко виходити з стресу та працювати на повну силу.
Отже, треба м'якше...
Так, але ж на голову сядуть, лише попусти! І офіс - не лікарня для емоційно-уразливих, нестійких. Сюди загалом працювати приходять, а не ніжити свою уразливу душу. Отже, треба більш жорстко...
Розгляньмо найпоширеніший приклад неконструктивної критики
Уяви собі таку ситуацію: нарада добігає кінця, ніщо не передбачає ускладнень. І зненацька керівник заявляє: «Усі питання ми вже обговорили. Залишилося з'ясувати, що відбувається у відділі роботи зі ЗМІ. Ви, Євгенію, фактично провалили роботу. Кажу це вже не вперше. Терміново вживіть заходів або заходів вживатиму я. Усі вільні!»
Помилка перша. Я - начальник, ти - дурень! Керівник висловив те, що думав, виплеснув емоції та закрив нараду. Таким чином він показав, що відповідь підлеглого, «зворотний зв'язок», його не цікавить.
Помилка друга: керівник жорстко розкритикував свого підлеглого в присутності інших людей.
Помилка третя: керівник завдав підлеглому кілька потужних ударів. Обвинуватив у поганому виконанні службових обов'язків. Наголосив, що це повторна критика. Пригрозив санкціями.
Помилка четверта: як бачимо, керівник не особливо добирав слів. Він не хотів ні пом'якшити критику, ні вказати співробітникові на конкретні недоліки в його роботі.
Що почував розкритикований співробітник?
Його привселюдно принизили на очах в інших колег, з якими йому доводиться щодня взаємодіяти. Чи можна сказати, що критика пішла йому на користь? Малоймовірно, бо керівник не вжив жодних спроб розібратися в суті проблеми (що виникла не вперше), вислухати підлеглого, обговорити з ним і затвердити способи конструктивного вирішення проблеми».
Висновок: усе, що сказав керівник, пішло не на користь справи, а на шкоду. Чи можна вважати такого керівника компетентним? Відповідай на це запитання сама.
Опановуємо правила конструктивної критики підлеглих
Автор:
Світлана Ізмайлова