Про що думає чоловік, відправляючи жінку на аборт

Про те, що відчуває зародок людини за кілька секунд до смерті, знято фільми та написано кілометри статей. Так, це страшно.

Але чому не знімають фільмів про те, що відчувають душа й тіло жінки, яка наважилася на аборт? Адже мало хто з жінок іде на це без тремтіння в кожній клітинці свого тіла.

І, мабуть, немає у світі жінок, які не хотіли б хоч би частину цього болю перекласти на сильні чоловічі плечі. Адже в більшості випадків аборт – це обопільне рішення.

Але чи готовий чоловік узяти на себе хоч би частину відповідальності за аборт?

На це запитання відповідає наш автор-чоловік.

«Одержавши завдання редакції написати статтю на цю тему, я, щиро кажучи, трохи розгубився. І згадав події десятилітньої давнини.

Мені було 19, моїй дівчині – 17. Про весілля не могло навіть йтися через певні обставини. Моя дівчина пішла на аборт, як мені здалося, без особливого страху. Тому я зустрічав її біля дверей лікарні з квітами. А вона подивилась на мене дикими очима, вирвала в мене цей букет і розтріпала його на моїй голові.

© Shutterstock
Я був приголомшений. І нічого не зрозумів: на мою думку, того дня я був взірцем уваги та розуміння.

Більше ми з тією дівчиною не бачилися.

А через кілька років одна моя знайома пояснила мені, за що я одержав букетом по голові. Вона дуже яскраво розписала все, про що думає та що відчуває жінка, наважившись на аборт. І я зі своїм букетом сам собі здався чудовиськом.

Але чи означає це, що чоловік повною мірою розуміє, що таке аборт для жінки?


Перепрошую, дівчата, але боюся, що чоловікові не все-таки не вдається максимально зрозуміти, що таке аборт. Ми можемо розуміти (або удавати, що розуміємо) почуття жінки, співчувати їй. Можливо, усвідомлювати свою провину (але це, до речі, рідко – більшість чоловіків вважає, що «заліт» - суто чисто жіноча проблема і не дуже хочуть вникати в нюанси цього).

© Shutterstock
Але не чекайте, що чоловік упаде в депресію або не спатиме всю ніч перед абортом, на який уранці відправиться його жінка. Не дано нам цього, розумієте, за фактом народження не дано! Принаймні, більшості чоловіків.

От приблизний алгоритм думок чоловіка про аборт

Наголошую: ми говоримо про ту ситуацію, коли аборт неминучий. Якщо є вибір, думки чоловіка будуються трохи інакше.

- Звістка про небажану вагітність для чоловіка – проблема, яку треба вирішити.
Причому проблема, позбавлена своєї емоційної складової. Тобто в голові виникають абсолютно конкретні запитання: «Коли? Де? Скільки?»

Пошук відповіді на перші два запитання чоловік воліє віддати жінці. На себе беззастережно бере тільки третє питання. Питання оплати аборту для порядного чоловіка – майже справа честі.

- Друга хвиля думок або почуттів (розцінюйте як хочете) - незадоволення.
Незадоволення тим, що порушився звичний плин життя. Що в тілі жінки й у стосунках відбулися якісь зміни, яких не можна не враховувати. Ця досада може стати справжньою причиною сварок, які в період «до аборту» нерідко виникають буквально на порожньому місці. Жінка переживає, чоловік – незадоволений. Так і до остаточного розриву недалеко.

- Хочете знати, чи жаліє чоловік жінку, яка йде на аборт? Так. Але навряд чи більше, ніж жінку, яка вирішила видалити зуб чи вирізати апендицит. Повторюся: чоловікові складно усвідомити таємницю іншого життя.

© Shutterstock
- Чи почувається чоловік винним?
З власної ініціативи взяти на себе «вину» наважиться не кожен чоловік. Якщо жінка наполягатиме на тому, щоб чоловік «посипав голову попелом» - так, він зробить це. Але майте на увазі – вимога жінки побути глибоко винуватим викликає в чоловікові почуття протесту. І неміцні стосунки можуть на цьому етапі зруйнуватися.

- Чи зробить чоловік висновки після аборту? Так, він проаналізує ситуацію, постарається знайти й усунути причину «зальоту». Тобто купуватиме дорожчі презервативи, сподіваючись, що вони надійніші. Постарається тримати себе в руках і не допускати сексу без презерватива. І т.д.

Але пам’ятайте: підсвідомо чоловік однаково вважатиме, що небажана вагітність і аборт – проблема жінки. Він згоден допомогти, а не взяти на себе всю «вину».

Читай також листа нашої читачки «Я маю право на аборт!»