До вживання спиртних напоїв ми, слов'яни, зважаючи на наш менталітет, ставимося легко та просто.
І без будь-яких побоювань заводимо знайомство з не дуже тверезим хлопцем: «Подумаєш, із ким не траплялося!»
Познайомилися, коли він був напідпитку, на другому побаченні випили по 100 грамів. На третьому - пішли на день народження до друзів, і там уже - більше, ніж «100 грамів».
Пішли в кіно - зайшли до кафе, побували на концерті - взяли з собою.
Стоп! А чи не пахне тут алкоголізмом? Не поспішай відмахуватися: діагноз «алкоголізм» наркологи ставлять не тим, хто проміняв телевізор на пляшку горілки, а значно раніше!
За їхньою професійною градацією, до групи ризику потрапить мало не більша частина населення. Подивися сама:
Класифікація людей за їх любов до спиртного
Друга група людей від алкоголізму теж далека. Це так звані малопитущі. Ці люди п'ють не частіше 1-2 разів на місяць і тільки «з нагоди». При цьому вибирають слабкі виноградні вина. Кількість випитого - не більше 100-150 мл у перерахунку на міцні спиртні напої. Сп'яніння - легке, скоро минає. Перерва між «п'янками» тривалістю 2-3 місяці й більше - норма.
Третя група: не алкоголіки, але в зоні першої уваги наркологів. Періодичність «урочистостей» - від 1 до 4 разів на місяць. Кількість випитого: від 100 до 300 мл горілки. Сп'яніння - на рівні середнього ступеню тяжкості. Перший чинник-"дзвіночок": для досягнення цього середнього ступеню треба випивати дедалі більше.
Четверта група: алкоголізм на порозі. Ці люди п'ють не менше 3 разів на тиждень, випиваючи за раз щонайменше 200 мл міцних алкогольних напоїв або 0,5 л вина. Постійними супутниками сп'яніння стають порушення громадського порядку, агресія стосовно членів сім'ї тощо.
Насправді професійна наркологічна діагностика - більш делікатний процес. Обов'язково враховуючи кількість «звично випитого» за певний проміжок часу, наркологи враховують і інші чинники. А саме:
Фізіологічні ознаки першої стадії алкоголізму
1. Зростає так звана толерантність до спиртного. Тобто для досягнення певного ступеня сп'яніння алкоголю треба в 3-4 рази більше.
2. Найважливіша ознака: зникає блювотний рефлекс. Блювота - це сигнал організму про небезпеку. Щойно людина випиває більше, ніж її організм у стані прийняти без серйозної небезпеки для себе, дається команда про порятунок. Відсутність цього сигналу свідчить про серйозні органічні ураження. Цінуйте блювоту й негайно бийте на сполох у разі її зникнення!
3. Зникає (значною мірою пом'якшується) синдром похмілля. Тобто людина може пити 2-3 (і більше) дні поспіль без особливої, як їй здається, шкоди для здоров'я.
4. Вторинний потяг до алкоголю: людина не припиняє пити, навіть досягши необхідного ступеня сп'яніння. Тобто алкоголь втрачає своє значення як засіб, перетворюючись на ціль.
Психічна залежність:
1. Сп'яніння дедалі частіше асоціюється з приємними переживаннями: підвищенням творчого потенціалу, інтелектуальної активності, лібідо. Це підштовхує людину до повторення «вдалого» досвіду.
2. Тема алкоголю, дружніх вечірок стає домінуючою в спілкуванні з друзями та приятелями. Решта відходить на другий план.
3. Заплановане «торжество» задовго до його початку викликає піднесений настрій. При цьому сама нагода вже не має значення.
5. Провали пам'яті: вранці людина лише частково пам'ятає те, що відбувалося напередодні.
6. Людина втрачає здатність оцінити ступінь свого сп'яніння. Бажання сісти за кермо, продемонструвавши силу своєї машини або продемонструвати чудеса спритності на краю балкона - все це перші ознаки алкоголізму як найтяжчої хвороби.
Повторимося: ми, слов'яни, до спиртного дуже толерантні. Але межа між умінням веселитися й алкоголізмом дуже тонка. Тому будь строга й уважна до звичок свого коханого ще до того, як він став твоїм чоловіком.