Не всі діти охоче, без сліз йдуть у ясла або дитячий садок. Основна більшість, учепившись за спідницю мами, влаштовує такий плач, що у мами до самого вечора все з рук валиться, а у вухах стоїть плач малюка, який переживає найсправжнісіньке, непідроблене горе від розлуки з мамою.
Яка сила страждань малюка, щойно «відданого», залишеного мамою в цьому чужому будинку, з чужими дорослими людьми та не дуже чуйними і добрими однолітками, можна лише здогадуватися. Адже недарма першими спогадами малюка часто стають перші дні в дитячому садку.
Чи можна полегшити дитині звикання до дитячого садка?
«Можна!» – вважає професор, доктор медичних наук Віталій Майданник. У своїй книжці «Ваша дитина» він акцентує увагу батьків на тому, що після теплого, домашнього виховання світ ясельок або дитячого садка може здатися дитині надто суворим.
І батьки повинні уважно відслідковувати психологічний стан дитини, щоб вчасно вжити заходів і допомогти їй адаптуватися. Якщо малюк пригнічений, у нього весь час поганий настрій, і він із завидною наполегливістю та категоричністю відмовляється йти в дитячий садок, треба встановити точну причину такого стану дитини. Маляті може не подобатися режим, їжа, взаємини з дітьми або вихователькою.
Щоб розмова була максимально продуктивною, Віталій Майданник пропонує такий алгоритм дій:
1. Бажано, щоб із вихователькою розмовляв батько дитини. Він у жодному разі не повинен вишиковувати розмову як обвинувальну промову! Відзначте заслуги педагога, подякуйте йому за все. І лише потім зверніть його увагу на проблеми в поведінці дитини, її настрої.
2. Якщо вихователька наполягатиме на тому, що проблема криється не в дитсадку, а в сім’ї – не суперечте їй! Завдання батька – пробудити у виховательці особисту відповідальність за виховання дитини та привести розмову до знаменника «Подумаймо разом».
4. Обов'язково поговоріть удома з дитиною! Дитина зможе особливо важко переживати саме той факт, що батьки заодно із «злою вихователькою» та поганими дітьми.
5. Не бійтеся стати на сторону дитини в особливо складних для неї ситуаціях. Уважно вислухайте дитину і скажіть, що ви на місці виховательки вчинили б інакше. Не бійтеся зруйнувати повагу дитини до вихователя. Буде гірше, якщо в жертву уявної солідарності між дорослими дитина почуватиметься зрадженою найближчими людьми – батьками.
Дізнайся також про те, як перевірити, чи готова дитина до дитячого садку, и как отличить капризы ребенка от невроза.
Діти дуже чуйно вловлюють найменші нотки лицемірства. Не підривайте довіру дитини до себе!
Дивись також відеосюжет про те, як вибрати для дитини дитячий сад.