Підвищений внутрішньочерепний тиск – сьогодні цей діагноз чують багато батьків, однак реагують на нього по-різному. Хтось одразу б’є на сполох і поспішає до аптеки по ліки, а хтось вбачає в цьому прояв "гіпердіагностики" і займає вичікувальну позицію.
Мовляв, дитина "переросте" і все саме собою минеться. Істина ж, як завжди, десь посередині.
Чому небезпечний підвищений внутрішньочерепний тиск
То що ж таке підвищений внутрішньочерепний тиск (ПВТ) і чим він загрожує? Головний мозок людини обмивається особливою внутрішньочерепною рідиною – ліквором.
Саме тиск ліквору на головний мозок називається внутрішньочерепним тиском, а надлишкове скупчення цієї речовини і призводить до його підвищення (внутрішньочерепної гіпертензії, мовою лікарів).
Важливо розуміти, що ПВТ – це не самостійне захворювання, а сукупність симптомів, що є наслідком основного захворювання (перинатальна енцефалопатія, гідроцефалія, пухлини головного мозку, енцефаліти, менінгіти, внутрішньочерепні крововиливи, деякі рідкісні спадкоємні хвороби тощо).
Виявити ці вкрай важкі захворювання на ранніх стадіях або в ранньому віці дитини дуже складно. Тому лікарів так насторожує кожен із можливих симптомів. І при виявленні непрямих ознак ПВТ вони, іноді надто перестраховуючись, зараховують таких дітей до групи ризику.
Як проявляється підвищений внутрішньочерепний тиск
Запідозрити у дитини підвищення внутрішньочерепного тиску можна за такими ознаками:
- висока збудливість і занепокоєння: поганий сон, мляве ссання, часте зригування, підвищений м'язовий тонус;
- напруженість джерельця, судинна сітка на скронях і переніссі;
- надмірне зростання окружності голови, відведення очей униз (так званий симптом "призахідного сонця").
- у старших дітей – блювота, виснажливий головний біль (здебільшого зранку), вегетосудинна дистонія, швидка стомлюваність, зниження зору, порушення рухових навичок, косоокість.
Але для того, щоб зробити висновок про ПВТ, лише симптомів недостатньо – потрібні додаткові діагностичні дослідження. Так, немовлятам роблять УЗД головного мозку через джерельце (нейросонограма).
У старших дітей – огляд очного дна, комп'ютерна томографія (КТ) і магнітно-резонансна томографія (МРТ). А якщо у вас все-таки залишаються сумніви з приводу правильності поставленого діагнозу, краще проконсультуватися у кількох фахівців.
Що робити при підвищеному внутрішньочерепному тиску в дитини
Якщо нічого не робити, то при ПВТ протягом тривалого часу у дитини може розвитися важке органічне ураження нервової системи.
Атрофія нервових клітин настає при вираженій гіпертензії, тоді, як правило, потрібна допомога нейрохірурга.
Якщо дитині поставили діагноз "підвищений внутрішньочерепний тиск", не панікуй. Але й не відмахуйся від цього. Поспостерігай за малюком, неодмінно пройди додаткові обстеження.
Якщо побоювання підтвердяться, починай лікування. У цьому випадку зазвичай призначають особливий режим харчування, вітаміни, масаж, плавання, голкорефлексотерапію. У разі необхідності спеціальні діуретики, препарати, що покращують кровопостачання мозку.
- Дивися майстер-клас з дитячого масажу.
Вчасно розпочате лікування дає відмінні результати вже до кінця першого року життя. І пам’ятай, такий малюк потребує особливої турботи й уваги. А батьківська любов і ласка, як відомо, здатні творити дива!
Більше про вагітність і дітей читай на сайті "Світ Мам".