Татусеві почуття треба зачати та виростити!

Ледь навчившись ходити, вона вже носить на ручках ляльку, вкладає її спати, «годує», намагається одягти. Хлопчики в цей час активно ламають машини.

На ранніх строках вагітності жінка вже почувається повноцінною мамою, відповідає за здоров'я малюка, любить його як частину себе самої. Майбутні татусі (особливо молоді) в цей час із подивом придивляються до мінливої фігури коханої дружини, намагаються збагнути сутність таїнства і… здебільшого не можуть. Ну, не даються батьківські почуття просто так і все!

Батьківські почуття можна одержати «у спадщину»

У деяких чоловіків батьківське почуття довго будити не треба. Це – особлива, «легко навчальна» група. До неї входять ті щасливчики, яким їхні батьки приділяли максимум уваги. Пам'ять про те, як затишно сиділося на татусевих ручках, як весело було грати з ним у «чоловічі» ігри, не дає новоспеченому батькові відсторонитися від малюка, чекаючи, поки той виросте, щоб можна було посадити за кермо автомобіля.

Такий чоловік охоче дбає про малюка, поки той зовсім малий, затіває з ним гучні та веселі ігри, щойно той підростає. Особливого втручання мами тут не потрібно. Хіба лише простежити за тим, щоб шапочку одягли, чобітки застебнули тощо. З усім іншим впораються самі.

Батьківські почуття як результат твоєї праці

Значно складніше з хлопцями, яких батьки в дитинстві увагою не тішили. Отут батьківські почуття треба «зачати» та викохати. Яким чином?

Починати треба з вагітності. Спільні походи до лікаря, на УЗД, в «Школу майбутніх татусів», перегляди фільмів про пологи, прослуховування животика, погладжування ніжки маляти – все це не обов'язок і не розвага, а цілеспрямоване виховання батьківських почуттів. Це ті крапельки, які камінь точать.

Спільні пологи. Практично всі психологи дуже радять татусям бути присутніми на пологах. Твій чоловік не впевнений у своїх силах? Поясни йому, що  вникати в нюанси зовсім не обов'язково. Головне – бути поруч або, принаймні, недалеко. Енергетика народження нової людини настільки велика, що без особливих зусиль запускає батьківські почуття навіть у найсуворіших в емоційному сенсі чоловіків.

Щойно народженого малюка зазвичай кладуть на груди мамі. Тато повинен узяти дитину одразу після того, як вона підкріпить свої сили першими краплями молозива. Усі жінки, які народжували, знають: у перші хвилини життя малюка «небеса відкриті»… Крихітна істота, яка довірливо засинає на руках – такий каталізатор здатен запустити Всесвіт, а не лише батьківські почуття…

Турботи про немовля. Мало який батько добровільно бере на себе обов'язки зі зміни памперса або погоджується на «підбадьорливі» нічні прогулянки з одного кутка кімнати в інший, поки нещодавно народжена істота тренує свої легені… Не відчувай хибного жалю стосовно чоловіка, якому завтра на роботу, не дозволяй йому лежати на дивані осторонь від підростаючого малюка. І справа тут навіть не в тому, що ти теж потребуєш відпочинку. Оберігаючи чоловіка від втоми, ти позбавляєш його батьківські почуття ґрунту, на якому вони могли б вирости. Не подружиш батька з сином або дочкою із пелюшок – «догнатися» буде дуже складно.

Батьківські почуття – на службі у дитинства

Нарешті маля підросло! І радісно приймає запрошення до гри. Май на увазі, що чоловіки та жінки грають із дітьми по-різному. Мами розважають крихітку, старанно створюють їй комфортні умови. Ігри за участю тата зазвичай більш динамічні, гучні. Батьки не бояться ризикованих сценаріїв із подоланням перешкод, що вимагають нових навичок.

Щонайменше з двох причин не втручайся в такі забави, навіть якщо «серце не на місці».

По-перше малюки, які стрімко розвиваються, люблять саме такі види ігор. І для них це дуже корисно. По-друге, спілкуючись таким чином, чоловік і дитина будують спільний «дім любові». Річ у тім, що батьківська любов умовна, тобто її треба заслужити. Залучаючи малюка до спільних дій і радіючи його успіхам, татусь підсвідомо переконує себе самого в тому, що його дитина варта любові.

Жінці важко це зрозуміти – її любов безумовна, існує незалежно від якостей малюка. Чоловіки – інші. Пам’ятай, що частіше та що активніше бавляться батько й син (дочка), то швидше зріють в організмі татуся довгождано-бажані батьківські почуття. З цієї ж причини якнайчастіше відправляй їх на спільні прогулянки – нехай спілкуються!