Наприклад, фізіологічна норма. З погляду фізіології, кожна людина має займатися сексом, як процесом, що забезпечує продовження роду людського, кожні 72 години. Саме стільки часу визрівають у чоловічому організмі сперматозоїди. Частіше – безглуздо, рідше – виникне «простій» дорогоцінної сировини. Але хто займається сексом виключно заради потомства? Тобто скористатися фізіологічною нормою як критерієм оцінки «нормальності» статевого акту практично неможливо. Проте цей критерій існує.
Етична або естетична норма. Знову ж таки: те, що добре для одного суспільства, неприйнятне для іншого. Наприклад, існують такі племена, де статевий акт вважається громадською подією. Тобто все відбувається при великому скупченні народу, під улюлюкання молоді та цінні поради старійшин. Це – норма для племені. Але чи можна вважати це нормою для європейця? Приклад, звісно, гострий. Але давайте подивимося на «норми» нашого суспільства двадцятирічної давнини. За довгий поцілунок у громадському місці дружинники (добровільні помічники міліції – прим. Ред.) забирали на опорний пункт. За минулі роки ці норми дуже сильно змінилися, чи не так?
Так звані статистичні норми. Наприклад, чи можна вважати регулярні мастурбації нормою, якщо більша частина людей практикує це? Це питання вимагає деталізації. Хто це практикує? Підлітки? Щоденна мастурбація для них справді норма. А для зрілого, 45-річного чоловіка – явне відхилення, що вимагає медичної (у випадку, якщо це – єдиний можливий спосіб отримати оргазм) або психологічної консультації (якщо наявна, наприклад, боязнь жінки).
Статистичний критерій має сенс при жорсткій вибірці. Наприклад, за віком. Адже те, що середньостатистична норма для 25-річної людини, не може бути нормою для 60-річної.
Індивідуальні норми. Тут ми маємо як мінімум три підгрупи: люди сильної статевої конституції, середньої та слабкої. Причому про неповноцінність тут не йдеться. Енергетичний рівень, генетично запрограмований рівень сексуальної активності й не більше того. Для людини сильної статевої конституції щоденний секс – норма, а для тих, хто в групі «слабких» – практично насильство... Немає жорстких рамок, кожен випадок – індивідуальний.
І перш ніж відповісти на запитання людини «Чи все зі мною гаразд?», ми досліджуємо всі фактори в комплексі.
Питання ускладнюється ще й тим, що статева функція – єдина парна. Тобто досліджуючи норми та відхилення, ми досліджуємо фізіологію, генетичні, вікові, соціальні та ін. функції як чоловіка, так і жінки.
– Що сучасна сексологія вважає сексуальним збоченням?
– Те, що будується на насильстві, використанні однією людиною безвихідного становища іншої тощо.
– Тобто оральний секс, наприклад, для однієї пари може бути нормою, а в житті іншої може класифікуватися як збочення?
– Цілком вірно. Ні оральний, ні анальний, ні будь-який інший вид сексу сучасна сексологія не вважає збоченням. Секс із тваринами, педофілія – безумовне збочення. Адже ні тварини, ні неповнолітні діти не можуть дати усвідомленої згоди на сексуальні дії. Секс зі старими жінками теж може потрапити до розряду «збочення», якщо присутній елемент насильства. Але ви ж знаєте, що в шоу-бізнесі, у світі успішних леді пари типу «зріла жінка-юнак» дуже поширені. Проте вважати це збоченням не можна, тому що все відбувається за взаємною згодою.
– А гомосексуальні зв'язки?
– Сучасна сексологія гомосексуалізм (як і лесбіянство) до сексуальних збочень не відносить. Якщо обидві людини отримують від таких стосунків задоволення, якщо вони щасливі, про збочення йтися не може. Якщо виховання, фізіологія, рівень духовності, стан фізичного та сексуального здоров'я дозволяє – обмежень немає! Якщо ж етичні, психологічні та інші норми однієї людини не сумісні з бажаннями іншої, і виникає елемент фізичного або морального насильства, то такі стосунки цілком можуть класифікуватися як збочення.